Наші астрономи інтегрувалися у світовий дослідницький простір задовго до того, як це стало мейнстримом. У цьому переконалися відвідувачі загальноуніверситетського дня відкритих дверей КНУ EXPO.
Тема спеціальної локації КНУ EXPO «АстроХаб» зібрала потенційних вступників – майбутніх дослідників зоряного неба, захоплених астрономією студентів та відомих науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
«Астрономічні спостереження в Університеті святого Володимира розпочалися ще в позаминулому столітті. Наша славетна обсерваторія цьогоріч відзначила свої 180», – нагадала заступниця керівника Центру комунікацій КНУ та модераторка локації Леся Сакаль-Лісніченко.
Обсерваторію Університету святого Володимира офіційно відкрили 7 лютого 1845 року. Тепер це не просто один із провідних наукових центрів країни, а й пам’ятка національного значення, внесена також до попереднього переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Про історію її появи та діяльність видатних українських астрономів розповів директор обсерваторії Володимир Єфіменко.
Цікаво, що спочатку башта обсерваторії мала вивищуватись над Червоним корпусом, проте зрештою важку конструкцію вирішили розташувати на окремій будівлі, спроєктованій архітектором Вікентієм Беретті. Власне, вона й визначила назву вулиці Обсерваторної, яка нині знаходиться у центрі Києва.
«Перший директор обсерваторії Василь Федоров з високою точністю визначив її географічні координати, а в 1845 році – координати так званого Київського меридіана, – нагадав Володимир Єфіменко. – Від 1939 року, коли директором став Сергій Всехсвятський, розпочинаються власне астрофізичні дослідження». Між іншим, саме Всехсвятський передбачив існування кілець Юпітера, що згодом отримало підтвердження під час польотів американських космічних апаратів.
Дослідники, які в різні часи працювали в університетській обсерваторії, зробили вагомий внесок у світову науку. Основні напрями наукових досліджень на сучасному етапі – позагалактична астрономія, загальна теорія відносності та космологія; фізика Сонця, сонячно-земні зв’язки; астрометричні дослідження, астрофізика високих енергій, пошук зв’язків між оптичним та високо енергетичним випромінюванням; фізика та динаміка малих тіл Сонячної системи.
Відвідувачі АстроХабу мали змогу насолодитися «музикою космосу» – послухати, як звучить комета. Саме в обсерваторії КНУ «вирахували» цю загадкову небесну мешканку! Її назвали іменами першовідкривачів – на той час молодого українського вченого Клима Чурюмова та його аспірантки – Світлани Герасименко. Пізніше на поверхню цієї комети вперше в історії людства здійснив посадку спусковий модуль міжпланетного зонду Rosetta, запущенного Європейським космічним агенством. На створення такого апарату вченим знадобилося 20 років, а працювали над проєктом щонайменше дві тисячі фахівців.
«Між іншим, саме з подачі Клима Чурюмова мала планета (астероїд) № 4868 отримала назву «Кнушевія» – на честь Шевченкового університету та його внеску у світову науку», – розповів Володимир Єфіменко. Її відкрила відома американська дослідниця Елеанор Хелін 27 жовтня 1989 року.
Сьогодні дослідники використовують ще й віртуальні лабораторії, тож мають доступ до даних спостережень із багатьох супутників. Нині КНУ бере участь у масштабних міжнародних проєктах, – зокрема, у CTA (Cherenkov Telescope Array). Це проєкт побудови системи наземних телескопів нового покоління для реєстрації гама-випромінювання дуже високої енергії. Появу такої «відкритої обсерваторії» очікує вся астрофізична спільнота.
У КНУ створено «повний цикл підготовки астрономів, від ліцею до аспірантури», про що розповів відвідувачам АстроХабу учитель астрономії Українського фізико-математичного ліцею (УФМЛ), науковий керівник національної команди на міжнародних олімпіадах з астрономії та астрофізики, асистент кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету КНУ Андрій Сімон. У звичайних школах «наука про зорі й планети» з’являється у розкладі лише в 11 класі. В УФМЛ КНУ наступного року астрономію вивчатимуть з 8 класу, а не з дев’ятого, як нині.
Ліцеїсти ще зі шкільної лави беруть участь у серйозних наукових дослідженнях і мають доступ до професійного обладнання. Про власний шлях пізнання законів Всесвіту відвідувачам АстроХабу розповів бронзовий призер II Міжнародної молодіжної олімпіади з астрономії та астрофізики (IOAA-Jr) учень УФМЛ Андрій Коросько.
Доцент кафедри астрономії та фізики космосу Фізичного факультету КНУ Анатолій Тугай запросив у містичну подорож у просторі й часі під час своєї лекції «Захоплива фізика: кротові нори, чорні діри». Про роботу сучасних дослідників зоряного неба розповіла молодша наукова співробітниця обсерваторії КНУ Альона Мозгова.
Астрономія – наука для естетів і романтиків, проте брати участь у спостереженнях зоряного неба може кожен, – за умови, що має відповідне обладнання. З такого зауваження почав свою розповідь третьокурскник факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ астрофотограф Ільдар Ібатуллін. Він вміє сфотографувати Місяць так, що його кадри репостять у NASA, розміщують та обговорюють у відомих світових медіа!
Хлопець охоче ділився секретами майстерності та із задоволенням роздавав автографи на листівці зі своїми містичними світлинами. На звороті Ельдар занотував просту земну мрію, близьку й зрозумілу кожному українцю – «Бажаю миру!».
Анна ЛУКАНСЬКА
Фото надані Центром комунікацій КНУ