Нещодавно Президія Національної академії наук України схвалила проєкт Основ стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАНУ. Як ідеться у відповідній постанові, актуальність створення цілісної академічної стратегії зумовлена потребою трансформації НАН України у повноцінного учасника глобального ШІ-простору, здатного не лише генерувати фундаментальні знання, а й продукувати прикладні проривні рішення, зокрема для потреб безпеки й стійкості держави.
Документ складається з двох частин: власне стратегії й додатку, в якому детально викладені напрями розвитку фундаментальних і прикладних наук, а також план реалізації стратегії на короткострокову, середньострокову і довгострокову перспективу.
Визначальний чинник трансформації
Доповідаючи на засіданні Президії, академік-секретар відділення інформатики Олександр Хіміч зауважив, що впродовж останнього десятиліття штучний інтелект став одним з визначальних чинників трансформації світового порядку — як технологічного, соціального, так і політичного й безпекового. А уряди, міжнародні організації, університети й бізнес-структури формують власні стратегії розвитку штучного інтелекту як ключової технології XXI століття. Україна не є винятком. Так, у 2020 році розпорядженням Кабміну затверджена Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні. У квітні 2024 року уряд схвалив концепцію державної цільової науково-технічної програми з використанням технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки. У 2024 році Мінцифри створило Білу книгу, яка детально описує підхід до регулювання штучного інтелекту в Україні.
Як ішлося на засіданні, запропоновані Основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАНУ є результатом широкого міждисциплінарного обговорення, в якому взяли участь провідні наукові аналітики, фахівці з питань національної безпеки, освіти, права та цифрової трансформації.
— Оскільки ШІ — глибоко системне явище, яке охоплює математичну статистику, машинне навчання, нейронауки, соціальні та поведінкові науки, когнітивістику, квантові технології тощо, то саме така мультидисциплінарність робить його інструментом перетворення як технологій, так і науки як системи, — вважає Олександр Хіміч. — Тільки в Національній академії наук можна досягти такої мультидисциплінарності, і тому ця ніша природно заповнюється дослідженнями НАН.
За словами академіка, запропонована стратегія формулює системну модель розвитку штучного інтелекту, де фундаментальні та прикладні дослідження не існують окремо, а взаємно підживлюють одне одного. Так, на рівні фундаментальної науки йдеться про: математичне моделювання обчислювальних структур інтелекту; розвиток гібридних моделей на стику нейронних мереж і логічного виведення; стохастичне моделювання та моделі навчання з підкріпленням; розроблення квантових алгоритмів ШІ; етику, філософію та соціогуманітарний вимір інтелектуальних систем.
— Нобелівські премії 2024 року у фізиці й хімії відзначили проривні досягнення, що символізують нову еру в науці, а саме зміни парадигми у фундаментальних науках, де поєднання класичних наук і штучного інтелекту стає вирішальним фактором для наукових відкриттів, — зауважив Олександр Хіміч. — Ці премії стали яскравим прикладом інтеграції фізики, хімії, біології та обчислювальних методів, що дало змогу розв’язати завдання, які раніше здавалися нерозв’язними. Така інтеграція не лише прискорює процеси дослідження, але й відкриває нові горизонти для науки, роблячи її більш міждисциплінарною.
Як один з інструментів фундаментальних досліджень, академік Хіміч виокремив революційну роль генеративного штучного інтелекту, котрий створює новий оригінальний контент, якого раніше не було, надає можливості проривних рішень щодо нових фундаментальних знань, наукових відкриттів, генерації гіпотез, моделювання складних систем, наприклад, взаємодії білків, прискорення експериментів у матеріалознавстві, фізиці, хімії тощо.
Питання технологічного майбутнього
У прикладному вимірі акцент робиться на: когнітивних цифрових платформах для освіти, медицини, екології, оборони; розпізнаванні мовлення, текстів і візуальних даних; ройових системах дронів, автономних платформах, навігації в умовах РЕБ; симуляційному прогнозуванні в безпековій та соціально-економічній сферах; інструментах аналізу інформаційних впливів і фейкових потоків.
Щодо інституційної архітектури, то, як розповів Олександр Хіміч, НАН України вже здійснила перший крок — створила Координаційну наукову раду з питань розвитку штучного інтелекту. На новому етапі, як ішлося у виступі, завдання цієї ради полягає в трансформації її у стратегічний центр координації, формування наукових пріоритетів, підтримці дослідницьких груп, експертизі державної політики, розробленні стандартів методичних і етичних засад. Уже функціонують регіональні центри розвитку штучного інтелекту в Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі, у Донецькому регіональному центрі, які забезпечують децентралізацію інноваційних досліджень.
— Їх посилення мають здійснювати через визначення правового статусу і джерел фінансування, створення дослідницьких платформ, залучення молоді, розвиток партнерств із місцевими університетами та технологічними хабами, — додав академік Хіміч.
Стратегія передбачає також щорічне проведення глобального форуму «Штучний інтелект: глобальний діалог», який слугуватиме інструментом міжнародної інтеграції України у глобальну екосистему ШІ.
Констатувавши, що майбутнє штучного інтелекту в Україні визначається якістю людського капіталу, академік Хіміч зауважив, що НАНУ має унікальний потенціал формування багаторівневої освітньої екосистеми ШІ — від шкільного до аспірантського рівня в партнерстві з провідними університетами України. Серед пріоритетів — міжінституційні програми, літні школи штучного інтелекту, хакатони, молодіжні школи, цільова підготовка для сектору оборони, система менторства та стажувань в установах НАНУ.
Стратегія передбачає перехід від епізодичної участі в міжнародних проєктах до системного партнерства. «Програми «Горизонт Європа», «Цифрова Європа», «Партнерство заради миру», COST та інші — це не лише джерело фінансування, а ще один інструмент утвердження України на міжнародному рівні, — додав Олександр Хіміч. — Для широкого залучення фахівців НАН до участі у цих міжнародних програмах мають бути створені мережа консультаційних центрів, механізми супроводу грантових заявок».
Як відомо, штучний інтелект є технологією подвійного призначення, а для України сьогодні — це інструмент її захисту. У цьому контексті Олександр Хіміч окреслив завдання для НАНУ: розвивати математичні моделі ймовірнісного прогнозування бойових ситуацій, створювати симулятори ухвалення рішень у складних умовах, проєктувати дрони, здатні діяти автономно в умовах РЕБ, аналізувати інформаційно-психологічні впливи, створювати модулі для інтеграції штучного інтелекту в розвідку, аналізувати ризики, забезпечувати ситуаційну обізнаність, створювати математичну модель майбутньої війни.
«У межах Національної академії наук України мають з’явитися центри передових практик оборонного штучного інтелекту, як платформи взаємодії науки, оборони й промисловості», — додав доповідач.
Щодо очікуваних результатів, то, за словами академіка Хіміча, стратегія має забезпечити не лише наукове зростання, а й формування повноцінної інтелектуальної екосистеми, здатної на прорив як у фундаментальній науці, так і в обороні, управлінні, індустріальних і гуманітарних технологіях майбутнього. Зокрема йдеться про створення гнучкої багаторівневої дослідницької мережі штучного інтелекту, прориви в моделюванні, автономії, біомедичних діагностичних системах, управлінні ризиками, а також про зміцнення кадрового потенціалу країни, виведення української науки на новий рівень глобальної присутності, забезпечення цифрового суверенітету. Особливо ваговим результатом має стати внесок у цифрову обороноздатність держави.
Як резюмував Олександр Хіміч, реалізація цієї стратегії не є тимчасовою опцією — це питання наукового суверенітету, національної безпеки й технологічного майбутнього України.
Де наша ніша?
Академік НАН України Михайло Згуровський, який разом з Олександром Хімічем очолює Координаційну наукову раду академії з питань розвитку штучного інтелекту, розповів про напрями тактичного використання ШІ.
Один з них — застосування для отримання проривних результатів у фундаментальних науках. Продовжуючи тему тогорічних нобелівських премій, академік Згуровський зауважив, що проривних наукових результатів було досягнуто з використанням спеціальних нейронних мереж.
— Зараз майже всі інститути НАНУ застосовують ШІ у той чи інший спосіб, — зазвичай ідеться про побутове використання, — сказав Михайло Згуровський. — Натомість професійне використання ШІ науковими школами, які працюють у сфері фундаментальних досліджень — природничих, соціально-економічних тощо — потребує інших інструментів. І завдання Координаційної ради, установ і науковців, які працюють у цій сфері — зрозуміти специфіку тих чи інших фундаментальних досліджень, що здійснюються нашими інститутами, і підібрати інструменти, які можуть допомогти в конкретних дослідженнях.
Як констатував доповідач, це непросте завдання, тому що ці нейронні мережі, як кажуть, спроєктовані під ті чи інші типи моделювання, і універсальний інструмент не підходить для розв’язання конкретної задачі.
Чим Україна і НАНУ можуть бути корисні у глобальній екосистемі штучного інтелекту?
— Зараз 90 % інфраструктури, зокрема 11 тисяч дата-центрів (і їхня кількість поступово збільшується) зосереджені у 10–12 країнах, переважно в США і Китаї, — розповів Михайло Згуровський. — Ці центри щоденно генерують 90 % даних, що закладаються в універсальні платформи штучного інтелекту, які використовує весь світ. Великий дата-центр споживає електроенергію як український обласний центр. Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про створення в Техасі 10 дата-центрів, і, оскільки вони дуже потужні, під них побудують АЕС.
Чи доцільно нам повторювати щось подібне, наприклад, накопичувати великі обчислювальні потужності? Будьмо відвертими, це можуть собі дозволити не всі розвинені країни. Де ж наша ніша? Михайло Згуровський переконаний, що стояти осторонь не маємо права.
— Україна може бути корисною унікальними даними, якими володіє тільки вона, а надто тими, які отримано під час війни, — вважає академік. — Лише від початку повномасштабного вторгнення в Україні накопичено 30 петабайтів даних — відеофайли з дронів, телеметрія різного роду, аудіофайли й т. д. Вони можуть бути цікавими, адже на їхній основі можна навчити нейронні мережі й створити спеціальні оборонні платформи. Вони можуть бути корисними насамперед нам, а за масштабування — усьому світу. До речі, НАН України разом з деякими нашими міністерствами можуть попрацювати з НАТО і запропонувати таку платформу.
Серед інших унікальних даних, які можуть бути корисні світові, Михайло Згуровський назвав поведінкові дані, зокрема це повідомлення в соцмережах, що свідчать про психологічний стан людей, які перебувають у кризових чи катастрофічних ситуаціях. На основі цих даних можна навчати нейронні мережі й створювати відповідні платформи для кризового реагування.
Щодо військової медицини, то, за словами академіка Згуровського, в Україні накопичено значний обсяг даних про поранення, стреси й психологічні травми. На їхній основі можна створити спеціальні експертні медичні системи для діагностики.
Щодо сфери інформаційної безпеки, то, як нагадав Михайло Згуровський, в Україні сьогодні діє 40 OSINT-груп — об’єднань фахівців, які ведуть розвідку з відкритих джерел, вони щоденно опрацьовують масиви інформації для виявлення фейків, загроз і маніпуляцій. І вже почалася їхня інтеграція у платформи НАТО.
Дуже важливим завданням є створення повноцінного українськомовного цифрового сегмента у глобальному просторі. «У цьому напрямі вже почалася робота — з’явилися непогані українські інструменти: UA-GPT, Grammarly, Reface AI, — розповів Михайло Згуровський. — Тобто приватні компанії вже почали фрагментарно це втілювати. Але без співпраці з НАН України буде важко досягти валідності й етичності даних і результатів, які глобально і з довірою сприйматимуться у світі».
Як резюмував президент НАНУ академік Анатолій Загородній, доробок, який має й академія, і університети, дасть змогу Україні претендувати на гідне місце щодо подальшої еволюції штучного інтелекту. А поки, як записано в постанові Президії, відділенням НАН України, науковим установам, Координаційній раді з питань розвитку штучного інтелекту, регіональним координаційним науковим центрам з питань ШІ НАН України та МОН України доручено взяти до уваги положення стратегії під час формування планів наукової діяльності, розроблення програм фундаментальних досліджень, тематики прикладних проєктів і грантових заявок. А Координаційна рада до кінця III кварталу 2025 року розробить проєкт операційного плану реалізації стратегії з чіткими цілями, етапами, індикаторами ефективності та механізмами моніторингу.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН.
Фото автора