21 серпня у другому читанні парламент ухвалив законопроєкт №13273 про засади державної політики національної пам’яті. Відтепер збереження і захист нацпам’яті, захист державної мови, охорона культурної спадщини визначені одними з головних елементів національних інтересів.
Як написав голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, ухвалення закону – “важливий крок для зміцнення нашої національної безпеки, захисту правди про історію та подальшого розвитку єдиної державної політики пам’яті”.
Документ визначає принципи та завдання політики національної пам’яті, а також регулює збереження пам’яток, меморіалів, поховань, місць репресій і героїчного спротиву.
Він вперше вводить у правове поле поняття: «національна пам’ять», «історична антиукраїнська пропаганда», «злочини проти Українського народу», «місця пам’яті Українського народу».
Законопроєкт покликаний сформувати узгоджену державну політику національної пам’яті, об’єднавши різні напрями — від реабілітації жертв репресій і визнання геноциду кримськотатарського народу та Голодомору, до доступу до архівів комуністичного режиму, топоніміки та охорони культурної спадщини.
Читайте також: