Звіт про діяльність Української Ради Миру, проєкт програми дій організації на період переходу до мирного стану і післявоєнного відновлення України, організація потужного форуму, який буде присвячено людському капіталу — в Київському національному університеті імені Вадима Гетьмана відбулось засідання Президії УРМ.
Людина-епоха
На початку засідання його учасники тепло привітали члена Президії УРМ Юрія Щербака, який 12 жовтня – відзначив 90-річний ювілей. Лікар-епідеміолог, письменник, сценарист, дипломат, еколог, політик, мислитель — його біографія стала дзеркалом XX — XXІ століть.
— Останні роки він присвятив себе літературній, публіцистичній, суспільній і політичній діяльності, — зауважив Михайло Згуровський. — За 5 років він написав 10 видатних творів, які розповідають правду про все, що відбувається у світі, Україні і навколо України. І в цих книжках, видатних роботах Юрій Миколайович не тільки аналізує усі події, які відбуваються, дивиться в майбутнє, ставить запитання: що далі, яка доля чекає на Україну в світі, що нам потрібно зробити для того, щоб захистити себе і для того, щоб гідно жити в майбутньому? Це все дороговказ для суспільства.
Як зауважив сам Юрій Щербак, одна із найкращих сторінок його життя, яка розпочалась 40 років тому — участь в роботі Української Ради Миру, відтоді фактично і почалась його громадська і політична діяльність.
Об’єднуючи зусилля
Упродовж звітного періоду Українська Рада миру реалізовувала низку ініціатив, спрямованих на підтримку українського суспільства в умовах війни та посилення міжнародної солідарності з Україною.
— Усі наші кроки відповідали головному завданню, визначеному в статуті і програмі дій організації — об’єднання зусиль вітчизняної та міжнародної громадськості для досягнення сталого і справедливого миру в Україні, сприяння суспільній згуртованості, захисту прав людини, підтримці ветеранів, а також формування гуманітарної основи для післявоєнного відновлення держави, — зауважив голова УРМ Михайло Згуровський, представляючи звіт про діяльність оргіназації.
Серед основних заходів, які реалізувала Українська Рада Миру, він виокремив міжнародний форум «Екологія і мир» у КПІ ім. Ігоря Сікорського, на якому обговорювалися екологічні наслідки війни, загрози довкіллю, принципи екологічної безпеки в умовах збройних конфліктів. У продовження цієї тематики 6 листопада 2024 року в штаб-квартері ООН в Нью-Йорку за участі Української Ради Миру відбувся міжнародний семінар «Екологічна безпека під час війни та збройних конфліктів», під час якого голова УРМ звернувся до міжнародної спільноти із закликом визнати завдану війною екологічну шкоду як глобальну загрозу, а також наголосив на необхідності визначення механізмів компенсації завданих збитків і притягнення агресора до відповідальності.
Згадав Михайло Згуровський і про підписання тристоронньої угоди про співпрацю між Українською Радою Миру, Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого та Всеукраїнською громадською організацією «Українська бібліотечна асоціація» — з метою підтримки морального духу населення, патріотичного виховання та збереження культурної пам’яті.
29 жовтня 2024 року на другому саміті «Партнерство і здоров’я ветеранів» в Європейському парламенті в Брюсселі УРМ презентувала ініціативу «Мир та здорова Україна», спрямовану на системну реабілітацію ветеранів, допомогу родинам загиблих, захисту прав жінок-військових і протидію інформаційній агресії. 30 жовтня 2024 року за дорученням Президії голова Української Ради Миру виступив із доповіддю на тему «Основні загрози сталому розвитку глобального суспільства в конфліктному світі», в рамках першої сесії семінарів Європейських університетів зі сталого розвитку, що відбувся у Мюнхенському технічному університеті. У виступі було висвітлено кризу Ялтинсько-Потсдамської архітектури безпеки, тенденції переформатування світового порядку та роль російсько-української війни як каталізатора глобальних змін. 13 грудня 2024 року у Віденській дипломатичній академії з участю Української Ради Миру, Всесвітньої Федерації Миру та Австрійського інституту європейської безпекової політики проведено конференцію «Європа та Україна: спільні перспективи і цінності». Члени Президії УРМ представили бачення гуманітарних наслідків війни та ролі освіти як інструменту миротворення.
Форум отримав продовження
У листопаді 2024 року за ініціативи Української Ради Миру та співпраці з провідними академічними та бізнес-структурами на базі КНЕУ імені Вадима Гетьмана відбувся Міжнародний форум «Економічне відродження України», учасники якого обговорили ключові напрями повоєнної реконструкції: цифрову трансформацію, модернізацію економіки, розвиток людського капіталу, залучення іноземних інвестицій. УРМ виступила з пропозицією формування громадсько-політичної коаліції навколо концепції сталого повоєнного розвитку.
На засіданні Президії було представлено звіт про організаційну роботу щодо Міжнародного форуму «Економічне відродження України».
Як розповіли ректор КНЕУ, член Президії УРМ Дмитро Лук’яненко і проректор з наукової роботи вишу Лариса Антонюк, багато викладацьких і університетських груп продовжують роботу в цьому напрямі. Також учасників засідання поінформували про діяльність цифрової платформи «Інноваційна Україна», яка має на меті популяризувати високотехнологічні проєкти і знаходити інвесторів. Наступний дводенний міжнародний економічний форум пропонується приурочити до Всесвітнього дня науки заради миру, який відзначається 10 листопада.
Людський капітал — фактор національної безпеки
Рішенням президії Української Ради Миру у грудні 2024 року створено оргкомітет з підготовки міжнародного форуму «Освіта, наука і інновації: людський капітал у повоєнному відродженні України», який передбачається провести у другій половині 2025 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова.
За словами Михайла Згуровського, цей форум має стати інтелектуальним ядром національної стратегії гуманітарного відновлення України та формування візії і мирного майбутнього.
Ректор УДУ, член президії УРМ і заступник голови оргкомітету форуму Віктор Андрущенко та проректор університету Григорій Торбін докладно поінформували про підготовку до форуму. Співорганізаторами заходу стала низка столичних університетів, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Мала академія наук та інноваційна екосистема Sikorsky challenge.
Ключові доповіді будуть присвячені стратегії розвитку освіти та науки України, модернізації цих галузей в контексті сучасних цивілізаційних змін, міжнародній співпраці в освітянській сфері і звісно — формуванню людського капіталу як фактору нашого розвитку і національної безпеки.
Модель післявоєнного зцілення
Як зауважив голова УРМ, сьогодні ніхто не може назвати дату завершення війни, але зрозуміло, що світ хотів би рухати всі процеси до мирної стадії. У зв’язку з цим члени Президії Української Ради Миру підготували оновлену програму діяльності організації на новому історичному етапі. Михайло Згуровський коротко прокоментував проєкт цієї програми, який звісно ще буде доопрацьовано.
Зокрема, у вступі сформульовано ціннісні засади нової місії Української Ради Миру — переходу від фази мобілізації до стратегічного гуманітарного лідерства, сформовано бачення УРМ як платформи формування гуманітарної політики держави, надійного партнера громадянського суспільства в побудові стійкої архітектури миру.
У першому розділі висвітлено філософію дії УРМ у повоєнному середовищі. УРМ заявляє про себе, як про носія морального авторитету, здатного долати травматичні наративи, об’єднати розподілені спільноти та створити середовище довіри.
Другий розділ присвячено аналізу стратегічних ризиків і викликів, які постають перед українським суспільством після припинення бойових дій. Визначається п’ять ключових векторів загроз: політичний реваншизм, соціальна поляризація, масова колективна травма, інформаційна агресія та геополітична турбулентність. Зазначається, що УРМ бере на себе функцію аналітичного центру раннього попередження, пропонуючи проактивний підхід до управління ризиками в мирний період.
Третій розділ включає сім пріоритетних напрямів дій, які відображають багатовимірність гуманітарного відновлення. Це зміцнення суспільної єдності, розвиток освіти миру, міжнародна гуманітарна дипломатія, інформаційна стійкість, формування етичної інфраструктури, посилення ролі молоді та розвитку регіональних ініціатив. Четвертий розділ окреслює механізми реалізації програми дій. Запропоновано систему багаторівневої координації дій від центрального офісу УРМ до мережі регіональних партнерів, громадських інституцій, академічної та освітянської спільноти.
П’ятий розділ описує інституційне зміцнення Української Ради Миру, шостий — присвячено оцінюванню ефективності. Пропонується створення онлайн-платформи моніторингу, механізми незалежної експертизи, а також впровадження системи щорічної публічної звітності.
Сьомий розділ формулює очікувані очікувані результати програми. Серед них — поява нових лідерів етики миру, зміцнення горизонтальних мереж довіри, міжнародне визнання УРМ як носія гуманітарного досвіду. Визначено, що створення гуманітарної інфраструктури це не разова ініціатива, а процес формування сталої моральної платформи суспільства. Восьмий розділ представляє візію «Україна 2030 як країна миру», у якій закладено ідеї міжрегіонального порозуміння, солідарності поколінь, культури ненасильства, етики відповідальності та нової гуманітарної дипломатії. Цей розділ, за словами Михайло Зугровського, задає сенс усій програмі — активого творення гуманітарної цивілізації.
У дев’ятому розділі програма визначається як жива адаптивна система, здатна відповідати на зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі. В десятому розділі подано набір практичних документів і методичних інструментів, шаблони стратегічного планування, карти ризиків, індикатори ефективності, протоколи звітності, регламенти партнерств.
Як резюмував доповідач, УРМ пропонує суспільству модель післявоєнного зцілення, державі — моральні орієнтири відновлення, а світові — приклад етики миру в XXI столітті. Українська Рада Миру бере на себе роль гуманітарного модератора, здатного поєднати досвід болю з перспективою гідного майбутнього.
Після обговорення Президія Української Ради Миру прийняла програму за основу, затвердила склад редакційної комісії і доручила їй у тритижневий термін завершити підготовку програми.
Розглянули на засіданні Президії і питання увіковічнення пам’яті першого Президента України Леоніда Кравчука. Як було констатовано під час обговорення, в столиці досі немає вулиці його імені. Президія підтримала пропозицію звернутись з відповідними ініціативами і листами до Офісу Президента і до Київської міської ради.
Заклик до світу
У рамках розширення міжнародної діяльності Українська Рада Миру підготувала проєкт заяви до урядів, міжнародних організацій та народів світу. Він закликає до солідарності, підтримки і спільної відповідальності за досягнення справедливого і довготривалого миру в Україні.
«Ми хочемо бути не лише нацією, що вистояла, а й державою, яка здатна зцілити свої рани, об’єднатися навколо цінностей справедливості, гідності, правди та відповідальності, формувати українську цивілізацію, стати джерелом гуманітарного розвитку у світі», — йдеться в заяві.
ВУРМ переконані, що мир в Україні — це не лише внутрішнє завдання нашої нації, а й загальнолюдський виклик і шанс для всіх нас переосмислити глобальні цінності, визначити проблеми міжнародної безпеки та принципи співіснування. На пропозицію, яку було висловлено на засіданні, до заяви було включено меседж про те, що Україна вистояла у війні і цим самим захистила народи Європи від збройної агресії, тож сьогодні Україна заслуговує на підтримку світу для допомоги їй у досягненнні сталого і справедливого миру.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора