Презентувати свої досягнення і налагодити комунікацію з компаніями молоді науковці могли під час круглого столу «Можливості для розвитку молодіжної аерокосмічної науки», який організувала Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України. Під час заходу також було презентовано можливості від Національного фонду досліджень України й актуальні конкурси програми «Горизонт Європа».
Попри всі проблеми галузі, в нас є перспектива. Про це не раз наголошувалося під час заходу. Ба більше, аерокосмічна галузь, як зауважила у вступному слові голова РМВ при МОН Олеся Ващук, одна з небагатьох, де Україна може посісти провідні позиції, тож сьогодні маємо уникнути того, щоб перспективні розробки залишились лише на папері.
Під час першої панелі заходу своїми напрацюваннями в авіаційній та ракетно-космічній галузі поділилися представники наших університетів, наукових установ і підприємств. Ішлося про супутники, авіаційні й ракетні двигуни, новітні матеріали, економіку галузі тощо.
Стратегічні орієнтири
Тематика досліджень професорки кафедри економічної кібернетики КПІ ім. Ігоря Сікорського Ольги Вовк уже більш як 15 років пов’язана з авіацією. Під час круглого столу вона окреслила стратегічні орієнтири інноваційного розвитку підприємств авіаційного сектору економіки України, а також продемонструвала, як теоретичні й методичні розробки можна впровадити в практику і довести до реальних пропозицій щодо стратегічного розвитку, впровадження інновацій і технологій в українському бізнесі.
Серед сучасних європейських трендів, на які варто орієнтуватися науковцям, Ольга Вовк назвала: електрифікацію та водневі технології (спрямовані на скорочення викидів вуглекислого газу та зменшення впливу авіації на клімат); цифровізацію (використання цифрових технологій дає змогу оптимізувати виробничі процеси, підвищити ефективність і знизити витрати), адитивне виробництво або 3D-друк (створення складних деталей з високою точністю та зменшення ваги літальних апаратів), розроблення нових матеріалів для створення міцніших та легших конструкцій літаків; автоматизацію та робототехніку (використання роботів і автоматизованих систем на виробництві дає змогу підвищити точність і швидкість виготовлення деталей).
Старший науковий співробітник відділу системного аналізу і проблем керування Інституту технічної механіки Національної академії наук України й Національного космічного агентства України Ерік Лапханов розповів про основні напрямки досліджень, у яких беруть участь молоді вчені установи: розроблення науково-методичного забезпечення проєктування об’єктів ракетно-космічної техніки, розроблення методичних засад проєктування двигунів для штучних супутників Землі, дослідження особливостей розроблення інноваційних об’єктів ракетно-космічної техніки (космічні індустріальні платформи, космічні й атмосферні засоби зменшення потоку сонячної радіації на поверхню Землі) і системний аналіз ракетно-космічної галузі України. Розробки науковців знадобились, зокрема, у низці проєктів, наприклад — в українсько-південноафриканському приватному оптичному супутнику для моніторингу сільськогосподарських угідь EOS SAT-1.
Одна з найвідповідальніших і найнавантаженіших деталей авіаційного двигуна — лопатки турбін. Провідний інженер-дослідник АТ «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені Академіка О.Г. Івченка Євген Неманежин представив доповідь про математичне моделювання впливу анізотропії (відмінності властивостей середовища у різних напрямках) характеристик кристалічних лопаток газових турбін на спектр власних частот коливань.
Для зменшення наслідків аварійних ситуацій ракети оснащують системами автоматичного припинення польоту, начальник групи ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» Євген Болюбаш представив результати досліджень з побудови моделі двофазного переходу проникнення кумулятивного струменя лінійної дії в перешкоду. Завдяки цьому розроблено нову методику, що дає змогу розрахувати багатошарові перешкоди, які використовуються в системах автоматичного припинення польоту ракет-носіїв.
Над чим працюють у ХАІ?
Потужним було представництво Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Про дослідження щодо уніфікації авіоніки наносупутників і безпілотних літальних апаратів ішлося у виступі аспіранта кафедри інженерії програмного забезпечення Олександра Любімова.
Інженер кафедри вищої математики та системного аналізу ХАІ Андрій Сергієнко досліджує адаптивність супутникових систем орієнтації у разі виходу з ладу їхніх компонентів. Як розповів пан Андрій, його дослідження пов’язані з супутником ХАІ-1К і спрямовані на створення стійкого алгоритму для системи орієнтації з використанням сучасних сенсорів, бортового обчислювача, реакційного колеса та магнітних котушок — щоб гарантувати стабільність і ефективність супутника на орбіті.
Доцент кафедри аерокосмічних радіоелектронних систем ХАІ Володимир Кошарський розповів про роботу над створенням поляризаційно-двоканального радара виявлення ліній електропередач. Ішлося про пристрій, який завдяки оптимальному алгоритму може виявляти перешкоди на відстані до трьох кілометрів.
Результати проєкту «Розроблення комплексної технології створення зносостійких покриттів на основі інтерметалідів на деталях з титанових сплавів» представила завідувачка кафедри вищої математики та системного аналізу ХАІ Ніна Савченко. Проєкт спрямовано на розв’язання важливої проблеми тертя та зношування деталей, що є однією з основних причин зниження ресурсу експлуатації машин.
Виступ доцента кафедри теорії авіаційних двигунів ХАІ Михайла Шевченка було присвячено оптимізації параметрів та проєктування силової установки для літального апарату з надзвуковою ділянкою польоту.
Магніт для інновацій
Друга панель круглого столу була присвячена можливостям для розвитку молодіжної аерокосмічної науки. Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов зауважив, що аерокосмічна галузь може стати одним з локомотивів нової економіки України. Нагадав він і про урядову ініціативу Science City — комплексний проєкт реформування наукових парків в Україні, що має на меті створити сприятливі умови для співпраці між наукою, бізнесом і державою. Також Денис Курбатов анонсував конкурс на створення дослідницьких центрів досконалості, до котрого зможуть подаватись університети й наукові установи. Передбачається, що профілем одного з них будуть саме ракетні технології. «Він може стати центром розвитку аерокосмічної науки й магнітом для інновацій», — додав заступник міністра.
Можливості Національного фонду досліджень України для розвитку ракетно-космічної галузі представив перший заступник виконавчого директора НФДУ Андрій Кузнецов. Серед 540 команд, які виконували свої дослідження в межах підтримки НФДУ, переможцями були й фундаментальні, й прикладні проєкти, які пов’язані з розвитком космічної галузі.
Зокрема, у конкурсах «Наука для безпеки людини та суспільства», «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», «Наука для відбудови України у воєнний і повоєнний періоди» перемагали проєкти КПІ ім. Ігоря Сікорського, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Інституту космічних досліджень, Головної астрономічної обсерваторії, Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова, Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля, Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАНУ.
— Наші науковці досліджують космос не лише на рівні прикладних аспектів, які стосуються двигунів, використання аерокосмічної розвідки для моніторингу певних ситуацій, а ще й вивчають легку темну матерію і динамічну темну енергію у Всесвіті, — зауважив Андрій Кузнецов.
Також у виступі йшлося про конкурс від НФДУ «Передова наука в Україні 2026–2028», бюджет якого на 2026 рік становитиме 320 мільйонів гривень.
Про актуальні конкурси програми «Горизонт Європа» за кластером 4 «Цифрові технології, промисловість і космос» та можливості для українських учасників щодо розвитку авіаційного та ракетно-космічного напряму розповів начальник відділу офісу «Горизонт Європа в Україні» Національного фонду досліджень України Ігор Таранов.
Щодо бюджету тематичного напрямку «Космос» у межах кластера 4, то на 2021–2027 роки в рамках програми «Горизонт Європа» це приблизно 1,5 млрд євро. З коштів, які виділяє Європейська комісія, близько 69 % буде доступно для учасників програми у 2025–2027 роки.
Є конкурси, які можуть зацікавити наших дослідників і в кластері 5 «Клімат, енергетика та мобільність» — з 1 квітня 2025 року відкрито шість конкурсів з орієнтовним бюджетом 26 мільйонів євро. Кінцевий термін подання заявок на участь — 16 вересня 2025 року. Тематика конкурсів: вплив управління повітряним рухом на зміни клімату, правила цифрового управління польотом, дослідження застосування квантових сенсорів та обчислень в управлінні повітряним рухом, фундаментальні дослідження інших тем, дослідження майбутнього регулювання цифрового європейського неба, інтеграція літаків нового покоління в авіацію з нульовим/низьким рівнем викидів.
На запитання молодих науковців Ігор Таранов відповів, що жодних обмежень ані очолювати консорціум, ані брати участь у конкурсах програми за напрямком «Космос» для українських учасників немає. Єдине «але» — технології подвійного призначення. Програма «Горизонт Європа» не працює з мілітарними дослідженнями, а лише з цивільними.
Про досвід реалізації масштабних наукомістких проєктів у Туреччині розповів директор з авіаційних технологій та двигунобудування AVIA VENTURES LLC (дочірньої компанії Baykar Makina) Дмитро Демиденко.
— Суттєві фактори, які вплинули на розвиток Туреччини в технологічній сфері — фінансування і податкові преференції, — розповів Дмитро Демиденко. — Будь-яка компанія, що здійснює дослідження, отримує «наукову» пільгу. Ще один напрям підтримки — грантова система, в рамках якої держава дає замовлення за конкретними напрямами досліджень. Також на базі інститутів та університетів створена мережа технологічних парків, де на пільгових умовах надаються як офіси для молодих компаній, так і доступ до лабораторій і обладнання.
Сьогодні компанія Baykar будує сучасне технологічне підприємство в Україні. Тут буде сконцентровано повний цикл вироблення безпілотників. Також планується активна співпраця з науковими установами й університетами. Зокрема, вже реалізовано проєкт з Київським авіаційним інститутом щодо організації виробничої практики для 20 студентів у Туреччині.
Сучасні виклики
Серед ключових викликів, які постають сьогодні перед підприємствами авіадвигунобудівної галузі України, керівник групи маркетингу ДП «Івченко-Прогрес» АТ «Укроборонпром» Костянтин Данько назвав геополітичну нестабільність та війну, що зумовлює перебої в ланцюжках постачання.
— російська агресія продовжує порушувати енергопостачання наших виробництв, обмежувати можливості з участі в міжнародних виставках, ускладнює доступ замовлень до виробничих потужностей, — зауважив експерт. — Все це впливає на міжнародну довіру, навіть якщо наші технічні показники є високими й продовжують зростати.
Також серед викликів було названо відтік кваліфікованих кадрів. «Маркетинг повинен працювати в рази потужніше над просуванням аерокосмічного сектору як привабливого кар’єрного шляху для молодих українських інженерів», — переконаний Костянтин Данько.
Як резюмував експерт, стратегічні партнерства та інновації, спрямовані на впровадження стійких технологій в авіадвигунобудування, допоможуть позиціювати українські підприємства як сильних гравців, і ключова роль у досягненні цих цілей належить нашій молоді. Тож підприємство співпрацює з установами Національної академії наук України, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Харківським авіаційним інститутом тощо.
Під час дискусії експерти говорили й про глобальні виклики, які стоять перед галуззю. Зокрема Ігор Таранов зауважив, що найважливіша проблема — постійний відтік талановитих молодих учених. Він констатував, що, на жаль, і наукова діаспора не мотивована повертатися в Україну, тому що немає належних умов: відповідної дослідницької інфраструктури, належного стимулювання і заохочення. І тут не обійтись без цілеспрямованої державної політики. Частково розв’язати цю проблему можуть виробничники, які під час круглого столу висловили зацікавленість у проєктах молодих учених і запросили до співпраці.
Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора
Газета “Світ”, № 11, червень 2025 р.
Читайте також: