На «Вернадському» метеорологи проводять низку наукових спостережень за атмосферними процесами в регіоні. Один з важливих напрямів — вивчення верхніх шарів атмосфери за допомогою радіозондів. Це спеціальні датчики, що кріпляться до кульки, наповненої гелієм. Кулька піднімає зонд на висоту близько 20 км, і весь цей час він вимірює низку параметрів, зокрема, температуру та вологість повітря, швидкість і напрямок вітру, розповіли науковці Національного антарктичного наукового центру у соцмережі.
Дані в режимі онлайн передаються на землю. Вони дозволяють фіксувати такі особливо екстремальні атмосферні явища, як полярні циклони та атмосферні ріки, для яких характерні інтенсивні опади та значна швидкість вітру.
До 1996 року, коли станція належала Великій Британії, її вчені регулярно проводили такі дослідження. Для цього навіть побудували на скелястому підвищенні спеціальний павільйон, де процес наповнення шарів гелієм захищений від вітру та опадів.
В український період на «Вернадському» тривалий час не проводили радіозондування атмосфери. Але 2021 року полярники долучилися до міжнародної ініціативи Рік полярного прогнозування (Year of Polar Prediction, YOPP), яка була запланована на 2022-й. Навіть попри початок повномасштабного вторгнення, українські полярники все ж змогли взяти участь в програмі та відновити радіозондування.
Зазвичай запуски проводять під час поганої погоди, коли йде циклон і можна отримати найбільш цінну інформацію. Тож раніше, коли науковці виводили зонд з ангара, їм доводилося йти слизьким нерівним камінням, вкритим льодом та снігом, і водночас долати сильний вітер та опади.
«Запускаємо радіозонди втрьох через складні погодні умови, снігопад і пориви вітру до 22 м/с. Був випадок, коли ми всі втрьох по черзі впали, але виконали місію», — згадувала Валентина Гарбарчук, метеорологиня попередньої 29-ї УАЕ.
Щоб спросити запуск, інженерний загін побудував на виході з аеропавільону спеціальну платформу. Це майданчик 12 м на 4,6 м, який тримається на 10 металевих опорах і має дерев’яний настил. Бетонування опор і будівництво зайняло приблизно три тижні.
Нині метеорологи активно користуються платформою, тож погана погода менше заважає робити наукові відкриття.
Читайте також:
- Зіркова подорож у просторі і часі
- ШІ в публічному управлінні: виклики, можливості, перспективи
- Запрошення до розмови про майбутнє розуму, освіти, людства
- Життя фізиків, які розщепили ядро атома: історії з горища
- Як напоїти Донбас?
- Документалістика і війна
- Загальні збори НАН України: виступи, обговорення, доповіді. Спільна діяльність і завдання