uk

Глиняні велетні Опішного — мовчазні охоронці традицій

У самому серці Полтавщини, де земля дихає історією, а глина пам’ятає руки майстрів ще з часів Київської Русі, розташоване містечко Опішне — духовна столиця українського гончарства. Тут, поміж зелених пагорбів і квітучих садів, виростають глиняні велетні — унікальні скульптури, що мовчки свідчать про силу традицій, народну пам’ять і душу нації. Вони не просто мистецькі витвори — це символи стійкості, ідентичності й невидимого зв’язку поколінь.  

Високі, загадкові, вкриті орнаментами, вони ніби зупинилися у вічності, спостерігаючи за тим, як змінюється світ. Деякі нагадують стародавніх богів, інші — казкових істот, а є й такі, що здаються відбитком людських облич, застиглих у часі. Проте всі вони мають одну спільну рису — є втіленням сучасного гончарного мистецтва, яке бере свій початок ще з глибини віків.

         Як народжуються глиняні титани?

Створення таких скульптур — процес непростий. Робота над ними триває тижнями: майстер шар за шаром нарощує конструкцію, випалює її за високих температур, ретельно працює над деталями.

Температура в спеціальних печах сягає 900°–1000° C, і саме тоді відбувається диво: м’яка, податлива глина перетворюється на міцну, майже вічну, матерію. Випалювання змінює її колір, іноді додаючи несподівані відтінки.

         Про що розповідають велетні?

Кожна скульптура, яка стоїть у музеї просто неба, має свій характер і свою історію.

Фантастичні істоти з рисами людей і тварин ніби прийшли до нас із давніх міфів і казок.

Воїни-захисники, які утворили магічне коло навколо скульптури, що символізує Незалежність, тримають оборону з усіх сторін світу.

Абстрактні композиції закликають до роздумів: що хотів сказати майстер, яке послання закодоване у формах і лініях?

Деякі скульптури прикрашені мальовкою, спіралями, різними знаками. Вони нагадують про єдність людини й природи, про циклічність життя, про зв’язок між минулим і майбутнім.

         Симпозіуми в Національному музеї гончарства

Щороку в Національному музеї гончарства проходить симпозіум монументальної кераміки, куди з’їжджаються мистці з різних куточків світу. Саме тут народжуються нові глиняні шедеври, які залишаються в музеї, стаючи частиною його унікальної експозиції. Ці симпозіуми стали своєрідною лабораторією мистецьких експериментів: поєднання традиційної кераміки з сучасними формами, змішування стилів, використання нестандартних технік.

Серед гончарських гігантів  особливо вирізняються роботи Інни Гуржій і Андрія Ільїнського. Їхні монументальні скульптури — це не лише художні об’єкти, а й символи незламності, національної пам’яті й духовного спротиву. У постатях, виліплених із глини, вгадуються історії — про війну, про гідність, про відродження. Вони, як і глиняні пращури, мовчки тримають варту над Україною, вписуючи нові сторінки в літопис опішненської традиції.

Чудові краєвиди навколо приміщення музею постійно змінюються, наповнюються новими образами. Національний музей гончарства — це жива майстерня, де традиції зустрічаються із сучасністю. І якщо ви коли-небудь опинитеся в цьому магічному місці — не поспішайте, зупиніться біля одного з велетнів, подивіться на нього, і, можливо, він прошепоче вам якусь давню історію, що зберігається у глиняному серці!

Е-літня Академія

Це неймовірна подія, на яку чекали цілий рік! Попри всі труднощі, які переживає Україна,  з 16 червня по 6 липня 2025 року на базі Національного музею гончарства в Опішному знову відкриває двері навчальна — вже дванадцята — сесія Е-літньої Академії гончарства для харизматиків, романтиків, диваків і діячів!

Міжнародний мистецько-освітній проєкт став не просто подією — він перетворився на культурне явище, що понад десятиліття єднає ентузіастів, мрійників, майстрів, дослідників і всіх, кого нестримно вабить глина. Тут, у творчих майстернях музею, народжуються не лише вироби, а й нові сенси, діалоги поколінь і натхнення, що живе в кожному дотику до глини.

Команда музею вже відібрала десять щасливчиків, яких очікує незабутня тритижнева подорож у світ української кераміки. Вони навчатимуться основ і майстерності гончарства у визнаних художників-керамістів.

Викладацький склад Академії представлятимуть знані майстри: Наталія Кормелюк (Роквіль, США),  Сергій Радько (Межиріч, Черкащина), Наталія Матвійчук (Опішне, Полтавщина).

Навчальна програма передбачає вивчення основ гончарної справи, набуття навичок практичної роботи з глиною, здобуття теоретичних знань з історії й мистецтва художньої кераміки, творче спілкування з провідними художниками-керамістами й народними майстрами-гончарями України. Цей проєкт — більше, ніж навчання. Це занурення в атмосферу творчого пошуку  та нова гончарна сторінка в житті майбутніх мистців України.

Карина РЄПЄХ, співробітниця інформаційної служби Національного музею гончарства

Фото із сайту Національного музею-заповідника українського гончарства