Чи не вперше в історії Книжкового Арсеналу академічні видавництва й наукові журнали дістали можливість висловитися — і їхній голос пролунав змістовно й інноваційно.
Завдяки експертам проєкту НФДУ «Теоретичні засади гармонізації редакційних практик українських наукових видань із міжнародними стандартами для конкурентоспроможної інтеграції України до європейського простору відкритої науки» (конкурс «Передова наука в Україні»), за підтримки Координаційного центру з випуску серії наукових періодичних видань «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка» та міжнародної ініціативи SUPRR (Supporting Ukrainian Publishing Resilience and Recovery), була проведена серія унікальних подій.
Створення спільноти
Участь у заходах біля стенда D2.30 взяли представники університетських видавництв із Києва, Львова, Харкова, Дніпра, Сум, Умані, Бердянська та Маріуполя. Були й міжнародні гості — з Литви, США, з наукових видань, індексованих у Scopus. Окрема подяка — докторці Френсіс Пінтер, засновниці SUPRR, за підтримку та візію. Саме з її ініціативи стало можливим створення цього простору академічного діалогу на Книжковому Арсеналі.
Упродовж чотирьох днів стенд був не просто інформаційним — він став точкою концентрації сенсів, досвіду, нових ідей. Ми дискутували про роль університетів у формуванні видавничої екосистеми; професіоналізацію редколегій; нові моделі видимості; відкриту науку та її економіку; фінансування наукових журналів; адаптацію до міжнародних стандартів, зокрема Scopus, DOAJ, WoS.
Фінансова модель як основа сталості
Особливо актуальними були питання про університетські журнали. Як їх утримувати? Хто має входити до редколегій? Як залучати фінансування?
Проєкт НФДУ «Теоретичні засади гармонізації редакційних практик українських наукових видань із міжнародними стандартами» — один із небагатьох у країні, що системно вивчає і гармонізує видавничі практики. Члени команди генерують рішення на стику політики, економіки, відкритої науки й етики. Міждисциплінарна команда досліджує наступні питання фінансування журналів: як порахувати точку беззбитковості; який вигляд має журнал як бізнес-модель або академічний стартап; які витрати потрібно покривати державі; як визначати вартість APC (Article Processing Charges); які компенсаторні механізми працюють у країнах ЄС у разі переходу на відкритий доступ.
Подальші кроки
Під час фінального нетворкінгу (31 травня) прозвучала ідея створити Ukrainian Alliance of University Presses. Організатори Книжкового Арсеналу запросили університетські видавництва підготувати спільну панель на 2026 рік — уже як коаліцію з власним голосом.
Унікальна синергія фахівців, ідей, інституцій — саме це стало справжнім здобутком участі академічного видавництва у Книжковому Арсеналі.
Команда, яка виконує проєкт НФДУ, розповіла про типові моделі редакційної структури та публікаційного менеджменту провідних University Press в ЄС (Edinburgh University Press, Central European University Press, University of Latvia Press).
Також ми розповіли про методологію трансформацій українських редакцій наукових журналів за напрямками інституціоналізації (включення редакцій до структури університетів або створення окремих академічних підрозділів); професіоналізації (впровадження ролей продакшн-редактора, видавничого координатора, відповідального за метадані); відкритого доступу; метрики якості (використання сучасних інструментів — Crossref, DOAJ, OpenAIRE); інтернаціоналізації (формування змішаних редколегій з дотриманням COPE та WAME стандартів).
На нашу думку, найбільш життєвою в українських реаліях для наукових видавництв ЗВО України може стати редакційна екосистема як багаторівнева платформа. Для роботи цієї екосистеми потрібні редакційна платформа (OJS або її альтернатива); аналітичний модуль (індексація, звіти, аналітика цитувань); інституційна політика (прозорі критерії для публікацій, положення про редакційні колегії, положення про вимоги до головного редактора), методологічний супровід (шаблони, гайдлайни, переклади ключових норм COPE тощо).
Також потрібно розуміти, якою буде структура витрат і джерела надходжень (бізнес-модель). І, звісно, необхідно передбачити систему тренінгів (навчання редакторів, авторів, рецензентів, сертифікація).
Аналізуючи досвід ЄС та моделювання потенційних витрат в українських ЗВО (враховуючи OJS-платформу, людський ресурс, супровід DOI), команда економістів проєкту НФДУ визначила і представила на обговорення середній бюджет функціонування редакції Scopus-рівня в Україні. Ми рекомендуємо застосовувати інституційне співфінансування, публічні договори з МОН (можливо, гранти НФДУ) для фінансування видань як елементу академічної інфраструктури, пошук європейських грантових платформ та конкурсів.
Створюючи екосистему українських редакцій наукових журналів, варто знати, як підтримують академічні публікації за кордоном. Серед кейсів підтримки: модель «відшкодування» (підтвердження фактичної індексації на основі вже оприлюднених і верифікованих даних індексації); грантова підтримка моделі відкритого доступу, перекладів, редакційної модернізації; інституційні ваучери (залежно від кількості активних публікацій ЗВО). Академічні видання за кордоном залучають також фінансування так званих передплатних фондів, наприклад, моделі Subscribe2Open. Але застосувати цей досвід без змін та адаптації в українському контексті поки що навряд чи можливо.
Наша команда пропонує застосувати механізм обрахунку «точки беззбитковості» редакцій залежно від кількості публікацій, APC (публікаційного внеску, який сплачує автор чи установа за обробку, рецензування, редагування та публікацію статті у журналі); індексації. Пропонуємо МОН врахувати цей механізм у ході реформування системи наукових фахових видань.
Зазначені вище проміжні результати проєкту НФДУ було презентовано під час дискусій і публічних заходів на Книжковому Арсеналі-2025 біля стенда D2.30. Також ми підготували методичні друковані листівки.
Подальша імплементація стане основою для формування Ukrainian Alliance of University Presses як сталої платформи для інституційної видавничої реформи та участі у програмах «Горизонт Європа», залучення міжнародних стейкхолдерів для спільної вибудови найжиттєвішої моделі наукових видавництв в Україні як певного пілота, здатного на успішний запуск.
Ганна ХАРЛАМОВА, професорка кафедри економічної кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка; директорка Координаційного центру з випуску серії наукових періодичних видань; заступниця голови Українського регіонального відділення Європейської асоціації наукових редакторів