Поняття регуляторна платформа чи регуляторна «пісочниця» (sandbox) в Україні викликає дедалі більше зацікавленості у представників багатьох сфер науки й економіки, зокрема там, де народжуються інноваційні ідеї та технології. Для того, щоб їх перевірити, безпечно протестувати, переконатися в їхніх можливостях і пришвидшити впровадження, і створюють регуляторні платформи.
Чому «пісочниця»? Пояснення просте: тут можна «погратися» з інноваційними продуктами, перевіряючи їх без будь-якого ризику для них і для середовища, в якому це відбувається. Як і в пісочниці, можна експериментувати та вдосконалювати, але, діючи за певними правилами й під наглядом.
Україна, яка за три з половиною роки широкомасштабної війни зуміла продемонструвати вагомий інноваційний потенціал, потребує нових можливостей для пришвидшення інноваційних розробок та їх впровадження. Допомогти подолати бар’єри можуть регуляторні платформи.
Нещодавно про регуляторні платформи як інструмент підвищення інноваційної активності в ЄС та Україні йшлося на засіданні Президії НАН України. З доповіддю виступив директор Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» член-кореспондент НАН України Володимир УСТИМЕНКО.
Чи є кошти на інновації?
Інновації значною мірою залежать від готовності держав і альянсів фінансувати розвиток науки. Аналізуючи загальну інноваційну картину в Європі, світі й Україні, доповідач констатував, що витрати на науку в Європі в останні роки зростали повільно. Країни ЄС не досягли цільового показника — вкладати в науку 3 % від ВВП, у той час, як США і Японія витрачають на цю позицію відповідно 3,6 і 3,4 %. (А, наприклад, Південна Корея — 5,2 %).
За останні 10 років інвестиції в країнах ЄС зросли на 8 %, зазначив доповідач. Це ненабагато менше, ніж у США, Великій Британії та Японії. А рекордсменом тут є Китай — 28 %.
Досвід показує, що держави світу, які впроваджують регуляторні платформи, мають більш конкурентоспроможну інноваційну інфраструктуру та ефективне законодавче поле, яке сприяє залученню інвесторів у різні сфери економічних відносин, зазначив Володимир Устименко. Не випадково ці країни займають передові позиції у Глобальному інноваційному індексі 2024 року.
Щодо України, то за сукупною оцінкою семи критеріїв, які використовують для вимірювання стану розвитку інноваційної діяльності, у 2024 році ми зайняли 60-те місце (29,5 бала), а порівняно з 2023-м спустилися на п’ять позицій і посідаємо 4-те місце серед країн із доходом нижче середнього. А за показником залучення прямих іноземних інвестицій перебуваємо на 88-му місці.
Отже, необхідно «доганяти й переганяти». І як нам тут можуть допомогти регуляторні платформи?
Перші кроки зроблено
В українському законодавстві поняття регуляторних платформ присутнє, зокрема в Законах України «Про платіжні послуги» й «Про фінансові послуги та фінансові компанії». У березні 2023 року Національний банк України ухвалив ще й «Положення про регуляторну платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг, платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях». У цьому документі зазначено, що регуляторна платформа в системі НБУ «призначена для тестування інноваційних продуктів у межах особливого режиму діяльності».
Водночас, як зауважив доповідач, національне законодавство, що визначає засади функціонування регуляторних платформ, фрагментоване, стосується переважно фінансового ринку та застосовується НБУ, і до того ж не дуже продуктивно: адже знайти якісь позитивні рухи в цьому напрямі не вдалося.
Не в останню чергу, наголосив Володимир Устименко, пришвидшення інноваційних розробок та їх подальша комерціалізація залежать від якості законодавства, ефективності захисту прав інвесторів, усунення адміністративних бар’єрів. Те, що ми спостерігаємо зараз, каже він, може свідчити про недостатньо ефективну правову політику держави та зниження якості правотворчої діяльності, про що, за словами доповідача, йдеться й у звіті Єврокомісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення ЄС від 2024 року.
Володимир Устименко нагадав, що НАН України зробила чимало, опрацьовуючи зміни до законодавства з наукової та інноваційної діяльності. Але, на жаль, пропозиції науковців законодавчі й виконавчі органи здебільшого не враховують.
Він висловив вдячність НТК «Інститут монокристалів» НАН України за можливість проведення економіко-правового експерименту з упровадження регуляторної платформи (що стосується їхньої специфіки), над чим сторони будуть активно працювати.
На чому варто вчитися?
В Євросоюзі застосування та функціонування регуляторних «пісочниць» торкається широкого спектра дій, найбільше — цифровізації фінансових послуг, енергетики (включно з технологіями з нульовим рівнем викидів для досягнення кліматичних цілей ЄС), охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів, правоохоронної діяльності й транспорту. У 12 країнах Європейської економічної зони (Австрії, Данії, Латвії, Литві, Естонії, Греції, Угорщині, Італії, Мальті, Норвегії, Словаччині, Іспанії), вже існує 14 регуляторних платформ, але вони стосуються переважно таких сфер, як банківська діяльність, страхування, цінні папери, платіжний ринок.
Більш глобально регуляторні «пісочниці» поширені у таких країнах, як США, Китай, Канада, Австралія, Південна Корея, Саудівська Аравія, Сінгапур, Індонезія, Ізраїль. Тут спостерігаємо ширший спектр їхнього застосування (зокрема, активно залучені цифровий, енергетичний та транспортний сектори) і як наслідок — ці країни досягли більшого прогресу у впровадженні інновацій.
Як поліпшити рамкові умови тестування та впровадження інновацій у регуляторних «пісочницях» та заохотити їх використовувати? Це демонструє закон, ухвалений урядом ФРН у листопаді минулого року. Він вводить як обов’язкове застосування механізму регуляторних платформ для всіх законопроєктів, представлених федеральними міністерствами.
У законі пояснюється, що залежно від мети регуляторні платформи можуть суттєво відрізнятися за способом проведення експерименту чи форматом. За потреби органи влади надають дозвіл відхилятися від загальновстановлених правил і норм, зокрема суб’єкт господарювання, який впроваджує інновацію, може звільнятися від необхідності отримання дозвільної документації, що значно спрощує проведення правового експерименту.
Загалом законодавство ЄС та країн-членів задля сприяння розвитку інновацій дозволяє відступати від нормативно-правових вимог у межах правового експерименту. І це істотно відрізняє бачення концепції регуляторної платформи від вітчизняного підходу, підкреслив Володимир Устименко.
В Україні, зазначив він, найбільш прийнятним для використання є спеціальний режим здійснення господарської діяльності, що встановлює певні преференції, надає регуляторне спрощення, відбувається зменшення розміру адміністративних витрат чи звільнення від обов’язків їхньої сплати. Водночас держава може надавати допомогу на дослідження, розробки, інновації, зокрема щодо розвитку інфраструктури випробувань та експериментів. А участь у такому експерименті може полегшити доступ до фінансів, скоротити час виходу на ринок для новатора, що вкрай важливо для суб’єктів малого і середнього підприємництва та стартапів.
Водночас, як підсумував доповідач, національне законодавство потребує вдосконалення з урахуванням прогресивної правотворчої практики ЄС та підходів, закладених у правових документах Євросоюзу. І таке багатовимірне правове явище як регуляторні платформи, що активно використовуються в ЄС і світі, дасть змогу підвищити рівень інноваційної активності наших підприємств, зокрема тих, які співпрацюють з Національною академією наук та іншими науковими установами.
«Штовхати владу» і себе
Доповідь викликала чимало запитань до промовця, думок і пропозицій.
Академік Володимир Семиноженко — очільник Північно-Східного наукового центру НАН України та генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» — почав свій виступ із запитання: «Чому, якщо говорити мовою доповідача і мовою Європейського Союзу, ми погодились погратися в пісочницю?» Тому, що надто довго треба чекати, щоб пройти через усі обмеження в той час, як весь інноваційний пакет уже готовий. НТК, поряд з іншою наукомісткою продукцією, уже багато років працює над розробками, які стосуються здоров’я людей, і знає, наскільки важко проходити не тільки суто медичні процедури — перш ніж новинка опиниться в аптеці. «І якщо існує позитивний досвід пришвидшення інновацій, який відповідає європейським стандартам, — продовжує Володимир Семиноженко, — то чому б і нам не «погратися» в цій «пісочниці», тобто, не піти шляхом, який визнаний в Європейському Союзі?»Ось чому НТК «Інститут монокристалів» та Інститут економіко-правових досліджень почнуть експеримент з упровадження регуляторної платформи щодо розробок лікарських засобів та біодобавок.
Про створення регуляторних платформ у сфері цифрової трансформації розповіла начальниця відділу інноваційного розвитку та інвестиційної підтримки Департаменту економічної дипломатії МЗС України докторка юридичних наук Ольга Бакалінська, зазначивши, що доповідь Володимира Устименка актуальна ще й тому, що у нас є чимало проблем з адаптацією української науки до європейських вимог. А сьогодні наука й інновації є надважливою складовою економічної безпеки Євросоюзу.
Україна як кандидат до Європейського Союзу дістає доступ до європейської системи інноваційного розвитку, продовжила Ольга Бакалінська, і ми потребуємо інструментів, які дають змогу не тільки спростити шлях до наукових інновацій і зовнішніх ринків, а й підготувати наших дослідників до роботи в нових умовах.
Віцепрезидент НАН України академік Олег Рафальський підкреслив, що серед стратегічних цілей України— стимулювання інноваційної діяльності. І тут ми йдемо за Європою, за європейськими практиками, зазначив він. Регуляторні платформи покликані створитибезбар’єрність інноваційного середовища. Вони надають змогу боротися з лобізмом, політичними інтересами, корупційними проявами.
Академік-секретар Відділення економіки НАН України академік Елла Лібанова зауважила: в останні десятиліття Академії наук закидають, що науковці не надто швидко впроваджують результати своїх експериментів у практику. Сьогоднішня тема якраз і є можливістю прискорити цей процес. Але важливо говорити не про те, де це не можна реалізувати, а скласти список, де можна: в яких галузях, в яких видах діяльності.
Менш оптимістично оцінив швидкі перспективи впровадження регулятивних платформ директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць. Якщо проаналізувати результати діяльності наукових установ, заявив він, то величезна маса досліджень в Академії закінчується на стадії ТRL-4, можливо, ТRL-5. А для того, щоб перейти на рівень інновації, треба мати ТRL-8, ТRL-9.
Економіко-правовий експеримент двох інститутів, зазначив Валерій Геєць, — добре, але цього замало, необхідно, щоб запрацювала національна інноваційна система, а фундаментальні дослідження перейшли на інший рівень. Ми й сьогодні вважаємось країною з напівпериферійною системою, і є велика загроза потрапити в стадію периферійних. Щоб цього не сталося, Валерій Геєць пропонує розширювати наукові дослідження, ставити на порядок денний глобальні наукові завдання і робити це у багатьох напрямах.
Академік Ярослав Яцків запропонував «штовхати владу», щоб вона краще рухалась. Він згадав про наукові парки, які по-справжньому так і не запрацювали. Згадав і кластери, за які голосували й у НАНУ, і яких також поки що не видно.
Підсумовуючи складну й важливу розмову не тільки про регуляторні платформи, а й про майбутнє науки та її роль у трансформації країни, президент НАН України академік Анатолій Загородній підкреслив, що активність у запитаннях та обговоренні свідчить про те, що тема справді на часі. «Ми на правильному шляху, — підсумував Анатолій Загородній. — Пілотний проєкт, який буде започатковано за участі двох інститутів, вдихне життя в ідею регуляторних платформ, які в багатьох країнах світу розглядаються як «точки» зростання економіки». Він висловив переконання, що до цієї справи доєднаються й інші інститути. А оскільки НАНУ відповідає за розвиток правотворчості, слід подумати й над підготовкою змін до законодавства, зокрема щодо формування правових засад інноваційної економіки.
Президент НАНУ запропонував надіслати матеріали обговорення цієї теми до РНБО, Мінекономіки та уряду — для інформування, подальших обговорень та рішень.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКА
Фото Дмитра ШУЛІКІНА