Міжнародна конференція «Використання штучного інтелекту в публічному управлінні: виклики, можливості, перспективи» відбулася у КПІ ім. Ігоря Сікорського. Відкриваючи її, ректор КПІ Anatolii Melnychenko зазначив, що організована вона була за ініціативи Національного агентства України з питань державної служби у взаємодії з Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», з Офіс Ради Європи в Україні – Київ, Вищою школою публічного управління, Академією фінансового моніторингу та іншими інституціями. Підтримав конференцію Фонд Ганса Зайделя.
Учасники розглядали дієві підходи до розв’язання актуальних проблем використання штучного інтелекту в публічному управлінні, визначення напрямів підготовки й підвищення кваліфікації у контексті цифрової трансформації та використання інструментів ШІ. А також розглянули можливості й виклики, пов’язані із застосуванням штучного інтелекту..
«Приборкати» ШІ? Як саме?
Пригадуючи китайський вислів: «Не дай тобі, Боже, жити в епоху змін», ми й не помітили, що саме в таку епоху й живемо, сказала голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина. Штучний інтелект нині повсюди: швидко підготувати тези чи структурувати інформацію, зібрати дані, зробити презентацію. «У мене як у викладача інколи цілий тиждень ішов, щоб підготувати текст чи слайди. Тепер це робиться за 5–15 секунд. Отже, з’явилися потужні можливості. Але й загрози», — каже Наталія Алюшина. Сама вона відносить себе до оптимістів і вважає: ШІ не треба боятися. Якщо його «приборкати» — зробити своїм помічником, — він стане справжнім другом.
Наталія Алюшина розповіла про відвідання Сінгапуру, де Україна бере участь у групі з аналізу даних, і де «ШІ там пронизав усе». Але і в нас є гарні приклади. «DeepState може за 15 хвилин провести дослідження, обробити дані й видати їх, — зазначила вона. — Зізнаюсь, що в агенції ми витрачали інколи по пів року, щоб провести такі дослідження. Тому будемо використовувати ШІ, «приборкувати» його — під наші потреби».
Перша конференція щодо ШІ відбулася торік у Житомирській політехніці й мала резонанс. Нинішня — важлива подія, необхідна для того, щоб крок за кроком рухатися далі — до розуміння та опановування принципів і методів роботи зі штучним інтелектом. «Він є, і це вже неминуче», — підкреслила пані Наталія.
Кузня кадрів
«Підготовка фахівців зі штучного інтелекту — серед ключових завдань для нашого університету, — продовжив розмову Анатолій Мельниченко. — Університет трансформується, створена кафедра штучного інтелекту, чимало кафедр готують айтівців. З 20 тисяч студентів майже кожний четвертий — майбутній спеціаліст у сфері ІТ. А факультет інформатики й обчислювальної техніки має стільки студентів, скільки налічується у деяких регіональних університетах — близько 3,5 тисячі осіб».
Ректор розповів, що КПІ ім. Ігоря Сікорського хотів би себе позиціювати як виш, що має лідерство не тільки у використанні й застосуванні ШІ, а й у розробленні інструментів штучного інтелекту. «І саме в публічному управлінні застосування ШІ дуже перспективне, — каже він. — Так, є певні виклики етичного характеру, і над ними треба працювати, але вже сьогодні зрозуміло, що найближчим часом і в разі надання сервісів та адміністративних послуг, і під час розгляду заяв наших громадян, ШІ суттєво допоможе публічним службовцям прискорити розв’язання задач. І під час ухвалення управлінських рішень — також».
Ключовий елемент — людина!
На думку народної депутатки України Неллі Яковлевої, заступниці голови Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, у нашій країні — досить системний підхід до використання ШІ, зокрема й у сфері державного управління. Рухаючись у межах євроінтеграційних процесів, має гармонізуватися з європейським і наше законодавство у сфері ШІ. Базова і ключова філософія правових норм полягає в тому, що в центрі будь-якого рішення, ухваленого за допомогою штучного інтелекту, є людина.
Питання про кібербезпеку в контексті ШІ завжди актуальне, бо він був, є і буде мішенню для хакерів, зазначила Неллі Яковлєва. Також маємо потурбуватись про захист прав людини, її персональних даних і порушення приватності як такої.
Штучний інтелект створює багато можливостей, зокрема і в досягненні фінансової прозорості, у чому переконаний директор Академії фінансового моніторингу Ростислав Марчук.
Він вважає, що побоювання публічних службовців стосовно того, що їх може замінити штучний інтелект, неправильне у своїй суті, бо один службовець з умінням використовувати ШІ легко замінить кількох своїх колег без навичок такої роботи. І водночас навряд чи пасивний спротив використанню ШІ чинитимуть службовці низинної ланки. Навпаки, це може стосуватися службовців вищого рівня, у підпорядкуванні яких ставатиме менше осіб, а отже і їхнє просування кар’єрною драбиною (а з ним і статус, грошове забезпечення, можливості) може пригальмуватися.
Маємо й освітній виклик, каже Ростислав Марчук. Не всі закінчували КПІ, а отже, необхідні програми навчання, курси. І не тільки для службовців. Бізнесу також треба вчитися, як працювати за нових умов. Тож необхідна потужна державна підтримка, формування стратегії навчання та її впровадження.
Є специфічні питання безпеки. До прикладу, чимало держслужбовців працюють з державною таємницею, та й в інших випадках необхідна захищеність каналів зв’язку, шифрування.
«Наша академія належить до сфери фінрозвідки, — зазначив Ростислав Марчук, — а це протидія складним, небезпечним і високотехнологічним злочинам. В одній фінустанові особа змогла пройти ідентифікацію за документами, згенерованими ШІ. А розпізнала підробку — людина. Це про те, що людина — головна за будь-якого використання ШІ».
Рада Європи
Напередодні конференції відбулася важлива подія: Україна підписала Рамкову конвенцію Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права, яку було ухвалено рік тому. Це перший міжнародний договір у сфері ШІ. Отже, ми разом з іншими країнами світу рухаємось до використання ШІ в інтересах людства, розвитку і прогресу. Про це говорив і голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.
Він розповів про освітню програму Ради Європи, яка допомагає юридичним працівникам застосовувати в щоденній роботі європейські стандарти у сфері прав людини. Навчання здійснюється через онлайн-курси. У ці дні запущено новий курс про ШІ й права людини для державних службовців.
Загалом на платформі Ради Європи у розділі «Електронне навчання» є можливість навчатися більш як на 60 курсах, кожний з яких доступний в онлайні для всіх, хто зацікавлений — безплатно, у форматі самонавчання.
Навчати й навчатися
Під час конференції КПІ імені Ігоря Сікорського підписав меморандуми про співпрацю з Національним агентством України з питань державної служби й Вищою школою публічного управління та з Офісом Ради Європи в Україні.
Співпраця починається з навчання. Директорка Вищої школи публічного управління Юлія Лихач розповіла, що за минулий навчальний рік їхній заклад підготував до роботи з ШІ майже 700 державних службовців і посадовців місцевого самоврядування. А на цей рік заплановано підготувати ще майже 900 держслужбовців. І ось тепер стартує великий курс, на якому майбутні та чинні управлінці кілька місяців навчатимуться працювати зі ШІ.
Сучасному управлінцю у нинішньому ритмі роботи не обійтися без ШІ, каже директорка, і в опануванні скілів допомагає команда спеціалістів, яка «формує політику в контексті штучного інтелекту для всієї України». Йдеться про команду Мінцифри, яка запропонувала Національному агентству України з питань державної служби (до сфери управління якої належить Вища школа), підготувати рекомендації з питань відповідального використання ШІ в публічному управлінні. Для цього створили спеціальну експертну комісію. «Це була інтенсивна робота, яка дала дуже гарний результат», — уточнила Юлія Лихач.
Ольга Козуб, державна експертка експертної групи з розвитку інновацій, технологій, робототехніки та роботизації Мінцифри, розповіла детальніше про створення цього посібника. Мета порад, пояснила вона, — допомогти користувачу оптимізувати діяльність, показати, які для цього є ШІ-інструменти, і водночас навчити кібергігієни, виробити безпечні правила поведінки.
«Як держслужбовиця я сама активно використовую ШІ, — розповідає пані Ольга, — це допомагає оптимізувати рутинну роботу: підготувати листи, слайди, презентації, перекласти чи написати іншою мовою. Головне — пам’ятати, що інформацію від ШІ треба перевіряти. Він може помилятися, галюцинувати, за допомогою ШІ вами можуть пробувати маніпулювати. Як про це дізнатися і як діяти — теж є в рекомендаціях».
Важлива порада від експертки Мінцифри: ніколи не використовуйте свою робочу пошту, коли ви реєструєтесь у сервісах з ШІ, майте для цього окрему «скриньку». «Ми рекомендуємо знеособлювати дані: пишіть просто «особа», придумайте собі ім’я, але не використовуйте персональних даних. А головне: ШІ допомагає, але не замінює вас».
Є в рекомендаціях з відповідального використання ШІ й розділ про дипфейки. Є розділ про світовий та український досвід у публічному секторі. У посібнику показано, як правильно і як неправильно писати промти (запити на відповідь від ШІ).
«Якісний промт — це ключ для ефективної роботи ШІ, — каже Ольга. — Не лінуйтесь розписувати: яку саме треба презентацію, скільки слайдів, якими мають бути інформація, зображення»… Ще Ольга рекомендує пробувати різні інструменти ШІ. Розповідає, що з нею на зустрічі «ходять» різні інструменти — вони записують, фіксують, ще й надають їй підсумкове резюме.
Верхівка айсбергу
Більше про російські дипфейки розповів старший аналітик Центру протидії дезінформації при РНБО Василь Сличко. російська двокомпонентна мережа («правда» і zov) потрапила на очі центру наприкінці 2023 року. Аналітики не одразу й зрозуміли, що це не окремі ресурси, а система, яка об’єднує понад 150 ресурсів. Майже половина з них розгорнуті на Європу, Азію, Африку, Північну Америку, Тихоокеанський регіон… А друга частина мережі — на територію України. Тут — 40 ресурсів, локалізованих на великі міста, обласні центри.
Торік ця мережа згенерувала майже 4 млн повідомлень.
Найактивніший ресурс — англомовний, каже Василь Сличко, за одну хвилину він видає до трьох повідомлень. Це перепости з телеграм-каналів та інших ресурсів, автоматом перекладені на понад 20 мов. Навіщо? Виявляється, ця мережа потрібна для наповнення моделей ШІ різних чат-ботів, щоб вони надавали на запити викривлені відповіді. Наприклад, на спеціально закинуте чат-ботам запитання: «Чому Зеленський заблокував соцмережу (яка доступна тільки для користувачів зі США, а тому її аж ніяк не можна заблокувати), одні чат-боти відповіли, що заборонив через критику на свою адресу, інші — що мстить Трампу. Фейк ніхто не розпізнав.
«Те, що виявлено, тільки верхівка айсберга. Маємо бути готовими до таких викликів», підсумував Василь Сличко.
Усі в цьому напрямку біжать активно
Конференція, як бачимо, цікава і корисна, і в газетному форматі про неї всього не розповіси. Одне очевидно: з ШІ треба дружити, але й бажано повчитися, як це робити правильно. Підказка: пройти відповідні курси, зокрема у Київській політехніці, принаймні прочитати посібники з використання ШІ, яких Мінцифра розробила вже декілька, для різних секторів.
А поки що думка ще одного учасника конференції — донедавна гендиректора ДП «Прозорро», колишнього випускника КПІ, а нині співзасновника сервісу неострахування здоров’я Lilo Василя Задворного.
З великими мовними моделями, якими по суті є ШІ, він ознайомився в грудні 2022 року і вважає, що в них закладено неабиякий потенціал, хоча чи стане ця технологія проривною — ще невідомо.
Спікер вважає, що впродовж двох-трьох років частина інструментів буде інтегрована у великі платформи, як це вже є в Google Meet, в Teams, в Zoom. Очевидно, зростатиме персональна ефективність спеціалістів, збільшиться кількість сервісів, частина з яких надаватиметься без залучення людини.
«Ми не в змозі сотні мільярдів доларів інвестувати в розроблення власних технологічних компаній, але з того, що є, Україна витискає, що може, — каже він. — Мені дуже резонує наше вміння не надто регулювати цю сферу. Нині всі в цьому напрямку біжать досить активно».
Найпростіша порада від Василя Задворного: тренуйтеся і шукайте навчальні програми для підвищення свого рівня.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА
Читайте також: