Про виклики, проблеми та можливості для зростання в науковій сфері учасники форуму говорили під час дискусії «Наука та інновації для відновлення та реконструкції України». У ній взяли участь президент НАН України Анатолій Загородний, президент Малої академії наук Станіслав Довгий, заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов, виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька, радник з питань досліджень і інновацій Представництва Європейського Союзу в Україні Єгор Пивоваров. Модерувала дискусію радниця Президента України з питань Фонду Президента України підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.
Учасники дискусії спробували відповісти на запитання: чи можливо сьогодні планувати, і на яку перспективу? Якою має бути роль науки у відновленні України?
Денис Курбатов розповів, що План дій ЮНЕСКО з підтримки наукової екосистеми України підготовлено спільними зусиллями представників уряду, наукової спільноти, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. «Дуже важливо розуміти, що цю біду і ці виклики можемо подолати лише спільно», — наголосив Денис Ігорович.
Учасники дискусії відзначили, що наука — це, образно кажучи, змагання з часом і, якщо мова йде про бізнес — конкуренція. І бажано розуміти, як і на яку перспективу потрібно планувати.
На думку Ольги Полоцької, підхід до планування всіх важливих заходів має бути обґрунтованим і науково вивіреним. «Навіть за нинішніх надзвичайно складних умов ми не маємо права не планувати наперед, — зазначила вона. — Звісно, довгострокові плани можуть звучати наївно, але побудова правильної стратегії планування та вміння реагувати на нові виклики — дуже важливі. І план ЮНЕСКО відповідає нашим потребам».
Анатолій Загородний переконаний, що, попри війну, потрібно пропонувати моделі розвитку економіки України на основі високотехнологічних галузей промисловості. «Зокрема, потрібно розвивати фундаментальні дослідження, бо, як сказала президентка Європейської дослідницької ради Марія Лептин, наука — не розкіш, а основа для інновацій», — зазначив він.
План дій ЮНЕСКО, за словами Єгора Пивоварова, має чіткі часові рамки. «Ми розробили структуру на майбутнє, охоплюємо і нагальні потреби для життєстійкості української екосистеми наукових розробок і дивимося на десять років уперед в перспективі економічної відбудови», — зазначив він.
Також учасники дискусії міркували: якою має бути роль науки в процесі відновлення і реконструкції України?
Про пріоритети, які має МОН сьогодні і які вважає важливими після перемоги, розповів Денис Курбатов. Він наголосив, що реформи і трансформації, які ініціювало МОН, мають стратегічний характер і розраховані на майбутнє. Це запровадження нової системи державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти, створення національної системи дослідників, зміна законодавства, яке регулює наукову сферу.
Зокрема, розроблено стратегічний план дій МОН до 2027 року. Одна з найважливіших ініціатив — запровадження сталого базового фінансування за результатами діяльності наукових установ і університетів. Уже завершено атестацію 209 установ, 32 увійшли до категорії А. У бюджеті закладено понад 150 мільйонів гривень на додаткове базове фінансування для установ, які мають кращі результати атестації.
Важливим пріоритетом є також міжнародна діяльність та євроінтеграція. На Конференції з відновлення України (URC2025), яка відбудеться в Римі 10–11 липня 2025 року, уперше буде працювати панель з науки та інновацій. Під час конференції планується створити велику міжнародну коаліцію з підтримки і розвитку української науки.
Про динаміку змін у дослідженнях, які виконуються за кошти НФДУ, розповіла Ольга Полоцька. Вона наголосила, що НФДУ ніколи не працював за нормальних умов. Перші конкурси фонд оголосив у рік пандемії COVID-19, для подолання глобальних викликів науковці запропонували дуже багато ідей, і не тільки в галузі медицини чи біології.
Після початку повномасштабного вторгнення вчені також пропонують багато ідей, які так чи інакше стосуються оборони і відновлення країни. «Наукова спільнота дуже серйозно міркує, які нові матеріали, підходи й технології знадобляться Україні для відновлення», — наголосила Ольга Полоцька.
З цього року НФДУ є організатором конкурсних відборів на отримання грантів Президента України для молодих вчених і Премій Верховної Ради для молодих вчених. На жаль, як зазначила виконавча директорка НФДУ, поки що кількість заявок, поданих на ці конкурси, недостатня. «Усі звикли, що НФДУ — це про гроші, — додала Ольга Полоцька. — Але окрім грошей ми надаємо й можливості, зокрема, для молодих учених. Держава надає кошти, і молодим ученим варто скористатися цією можливістю».
Також відкритим питанням є: кому надати перевагу? «В оборонній тематиці НФДУ надає перевагу прикладним проєктам. А що робити з фундаментальною наукою? — запитала Ольга Полоцька. — Чи можна ставити на паузу підтримку фундаментальної науки і спрямувати всі ресурси тим, хто працює в галузі прикладних досліджень і розробок?». На її думку, відповідь очевидна: потрібно шукати баланс. Це непросто і з точки зору ресурсів, і організаційно.
Модераторка запитала в президента НАН Анатолія Загороднього: чи є перспективи для наукових проривів у контексті відновлення і реконструкції України?
Анатолій Загородний відповів, що війна не сприяє повноцінному розвитку науки. Наукові установи працюють у надскладних умовах, продовжуються руйнування інфраструктури академії. Лише під час останньої масованої атаки на Київ було пошкоджено шість наукових інститутів, зокрема Інститут механіки, Інститут гідромеханіки, Інститут електродинаміки, Інститут газу, Головну астрономічну обсерваторію, і нині потрібно шукати кошти і ресурси для того, щоб ці установи могли відновитися.
З початку повномасштабного вторгнення Національна академія наук втратила близько 600 одиниць унікального наукового обладнання, зруйновано чи пошкоджено 1400 об’єктів інфраструктури. Попри це, академія вижила, продовжує працювати і робить свій внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки держави. Зокрема, академія має близько 70 проєктів академічної оборонної програми.
Не зупиняються й фундаментальні дослідження. Академія співпрацює з Європейською організацією ядерних досліджень ЦЕРН та багатьма іншими великими міжнародними центрами. Українським ученим допомагають і виробники наукового обладнання, які передали НАН прилади на суму п’ять мільйонів доларів.
«Потрібно розвивати дослідження в галузі штучного інтелекту, квантові технології і квантові матеріали. Це те, за чим майбутнє», — наголосив президент НАН України.
І академія не стоїть на місці, організовано координаційні ради з проблеми штучного інтелекту, є регіональні осередки й координаційні центри. Підготовлено пропозиції щодо стратегії розвитку штучного інтелекту. «Академія готова взяти на себе координаційну роль щодо фундаментальної складової цих досліджень, — розповів Анатолій Загородний. — Звісно, штучним інтелектом і його використанням нікого не здивуєш, але програми і стратегії розвитку стосуються головним чином упровадження і використання методів штучного інтелекту, а розвитком фундаментальних аспектів цього питання поки що ніхто не займається».
Проривні рішення в наукових дослідженнях також є, зокрема, у галузі квантових матеріалів і квантових технологій. Вчені Харківського фізико-технічного інституту низьких температур втратили чимало обладнання, але, попри це, виконали фундаментальні дослідження і мають пропозиції щодо практичного використання квантових матеріалів і систем.
Про те, що 300 тисяч дітей, які навчаються в структурі МАН України, нині перебувають у сто одній країні, розповів Станіслав Довгий. Першочергове завдання нашої країни — не втратити з ними зв’язок. Завдяки ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та іншим партнерам Малій академії вдалося відкрити близько ста «майданчиків» у різних країнах Європи. «Одне з головних завдань — дати дітям віру і оптимізм щодо можливості повернення в Україну після перемоги», — наголосив Станіслав Олексійович.
Також МАН продовжує навчати дітей, які перебувають в Україні і за її межами. Лекції і заняття проводять провідні вчені — і українські, і зарубіжні. Серед них — п’ятдесят Нобелівських лауреатів.
На запитання, як Україна рухається до Європейського дослідницького простору і чи можна прискорити цей шлях, відповів Єгор Пивоваров. За його словами, у ЄС уважно стежать за станом наукової сфери в Україні і бачать, що українська наука, хоч і повільно, але розвивається.
«Україна поступово долає складнощі, зокрема завдяки роботі групи ентузіастів у органах державної влади, в академіях, в інституціях, в академічних колах, які ціною величезних зусиль підтримують життєздатність науки під час війни», — зазначив він.
І додав, що не секрет, що тривалий час українська наука незаслужено перебувала в ар’єргарді державних пріоритетів. І тільки недавно держава почала цікавитися: який стан науки, як повернути вчених.
Європейський дослідницький простір — це прямий доступ до європейського ринку. Україна має «економізовувати» свої знання й інновації, і потенціал для цього — величезний. «Мало країн, які переживають конфлікти такого масштабу, здатні не те що підтримувати економіку і життєздатність держави, але й приділяти увагу науці, — наголосив Єгор Пивоваров. — Від вас залежить, якою Україна буде завтра».
Записала Світлана ГАЛАТА
Фото ЮНЕСКО/Станіслав Карташов
Читайте також: