Директор Інституту соціології НАНУ: “Українці – народ освічений”

Білоруське опозиційне видання «Зеркало» опублікувало інтерв’ю з директором Інституту соціології НАН України (ІС НАНУ), член-кор. НАНУ, д.ф.н., проф. Євгеном Головахою, зазначивши, що «він допоміг білорусам зрозуміти, якою українці бачать свою країну прямо зараз». Про це ідеться у повідомленні Інститут Соціології НАНУ.

Журналіст А.Друцкой поцікавився – як під час війни українці проводять соціологічні дослідження, у тому числі технічно? Соціолог зазначив, що прийшлося відмовитися від методу face-to-face, а перейти на опитування телефоном з комп’ютерною підтримкою, що також забезпечує достовірність отриманих результатів. Хоча ніякого переслідування за відповіді з боку держави не існує, але, як визнав професор, самоцензура в українців все ж таки спрацьовує – за висновками КМІСу в межах 5-7%.

Щодо співпраці з державними органами, то фахівці ІС НАНУ, у тому числі і директор, контактують і консультують їх за наявності запиту, але масштабні опитування можуть проводити тільки за умови находження спонсорського фінансування, а це нелегко, бо вартість розгорнутого масштабного дослідження – в районі 40 тис. доларів США.

Характеризувати нині українців в цілому по віку, статі, доходам, освіті – що цікавило журналіста – дуже непросто. Два фактори заважають – давно не було перепису, плюс міграція, масовий виїзд з країни у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Проте за поточною статистикою станом на 2021 рік середній вік був 41, зараз 43, жінок більше – 54%. Біля 40% мають вищу, а біля 12% – незакінчену вищу освіту. Отож українці – народ освічений.

Зростає кількість прихильників мирних перемовин, причому чим ближче до лінії бойових зіткнень, тим їх більше – вони гостріше відчувають гаряче дихання фронту: на Заході країни «за» перемовини 41%, «проти»-55%. У Центрі за-54%, проти-41%. На Сході за-66%, проти 25%, на Півдні – за 65%, проти 41%.

Схожа тенденція і щодо питання територіальних поступок – у 1922 році проти цього було 90%, у жовтні 2024-58%, в грудні 51%. Суспільна думка впливає на позицію влади, яка теж пом’якшується. Хоча про здачу територій питання не стоїть.

Щодо питання рейтингів та ймовірних виборчих перспектив, зокрема, В.Зеленського та В.Залужного, соціолог підкреслив, що це залежатиме від ряду факторів і на момент можливих майбутніх виборів Президента ситуація може значно мінятися.

Щодо ставлення до білорусів, то професор виокремив 2 фактори: з боку Білорусі в Україну прийшла біда, але з іншого боку, на відміну від росіян, білоруси українців не вбивали. Отже нинішнє негативне ставлення до Білорусі та її влади зрозуміле. Проте в майбутньому, процес нормалізації стосунків, хоч і повільний, є можливим. Згідно дослідженням Наталії Паніної у 90-ті роки минулого століття щодо соціальної дистанції, існував так званий феномен східнослов’янської відокремленості, коли росіяни та білоруси сприймалися українцями як найближчі їм народи. Відродити це буде складно, але певний шанс українці і білоруси після війни можуть собі створити.

На питання про лінії розколу в Україні та вплив війни на них, професор зазначив. що війна дуже помітно консолідувала Україну: більшість українців нині зорієнтована на Захід та користується українською мовою. Хоча і тут є певні хвилі припливу та відпливу, пов’язані з циклічністю історичного розвитку. Однак національна самоповага українців та їх прагнення стати європейською нацією значно зросли.

На завершення вчений дав обережний прогноз про можливість завершення воєнних дій за умов взаємних компромісів через рік-півтора.

Видання подякувало очільникові української академічної соціології за можливість краще узнати та зрозуміти стан та масові умонастрої українського суспільства.

Повністю матеріал див. тут: https://news.zerkalo.io/economics/98692.html

Читайте також: