26 квітня – 39-ті роковини Чорнобильської трагедії. У цей день традиційно вшановується пам’ять жертв катастрофи, а також людей, які брали участь у ліквідації аварії.
Відлуння катастрофи відчуваємо й досі. Ліквідація наслідків тривала від моменту аварії і буде тривати ще багато років. Важливою віхою у цій історії стало спорудження нового безпечного конфайнмента — ізоляційної арки, яка накрила собою застаріле «Укриття». Будували її всім світом, і за різними підрахунками вона обійшлась майже у мільярд євро. Арка стала найбільшою у світі рухомою наземною спорудою.
Останніми роками Чорнобильські роковини стали нагодою привернути увагу до ядерної загрози з боку росії. Причому йдеться не лише про бряцання ядерною зброєю, а й про інші виклики — «господарську» діяльність окупантів на загарбаній Запорізькій АЕС, обстріли енергетичної інфраструктури, що підвищують ризик аварій на наших атомних станціях.
Але того, що сталося 14 лютого 2025 року, мало хто очікував. Вночі російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у новий безпечний конфайнмент. Цікаво, що це сталося в день Мюнхенської безпекової конференції. Внаслідок удару і пожежі було пошкоджено цілісність зовнішньої оболонки НБК та обладнання в гаражі технічного обслуговування кранів.
Ліквідація пожежі і осередків тління тривали декілька тижнів. І от нарешті 7 березня офіційний сайт ДСП ЧАЕС повідомив, що об’єктова комісія з питань надзвичайних ситуацій ухвалила рішення щодо закінчення робіт з ліквідації наслідків обстрілу. І хоча радіаційний фон після ворожої атаки залишився стабільним і взагалі жодного витоку радіації не сталось, маємо новий виклик — тепер неможливо проводити роботи з демонтажу нестабільних конструкцій у четвертому енергоблоці ЧАЕС.
— За таких умов ми не можемо підтримувати перепад тиску, вологість повітря, температуру, а також контролювати потоки повітря, які проходять всередині арки, — розповів «Єдиним новинам» голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Григорій Іщенко. — Тож нині навіть думати не можемо, аби виконати ранній демонтаж нестабільних конструкцій, який за планом мав відбутись до жовтня 2029 року.
За словами очільника Держагентства, нині слід зробити хоча б першочерговий захист — залатати всі отвори, які були виконані для тушіння пожежі, а таких близько 230 сумарною площею 50 кв.м
Як розповіла міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку, науковими інституціями та інженерними компаніями, які проєктували арку, триває аналіз пошкоджень. Перші результати очікують у травні, а вже в червні Україна представить партнерам у Лондоні план дій щодо її відновлення.
Експерт з радіаційної безпеки Олександр Купний в коментарі Укрінформу висловив думку, що під таким НБК розбирати об’єкт «Укриття» вже не можна, навіть якби система кранів дивом уціліла. «Прогоріли навіть гумові мембрани захисного контура, а це великі товсті шари поліуретану 1,5 м шириною по всьому периметру, де є контакт арки з конструкціями блока», – розповів Купний. Отже, на думку експерта, триетапний план перетворення «Укриття» в екологічно безпечну систему доведеться відкласти.
Отже, через терористичні дії росії загроза виникла не тільки для України, а й для всього світу, і вже зараз зрозуміло, що, як і у випадку з будівництвом НБК, проблему доведеться долати усім світом. 25 квітня у Славутичі X Міжнародна конференція «Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища» INUDECO, під час якої вперше на професійній платформі буде обговорено удар російського дрону по новому безпечному конфайнменту. Представники Міністерства захисту довкілля, Державного агентства України з управління зоною відчуження, ДСП «Чорнобильська АЕС», НАЕК «Енергоатом», і звичайно міжнародних та національних наукових та інших установ обговорюватимуть наслідки обстрілу, відповідні дії та нову архітектуру безпеки. Докладніше — у наступних номерах «Світу».
Дмитро ШУЛІКІН
На фото: події 14 лютого н.р. та після нього; пам’ятаймо Чорнобиль: таким був БЩУ четвертого енергоблоку (на світлині – його близнюк з третього блоку); пам’ятна стела Валерію Ходемчуку – першій жертві аварії на ЧАЕС, його могилою став саркофаг; пам’ятник героям Чорнобиля; місто енергетиків Прип’ять – 39 років по тому – та знищені Чорнобилем села. Фото з відкритих джерел та «Світу».