У сучасному світі, де бойові дії та надзвичайні ситуації відбуваються у складних, динамічних і небезпечних умовах, особливої актуальності набуває створення автономних систем, здатних ефективно діяти без постійного керування людиною. Одним із таких перспективних напрямів є розробка когнітивних AI-платформ для автономної навігації роїв безпілотних літальних апаратів (БПЛА) — груп дронів, які працюють у тісній взаємодії між собою під управлінням штучного інтелекту, подібно до єдиного організму.
В Україні цю ідею втілює група відомих вчених: академік НАН України М.З. Згуровський, член-кореспондент НАН України П.О. Касьянов, член-кореспондент НАН України Н.Д. Панкратова та їх молоді учні на базі Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» МОН України і НАН України. Створення цієї унікальної системи стало можливим завдяки підтримці Національного фонду досліджень України в межах гранту №2025.06/0022. Розроблена платформа є прикладом глибокої інтеграції штучного інтелекту, новітньої електроніки та стратегічного інженерного мислення.
Когнітивна AI-платформа являє собою цілісну систему, яка складається з двох взаємодоповнювальних частин. Наземний центр виконує роль мозку, в якому дрони навчаються, проходять симуляції та готуються до реальних місій. Бортова система кожного дрона включає набір інтелектуальних модулів, що дають змогу апарату самостійно приймати рішення, орієнтуватися на місцевості, уникати перешкод, підтримувати координацію з іншими дронами — навіть за відсутності супутникового сигналу або централізованого зв’язку. Завдяки цій архітектурі кожен дрон функціонує як автономний агент з елементами самонавчання. Він здатен не лише діяти в межах рою, а й розподіляти завдання, аналізувати сенсорні дані й адаптувати свою поведінку, спираючись на досвід попередніх місій.
Функціональність когнітивної платформи протестовано на низці реалістичних сценаріїв, які імітують умови сучасного бойового або надзвичайного середовища. До таких сценаріїв належать розвідка досліджуваної території, пошук і рятування людей після катастроф, ураження цілей, забезпечення зв’язку в умовах радіоелектронного пригнічення, а також місії з дезінформації противника. Показовим є приклад симуляції пошуково-рятувальної операції після землетрусу: рій із 16 дронів автономно обстежив зону площею 30 квадратних кілометрів, виявив 27 теплових сигнатур, з яких 21 виявилися реальними постраждалими. Уся операція тривала менше години, а рій працював повністю автономно — без централізованого керування.
Унікальність цієї платформи визначається кількома ключовими характеристиками. Передусім, це повна автономність — дрони можуть функціонувати без GPS і постійного зв’язку з оператором. По-друге, когнітивність системи проявляється в її здатності навчатися на власному досвіді, аналізуючи результати попередніх місій і вдосконалюючи поведінкові моделі. По-третє, архітектура системи масштабована — вона дозволяє одночасну координацію як невеликих груп, так і великих роїв із десятків апаратів. Нарешті, платформа забезпечує високу гнучкість і безпеку — вона здатна адаптуватися до змін середовища, реагувати на непередбачувані умови та підтримувати життєздатність системи в разі втрат або пошкоджень окремих дронів.
З огляду на її потенціал, когнітивна AI-платформа може знайти застосування не лише у військовій сфері. Вона здатна ефективно працювати в мирних умовах — під час ліквідації наслідків стихійних лих, для екологічного моніторингу, доставлення медичних засобів до важкодоступних районів, охорони критичної інфраструктури тощо. Розробка такої платформи є вагомим внеском у розвиток автономних інтелектуальних систем майбутнього. Українські вчені доводять, що здатні створювати інноваційні рішення світового рівня, які не лише відповідають сучасним викликам безпеки, оборони та гуманітарного реагування, а й формують нові горизонти технологічного прогресу.
Марія ВОЛИНСЬКА