Конкурс оборонних стартап-проєктів, дискусія щодо сучасних викликів, які стоять перед нашим ОПК, і можливостей виходу на глобальний miltech-ринок, а також продуктивне спілкування винахідників, інвесторів і виробничників — у КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся Defense Tech Demo Day, який організували інноваційний холдинг Sikorsky Challenge, науковий парк «Київська політехніка» у партнерстві з американсько-українським венчурним фондом Oppenheimer Acceleration.
Вже у вітальних словах було окреслено низку проблем щодо швидкого впровадження інноваційних розробок у сфері оборони й безпеки у виробництво, а далі — на фронті. Насамперед ішлося про те, щоб ще більше зблизити науковців і підприємства.
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченкоконстатував, що сьогодні є певні стереотипи, які заважають вибудувати прямий ланцюжок від науковця до наших Сил оборони, зокрема дехто вважає, що університет має дати готову розробку, причому на такому рівні, що хоч зараз — у серійне виробництво.
— Це не завжди можливо, — додав ректор. — Головна задача науковців, винахідників — отримати новий результат, запропонувати певні рішення, які далі через інноваційний процес можуть бути впроваджені спільно з партнерами. Тому й існують такі структури, як наукові парки, наш інноваційний холдинг, який може зблизити бізнес, науку й університет.
Сьогодні ворог щотижня технологічно змінює війну, а саме засоби ураження й розвідки. На цьому акцентував член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України Олександр Федієнко. «На жаль, у нас немає часу, тому всім, зокрема і науковцям, треба рухатись максимально швидко», — додав нардеп.
Керівниця інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge Ukraine Інна Малюкова зауважила, що якщо стартапи у сфері IT переважно шукають інвестиції, то невеликі хардверні стартапи, а надто в оборонній сфері, потребують дуже важливої ланки — виробничих підприємств. Налагодити цей зв’язок і допомагає інноваційна екосистема.
«Шахедний» виклик
Розпочинаючи дискусію «Як прорватись на глобальний miltech-ринок?», директор Інституту передових оборонних технологій КПІ Юрій Єхануров нагадав, щов ніч на 9 липня Україна зазнала найбільшої дронової атаки за час повномасштабного вторгнення.
«Шахедній» тематиці приділили належну увагу під час дискусії, адже сьогодні боротьба з цими ірансько-російськими гібридами — один із ключових викликів. Ішлося про те, що у ворожих БпЛА, які залітають на територію України, є помічник — телеграм, але як «шахед» передає дані через телеграм-бот, наприклад, від Рівненщини до центру управління польотом — питання відкрите.
Дослідники також бачать мережеву активність, яка виникає під час атак і пов’язана з операторами мобільного зв’язку, знають, які сім-карти використовуються. Вже зрозуміло, що маневрування «шахедів» відбувається завдяки командам, які вони дістають під час польоту, але в пам’яті «шахеда» немає жодної інформації — вся йде на територію росії.
На дискусії наголошувалось: якщо найближчим часом не зберуться всі, хто може запропонувати, і не запропонують щось для розв’язання цього питання, ми матимемо великі проблеми.
— Україна щодо масового випуску подібних дронів поки трохи затримується, але водночас — різноманітних БпЛА і засобів радіоелектронної боротьби та інших новинок у нас чимало, — зауважив Юрій Єхануров. — А ще — багато розумних людей.
Не втрачати ресурси марно
У контексті можливого експорту української зброї виконавчий директор ГО «Науково-дослідний центр оборонних технологій» Олексій Суховерков окреслив сильні й слабкі сторони України. Наша перевага — у здобутті на полі бою знань і технологій, яких не має ніхто у світі, а з іншого боку — на підприємства наших партнерів не прилітають щодня шахеди й ракети.
— Успішне просування на міжнародний ринок потребує підтвердження якості та функціональності miltech-продукції, — каже Олексій Суховерков. — Без незалежної експертизи високоякісний продукт неможливий. Наш центр уже сьогодні виконує такі замовлення для одного з провідних підприємств вітчизняного ОПК. Для компаній-розробників озброєння і військової техніки ми пропонуємо не просто тестування, а системну аналітику від оцінки нових ризиків до рекомендацій з удосконалення. Для лабораторій дослідницьких установ відкриваємо доступ до реальних запитів ринку й можливостей спільних розробок. А для іноземних партнерів і фондів пропонуємо майданчик для незалежного аудиту технологій, зокрема й від українських стартапів.
Одна з найболючіших проблем, яку окреслив експерт, — відсутність координації та обміну інформацією між учасниками оборонного ринку. Зокрема, різні компанії, конструкторські бюро, лабораторії паралельно проводять однакові експерименти, причому такі дослідження вже раніше проводились і не дали результату.
Для розв’язання цієї проблеми Олексій Суховерков пропонує впровадити механізм технічної взаємообізнаності — хоча б у межах закритого спільного реєстру, а також — моніторинг розробок на ранніх стадіях, щоб можна було скоординувати зусилля.
Цю думку у своєму виступі підтримавзаступник директора компанії «Піранья-Тех» Анатолій Храпчинський, зауваживши, що сьогодніу нас відсутня «інженерна ставка», яка об’єднає аналітиків, військових і безпосередньо виробників.
— Нам потрібно об’єднуватись, створювати аналітичні центри, якісно проаналізувати все те озброєння, яке використовуємо як ми, так і ворог, — переконаний експерт. — росіяни збільшуватимуть кількість «шахедів», поки логіка їхнього використання буде ефективною. Тож нам треба створити технологічніше рішення, яке знизить ефективність ворожих БпЛА.
Експорт — питання стратегічного розвитку
Якщо виходити на глобальні ринки, то слід врахувати, що, наприклад, у країнах НАТО та інших державах є свої вимоги, сертифікація, стандарти, і подекуди вони навіть вибагливіші за наші. На цьому наголосив виконавчий директор НВП «Атлон Авіа»Олександр Дятлов.
Як відомо, нещодавно Укроборонпром оголосив, що відкриває спільне виробництво з компанією в Данії. «Це лише перші кроки, — констатує експерт. — Спостерігаємо, поки ще не досить зрозуміло, як працює такий механізм, як це оформляється юридично».
Згадав Олександр Дятлов і про державну ініціативу Defense City — правовий режим підтримання підприємств оборонно-промислового комплексу, який серед іншого передбачатиме можливість пришвидшеного експорту до країн-партнерів, де безпечніше розгортати виробництво. Хоча у фаховому середовищі неоднозначно оцінюють відповідні законопроєкти, експерт вважає їхню появу позитивним сигналом.
— Потрібно створити справді ефективні умови сприяння експорту озброєнь і розробок подвійного призначення, адже для України це питання стратегічного розвитку, — вважає Олександр Дятлов.
— Якщо говорити про український ринок, він досить обмежений, — констатував директор ТОВ «Аеробавовна»Олександр Лозинський. — Звісно, нам, як і всім колегам по цеху, дуже бракує якихось експортних преференцій. Оскільки ми обмежені тільки українським ринком, знижується наша оцінка у закордонних інвесторів.
Ще одним викликом, який доведеться долати вітчизняним підприємствам ОПК, спікер назвав обмежений інженерний ресурс. «Усі спеціалісти вузьких галузей уже десь працюють, — каже Олександр Лозинський. — Доволі непросто створити сьогодні новий складний продукт, бо не вистачає навчених висококваліфікованих спеціалістів. Важливим кроком має бути об’єднання підприємств у консорціуми — у такий спосіб ми могли б виробляти складніші наукомісткі продукти.
— Ми маємо певний пул досвідчених людей, фахівців, які вміють створювати ці інновації, але в усіх підприємствах, з якими я спілкувався, гроші на другому місці (хоча потреба в них є), а на першому — люди, які мають знання і вміння, — каже директор Центру підвищення кваліфікації в оборонній сфері Інституту післядипломної освіти КПІ Єгор Шишенок. — Чекати, що люди самі всього навчаться, самі прийдуть і створюватимуть нові продукти й технології — це хибний шлях. Потрібно вкладати в розвиток і навчання людей. У нас є молоде покоління, яке вже розуміє, що таке війна, вони щойно закінчили ЗВО, розпочали свою діяльність і потребують знань, і КПІ — один із ключових центрів, де ці знання є.
Резюмуючи, Юрій Єхануров укотре наголосив на важливості публічно- приватного партнерства — маємо формувати нові альянси задля майбутнього України. Наприклад, у партнерстві з провідними ЗВО і громадськими інституціями можна буде реалізувати навчання на рівні L5 за стандартами НАТО.
Не полігон, а інкубатор
Безпілотники, системи управління і зв’язку та, звісно, штучний інтелект — загалом на конкурс стартап-проєктів і науково-технічних розробок у сфері оборони й безпеки зареєструвались 52 команди, до фіналу потрапили 13. Вони й представили увазі компетентного журі свої напрацювання під час Defense Tech Demo Day. А трійка найкращих розділила призовий фонд у 10 тисяч доларів.
Перше місце і 5 тисяч доларів здобув проєкт команди КПІ Spectra shield — новітня система виявлення аномальних сигналів у радіочастотному спектрі на основі машинного навчання, яка дає змогу відстежувати ворожі радіолокаційні станції.
Друге місце і 3 тисячі доларів — у проєкту Flying Jammer, розробники якого представили систему глушіння сигналу ворожих операторів FPV-дронів, що особливо актуально як на фронті, так і для захисту цивільного населення і критичної інфраструктури.
Третє місце і 2 тисячі доларів здобув проєкт FAUST. Стартапери з Кривого Рогу представили автоматизовану систему знищення FPV-дронів, яка складається з датчиків і різних засобів ураження.
Учасники проєкту SPIDER презентували спеціальні боєприпаси для боротьби з FPV-дронами на полі бою і не тільки. Декілька розробок представила команда проєкту «Промремонт». Серед них — прилад-помічник для реактивних літаків і гелікоптерів, який допомагає наводити ракети, високоточна роботизована система наведення, безпілотний винищувач для знищення ворожих дронів тощо.
У фіналі були представлені й стартапи з розмінування. Зокрема команда проєкту SOCRAT розробила пристрій на основі методу імпульсного електромагнітного зондування і програмне забезпечення для виявлення вибухонебезпечних предметів. Учасники команди проєкту Melissa представили концепцію комплексу виявлення, ідентифікації та знешкодження вибухонебезпечних предметів за допомогою візуалізації зворотно-розсіяним рентгенівським випромінюванням.
Систему для захищеного радіоуправління з динамічним псевдовипадковим перелаштуванням робочої частоти для БпЛА і військових комунікацій презентувала команда проєкту Stealth wave control system.
Стартап Sound Shield передбачає створення та розгортання мережі з автономних пристроїв, які здатні виявляти «шахеди» за допомогою акустичного аналізу на основі штучного інтелекту.
Учасники проєкту TacticSquare презентували систему, яка використовує ШІ, підкріплювальне навчання і 3D-топографію для моделювання військових операцій та допомоги в ухвалюванні тактичних рішень військовими й рятувальниками.
Серед низки хардверних проєктів, представлених на конкурс, — «Цвях», що пропонує перепроєктування турелі, яка використовувалась зі стрілецькою зброєю у версії для наведення легких зенітних ракет, а також «Ударний дрон з альтернативним джерелом енергії», конструкція якого передбачає використання накопичуваної кінетичної енергії маховика.
Учасники заходу довели, що Україна — не лише полігон (як зараз модно говорити), а й інкубатор технологій, які цікавлять інвесторів і неодмінно знайдуть своє місце на ринку.
Дмитро ШУЛІКІН.
Фото автора