Це особливий вид сміття. Його вкрай важко локалізовувати, збирати й переробляти. Воно всюдисуще, смердюче і прокляте усіма категоріями двірників та прибиральників. Воно утворюється у неймовірних кількостях і вже приросло «нащадками» — ще більш токсичним і ще менш придатним для утилізації поколінням решток такого роду виробів. Його не треба довго шукати — досить вийти на сходову клітину, вигулькнути з під’їзду, поглянути навколо себе на зупинці громадського транспорту або ж просто покрутити головою, роззираючись довкруг.
Потонути у морі «бичків»
Здогадались? Так, усе це про недопалки. Лише в Україні щороку їх викидають десятки мільярдів штук. Не вірите? За даними Державної податкової служби, у 2024 році в Україні було реалізовано 30 млрд сигарет та сигарил. Які успішно перетворилися на «бички». А ще додайте понад 7 млрд стіків для айкосів-шмайкосів. У результаті на кожного українця, включно з новонародженими дітьми, маємо понад 1200 недопалків.
«Більшість цього мотлоху опиняється на вулицях, у ґрунті та водоймах, залишаючи по собі токсичний слід на десятиліття», — сказав на нещодавній пресконференції, присвяченій Дню Землі, виконавчий директор ГО «Життя» Дмитро Купира.
Пан Дмитро підкреслив, що більшість сигаретних фільтрів виготовлені з ацетату целюлози та містять тисячі полімерних волокон, які не руйнуються в природі та ще й насичені нікотином та іншими отруйними речовинами. У Європейському Союзі такі відходи класифіковані як токсичне одноразове сміття, яке не підлягає перероблюванню.
Відповідно до Рамкової директиви про відходи (2008/98/ЄС) та Директиви про зменшення впливу деяких пластикових виробів на довкілля (2019/904/ЄС), виробники зобов’язані маркувати тютюнову продукцію як одноразове пластикове сміття та покривати витрати на її утилізацію, включно зі встановленням спеціальної інфраструктури для збору. Але чи бачили ви таке маркування на українських «недогризках» цигарок?
Зрозуміло, що у світовому масштабі цієї погані на порядки більше. Щорічно тютюнова індустрія продукує близько 4,5 трильйона недопалків. У 2006 році група International Coastal Cleanup повідомила, що сигарети та сигаретні фільтри складали близько чверті всього сміття, зібраного на узбережжях.
Не забуваймо, що негативний вплив на довкілля тютюнових виробів не обмежується мегатоннами недопалків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, тютюн забруднює планету та завдає шкоди здоровʼю людей на всіх етапах життєвого циклу. Щороку тютюнова індустрія призводить до понад 8 мільйонів передчасних смертей, знищення 600 мільйонів дерев, 200 тисяч гектарів землі, витрати 22 мільярдів тонн води та викидів 84 мільйонів тонн CO₂.
Хочемо до ЄС — робимо як у ЄС!
«Україна має якнайшвидше запровадити екологічні стандарти ЄС, що передбачає утилізаційні збори для виробників токсичного одноразового сміття, до якого належать і тютюнові недопалки, та запровадити обовʼязкове маркування для інформування споживачів про наявність пластику в продукції, як у всіх державах Європейського Союзу. Ці євроінтеграційні зобовʼязання допоможуть зберегти довкілля та здоровʼя людей в Україні», — вважає народна депутатка України, членкиня Комітету з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчинникова.
Пані Юлія акцентує на необхідності якнайшвидше адаптувати наше екологічне законодавство до стандартів Європейського Союзу в цій сфері.
«Одним із ключових інструментів у менеджменті будь-яких твердих побутових відходів, є принцип розширеної відповідальності виробника (РВВ). Тобто, виробники мають організовувати збір, утилізацію та/або перероблення, очищення довкілля від відходів своєї продукції. Є кілька прикладів застосування цього принципу в країнах Європейського Союзу, зокрема в Іспанії. Тютюнові компанії там зобов’язані фінансувати прибирання недопалків та їхнє транспортування до місць перероблення або утилізації.
У Румунії компанії забезпечують не лише утилізацію, а й проведення інформаційних кампаній, а також організацію спеціальних пунктів збору. В Ірландії муніципалітети отримують кошти на прибирання від виробників. Тобто таких прикладів багато і питання лише в тому, наскільки ми здатні це адаптувати у себе відповідно до наших євроінтеграційних зобов’язань», — підкреслює Юлія Овчинникова.
Пані депутатка нагадала, що переговори з ЄС щодо вступу України за розділом 27 «Довкілля та зміни клімату» відкриваються вже у червні.
«Нині проводяться імітаційні зустрічі, обговорення наших подальших кроків. І тема організації системи відходів кричуща і надважлива для нас. Дуже важливий аспект — інформування споживачів. Європейське законодавство вимагає маркувати продукцію, тобто у цьому випадку — зазначити, що ця продукція містить пластик і завдає шкоди довкіллю. Я щиро сподіваюся, що дедалі менше людей вживатиме тютюнові вироби, тому що відмова від куріння не тільки зберігає здоров’я, а й рятує довкілля», — переконана народна обраниця.
Коли ж буде закон про побутове сміття?
Справді, ми маємо рамковий закон про відходи. І там прописаний принцип розширеної відповідальності виробника. Але цей закон суто декларативний. І у нас немає секторальних законів, які б доповнювали цей рамковий. Серед іншого, досі немає закону про тверді побутові відходи (ТПВ), себто — про побутове сміття.
Немає, зокрема, тому, що це дуже корупційна тема. Через що різні варіанти такого закону обговорює вже третій чи навіть четвертий склад парламенту. І парламентарі ніяк не можуть дійти згоди, бо навколо теми побутового сміття крутиться безліч лобістських груп. Кожна хоче туди вставити свою вигоду. І це зазвичай щось шкідливе для довкілля, наприклад, спроби класифікувати спалювання ТПВ як екологічний спосіб його утилізації й тим самим надати йому податкові пільги.
Вихід із ситуації з браком профільного закону про ТПВ лише один. Як кажуть, «хочеш зробити добре — зроби сам». Тобто громадськості, неурядовим організаціям доведеться самим запропонувати зміни до цього законопроєкту. Зміни, які б передбачали зменшення такого сміття, як недопалки, «одноразки» тощо. І тільки тоді ті компанії, які їх виробляють, почнуть справді щось робити.
Зроби довкілля чистішим
На питання «Як кожен може допомогти довкіллю, зробити його чистішим?» теж є відповідь. Кожен курець здатен внести свою лепту, кинувши курити. А вільні від цієї залежності люди можуть долучитися до руху за зменшення споживання тютюнових виробів.
«Зараз на розгляді в парламентському Комітеті з охорони здоров’я лежить законопроєкт № 12091, який має зменшити куріння насамперед серед молоді й дітей. Автори внесли до положень документа заборону тютюнової викладки у місцях торгівлі (бо це інструмент реклами). Також ідеться про заборону ароматизованих тютюнових виробів. Тому що дивно, коли тютюн, який противний на смак, їдкий, який ну точно не найприємніша рослина, продається зі смаками фруктів, зі смаками ментолу тощо, щоб звабити дітей, молодь.
Іще там прописане маркування упаковок з тютюновими виробами медичними попередженнями про наслідки вживання. Ці попередження мають інформувати як споживача, вже впольованого тютюновими баронами, так і того, хто не купує наразі цю продукцію», — повідомив Дмитро Купира.
Він також зазначив, що тютюнова індустрія своєю продукцією щороку вбиває близько 100 тисяч українців, руйнуючи навколишнє середовище, завдаючи додаткової шкоди здоров’ю людей через вирощування, виробництво, розповсюдження та забруднення відходами, серед яких і недопалки.
«Парламент і Уряд мають вжити невідкладних нормативних заходів для зниження епідемії вживання тютюнових та нікотинових виробів, зокрема ухваливши законопроєкт № 12091. Найкращим рішенням прямо зараз будуть заборона е-сигарет та нікотинових снюсів», — зазначив Дмитро Купира.
Псує шкіру та віднімає молодість
А для тих, хто ще ведеться на рекламу і вважає куріння ознакою належності до «просунутих і модних», наведемо думку II Віце Miss Eco International-2025 Єлизавети Адамської.
«Як людина, яка працює вже близько дев’яти років у індустрії моди, я не можу не сказати про ще одну сторону цієї проблеми. Тютюнова індустрія десятиліттями працює над тим, щоб створити імідж, щоб створити ілюзію, ніби куріння — це щось стильне, гламурне, привабливе, таке загадкове. Індустрія моди дуже сильно цьому посприяла. Проте реальність направду зовсім інша. Куріння — це те, що краде вашу красу.
Воно погіршує стан шкіри, зубів, волосся, нищить організм і залишає слід, який неможливо замаскувати косметикою чи якимись іншими додатковими засобами. Справжня краса, на мою думку, полягає у чистоті. Як зовнішній, так і внутрішній.
Будьмо тими, хто не мовчить, хто не підтримує шкідливі звички ні модою, ні мовчанням. Будьмо тими, хто обирає турботу замість байдужості. Відмова від тютюну — це вибір на користь життя, здоров’я, краси, довкілля», — сказала Єлизавета Адамська.
Підготував до друку Олег ЛИСТОПАД
На фото: банка з недопалками, які активісти ГО «Життя» зібрали на вулицях Києва буквально за 15 хвилин
Читайте також: