На запитання газети «Світ» відповідає президент НАН України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ.
— Анатолію Глібовичу, четвертий рік поспіль ми зустрічаємо День незалежності України під час широкомасштабної війни росії проти України. Чим відрізняється нинішня дата від тогорічної — 24 серпня 2024 року? А від 24 серпня 2022 року? Чи можете ви згадати свої відчуття в ці дні? Чи стали ми сильніші й впевненіші? Чи більш тривожні й втомлені?
— Якщо згадувати 24 серпня 2022 року, то, напевне, було трохи більше оптимістичних сподівань на швидше закінчення війни, пов’язаних з успішними операціями ЗСУ. Хоча це були радше емоції, бо розум підказував, що швидкої перемоги у війні з таким жорстоким ворогом не буває. А ще була гордість за український народ, за Збройні Сили України, за колектив Академії, який не зламався, зміг вистояти в складних умовах, відбудовував, як тільки міг, зруйноване і відновлював повноцінну наукову роботу. А також активно долучався до розширення оборонних досліджень. Мені особливо запам’яталися зустрічі з колегами в Харкові. У напівзруйнованих приміщеннях, під артилерійськими й ракетними обстрілами вони продовжували працювати, зокрема, й над оборонними розробками. Героїчне місто й героїчні люди. І це стосується не лише харків’ян, а й усіх працівників Академії.
Щодо наступних Днів незалежності, можу запевнити: відчуття гордості за стійкість і незламність наших людей, і зокрема науковців, тільки зміцнилося. Нам не стало працювати легше і комфортніше ні на третьому, ні на четвертому роках війни, нальоти й руйнування тривали, додалися постійні проблеми з електропостачанням. Знову потрібно було відновлювати пошкоджене, діставатися на роботу після ворожих нічних атак (а то й під час повітряної тривоги), працювати після безсонних ночей, до всього іншого — не мати повноцінної заробітної плати… Але науковці стійко витримували й витримують усі проблеми.
Нині, у переддень четвертого «воєнного» Дня незалежності України, я дякую усім їм за те, що ми вистояли ще один рік жорсткого протистояння з кривавим агресором, водночас не втративши науковий потенціал, і це додає впевненості в тому, що Академія як вища наукова інституція нашої держави залишатиметься потужним інтелектуальним ресурсом збереження та відбудови країни у часи найтяжчих випробувань.
Так, ми стали сильніші та впевненіші у наших намірах і діях. Так, накопичується тривога і втома — куди подітися від цього? Але нас не бере відчай. Ми працюємо на нашу країну, на її Незалежність.
Тримаємо свій фронт і працюємо
— А як почувається наука? Адже з кожним роком росія руйнує чимраз більше, зростає кількість пошкоджених наукових установ, університетів, підприємств і лабораторій…
— Попри всі труднощі й негаразди науковці стійко тримають свій фронт. Вони розуміють, наскільки потрібні країні їхні дослідження, ідеї й технології. Про те, що без науки вкрай складно протистояти ворогу, свідчать і запити оборонних відомств на наші розробки. Достатньо сказати, що Програма цільових досліджень в інтересах обороноздатності й безпеки держави НАН України повністю сформована на основі завдань цих відомств. Маємо також багато звернень безпосередньо від фронтових бригад, яким намагаємось максимально допомагати.
Сучасна війна вимагає надоперативного реагування на запити Збройних Сил, пов’язані з появою нових засобів боротьби й видів зброї. Без нових наукових ідей і розробок — не обійтися. І наші науковці мають тут значні успіхи. Вони стосуються нових матеріалів та елементів динамічного захисту для бронетехніки, інтелектуальних систем керування БпЛА, елементів для інфрачервоних головок самонаведення ракетних систем, засобів радіоелектронної боротьби, нових технологій і матеріалів для ремонту авіадвигунів та бронетехніки, спеціального покриття для броньованого скла, радіопоглинальних матеріалів, магнітних хірургічних інструментів для видалення металевих скалок у поранених, кровоспинних засобів… Не про все й розкажеш.
Це навіть не верхівка айсберга
— Розкажіть, над якими темами і завданнями працювали інститути Академії в оцей найважчий період в житті країни?
— Головне завдання Академії у всі часи — підтримувати й розвивати фундаментальні й прикладні дослідження в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук. І ми це робимо.
Аксіома полягає в тому, що не буде фундаментальної науки — не буде ні прикладних розробок, ні інновацій. Тож навіть у важкий воєнний час ми намагаємось підтримувати необхідний баланс між науково-дослідними роботами різного спрямування, зокрема тими, які сьогодні є проривними, а це штучний інтелект, квантові технології та квантові матеріали. Задля успішного їх розвитку Академія створила Координаційні ради з цих напрямів, і вони вже працюють.
Якщо говорити про конкретні приклади досягнень наших інститутів, то їх справді багато, навіть перелічити нереально. Однак, і такий невеликий перелік дасть уявлення про масштаби й глибину досліджень наших науковців.
Наприклад, новий метод керування так званими неголономними механічними системами, який розробили наші математики, дає змогу утримувати стабільний стан, відстежувати траєкторію та уникати перешкод рухомим роботизованим системам, зокрема військового призначення.
А метод паралельної роботи команд алгоритмів дискретної оптимізації, розроблений інформатиками, значно прискорює розв’язання складних завдань, зокрема під час проєктування комплексних сучасних споруд, а також — дуже швидко визначає оптимальний розподіл цілей для засобів ураження.
Наші механіки запропонували підхід до вивчення нового класу метаматеріалів — ауксетичних, а фізики-теоретики дослідили нову форму сильновзаємодійної матерії — кварк-глюонну плазму, яка, згідно з сучасними уявленнями, може формуватися на ранніх стадіях протон-протонних та ядро-ядрових зіткнень на Великому адронному колайдері.
Маємо також абсолютно «космічні» відкриття в астрономії: наші науковці разом з іноземними колегами вперше визначили хімічний склад відносно молодих галактик (1 млрд років), у яких відбувається вторинна іонізація атомів водню. А завдяки легендарному українському радіотелескопу УТР-2 було виявлено аномальну зону поглинання космічного радіовипромінювання: її вперше ідентифіковано як холодну міжзоряну плазму.
Високоентропійні матеріали, розроблені нашими вченими, можуть стати основою ультрависокотемпературних керамік, необхідних для аерокосмічної галузі, авіа- та моторобудування. А гібридні нанокомпозити, синтезовані хіміками, — використовуватись для сенсорики, систем отримання «сонячного» водню, для кисневих електродів хімічних джерел струму. Це справді фантастичні успіхи.
А як запобігти розвитку хвороби Альцгеймера? Наші біохіміки вперше виявили рецептори, які здатні на це, і дослідили механізми їхньої участі у регуляції нейрозапалення. Генетики розробили комбіновану терапію за допомогою двох широко представлених на вітчизняному ринку антибіотиків, її успішно застосовують за тяжких інфекційних захворювань, зокрема в умовах фронту.
Справжні дива творять селекціонери: вони працюють над високоякісним сортом пшениці з унікальним геном, здатним істотно підвищити вміст білків у зерні. А також — над сортами пшениці з кольоровим зерном, що мають високий вміст антоціанів і підвищену антиоксидантну активність.
Кожний науковець працює сьогодні з особливою відповідальністю і прагненням досягнути вагомих результатів у цей складний час. Екологи розробляють альтернативний сценарій відновлення Каховського водосховища. Економісти моделюють вплив війни на споживчу поведінку та ринок праці, оцінюють потенціал розвитку економіки в умовах війни. Соціологи досліджують стресові стани українців і трансформацію суспільства. Історики завершили видання 7-томної праці «Україна. Нариси історії». А колектив фахівців Секції суспільних і гуманітарних наук нашої Академії підготував Національну доповідь «Збереження і розвиток України в умовах війни та миру», в якій представлено глибокий аналіз викликів і перспектив розвитку України в умовах війни й формування нового світового порядку.
Весь цей перелік — навіть не верхівка айсберга. Маємо ще багато результатів, якими справедливо пишаємось. І це стосується як фундаментальних досліджень, так і прикладних розробок, частину з яких уже впроваджено.
Технології майбутнього і партнерство
— А наскільки видимі наші досягнення науковому світу за межами України? За що нас цінують, а де ми відстаємо від світової науки?
— Якщо говорити про наше міжнародне визнання, то насамперед хочу назвати активне залучення наших науковців до експериментів на Великому адронному колайдері в ЦЕРНі. Нинішнього року близько 20 наших колег з Інституту сцинтиляційних матеріалів, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», Інституту ядерних досліджень, Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова у складі наукових колективів колаборацій СМS, LHCb, ALICE стали лауреатами однієї з найпрестижніших міжнародних премій у галузі фундаментальної науки — Breakthrough Prize, яку називають ще «науковим Оскаром».
Нагадаю й про реалізацію спільного проєкту ННЦ ХФТІ — DESY (Німецький електронний синхротрон), метою якого є створення тестового каналу на майбутньому прискорювачі DESY-III з використанням технології, яку запропонував світлої пам’яті академік Микола Шульга зі своїми колегами. Вона реалізує ідею використання зігнутих кристалів для «повільного вилучення» пучка високоенергетичних релятивістських електронів з прискорювача. Ідея впровадження цієї технології уже підтверджена в експериментах ЦЕРНу.
Можна навести приклад і з іншої сфери науки. У лютому цього року в журналі Nature опубліковано дослідження міжнародного колективу, присвячене генетичній історії населення Північного Причорномор’я від неоліту до бронзової доби. Серед співавторів цієї фундаментальної праці — науковці Інституту археології. Вони вперше довели, що саме долина Нижнього Дніпра була ключовим осередком формування ямної культури, яка згодом стала джерелом поширення на теренах Євразії культур народів індоєвропейської мовної сім’ї.
Тепер — про «відставання». Жодна країна не може посідати лідерські позиції в усіх галузях наук. Але вкрай бажано, щоб вона мала наукові кадри, здатні осягнути й зрозуміти новітні наукові досягнення з більшості напрямів, зокрема, що стосуються фундаментальних знань. Досвід країн, які на певному етапі своєї історії розвивалися, використовуючи запозичені техніку й технології, свідчить про те, що їхній подальший поступ залежить від власних висококваліфікованих наукових та інженерних кадрів так само, як і від власних фундаментальних досліджень високого рівня. Інакше не буває. Тому для нас важливо підтримувати гідний рівень фундаментальної науки (що і є одним з головних завдань Академії), відстежуючи новітні наукові результати, щоб вчасно розвивати (започатковувати) відповідні галузі досліджень.
Сьогодні ми послідовно нарощуємо зусилля в розвитку передових технологій майбутнього — квантових технологій, штучного інтелекту, новітніх матеріалів. Для координації досліджень і стимулювання міждисциплінарної співпраці ми якраз і створили торік Координаційні ради з розвитку штучного інтелекту, квантових технологій і квантових матеріалів. Ці ради вже розгорнули активну діяльність, маємо перші результати. Торік за підтримки міжнародної наукової програми IMPRESS-U в Харкові розпочав роботу Квантовий центр на базі Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна, що працює над передовими розробками у сфері низькотемпературних квантових технологій. З’явилося гідне поповнення кадрового потенціалу в цих галузях.
Нині мати світовий рівень досліджень у тій чи іншій галузі неможливо без тісної міжнародної співпраці. І саме тут приховані значні резерви нашого розвитку. Йдеться про використання міжнародної дослідницької інфраструктури, входження в міжнародні консорціуми й спільні проєкти. І ми вже маємо позитивні приклади.
Зокрема, на базі Київського академічного університету відкрито один із чотирьох українсько-німецьких центрів передових досліджень, який працює в галузі квантових матеріалів. У співпраці з DESY розгорнуто проєкти з виведення електронів на прискорювачі, а також передано сучасне обладнання для наших харківських установ у межах ініціативи EURIZON.
Інший приклад — Програма довготермінових спільних проєктів польських та українських науковців, започаткована Польською академією наук за підтримки Національної академії наук США. Наші науковці беруть участь у виконанні 11 з 18 проєктів. До речі, днями надійшла інформація, що три проєкти українських і польських наукових колективів стали лауреатами спільної премії президентів НАН України та Польської академії наук.
Але важливо і в Україні створити низку об’єктів дослідницької інфраструктури. Зокрема, необхідно завершити введення в експлуатацію установки «Джерело нейтронів» на підкритичній збірці. Для країни з потужною атомною енергетикою вкрай важливим є створення нового дослідницького ядерного реактора. Наші фізики, хіміки, матеріалознавці й біологи потребують для своїх досліджень джерела синхротронного випромінювання. Нарешті, розвиток сучасних молекулярно-генетичних і медичних досліджень неможливий без створення добре оснащеного геномного центру. Ці та деякі інші пропозиції щодо необхідних для подальшого розвитку української науки унікальних дослідницьких установок ми передали до Міністерства освіти і науки та сподіваємось, що вони будуть враховані в межах роботи Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні, створеної в Римі, на Конференції з відновлення України 2025.
Місце сили: традиції, наукові школи й пошук істини
— Як би ви відповіли на запитання: у чому головна сила і головна слабкість Національної академії наук України?
— Сила НАН України в її традиціях, наукових школах і кадровому потенціалі, в її зосередженості на передових дослідженнях в різних галузях науки, а отже і в широті поглядів та в можливості об’єднання зусиль фахівців різних наукових галузей для розв’язання тієї чи іншої проблеми. Академія — це не механічне об’єднання окремих працівників та установ, а синергія мислення колективів талановитих людей з багатим досвідом наукового пошуку, здатних навчати молоді покоління науковців. Це також можливість колективного пошуку наукової істини, коли творчий потенціал особистості розкривається в поєднанні нового мислення з досвідом старших поколінь. Такою Академія була і є від часу свого заснування.
Щодо слабких сторін, то вони зумовлені також традиційною залежністю її фінансування від розуміння (а радше нерозуміння) владними структурами, а часом і суспільством, ролі й значення Академії як інституції, головним завданням якої є здобуття нових знань. Це особливо помітно, коли Академію огульно звинувачують у відсутності практичних впроваджень (хоча направду це далеко не так), архаїчності, консерватизмі, небажанні реформуватися. І навіть, якщо чимало критичних зауважень у бік Академії мають під собою основу, значно ціннішою є роль, котру вона відіграє як носій наукової традиції, як основа для існування й розвитку фундаментальної науки в Україні, як один з важливих елементів підтримки високого рівня освіти.
Можна сказати, що наші слабкі сторони, у певному сенсі, є продовженням наших переваг. Ґрунтовність підходів до розв’язання тих чи інших питань, детальне їх обговорення широким загалом (інститут — відділення — секція — науково-координаційна рада — Президія) можуть потребувати значно більше часу, ніж вимагають обставини. Складно також досягти консенсусу під час обговорення нових принципів роботи, пропозицій щодо реформування структури тощо. Але без консенсусу думок та синергії не було б такої виваженості рішень.
Реформи — це знову про якість
— Саме хотіла запитати вас про реформування Академії, яке розпочалося ще за рік до вторгнення росії. Наскільки вдалося те, що планувалося?
— Вдалося (і це головне) підтримати високий рівень досліджень в установах Академії, зберегти академічну систему організації науки та академічних традицій у поєднанні з подальшою демократизацією внутрішнього життя.
За цей час здійснено переорієнтацію прикладних наукових досліджень установ НАН України на потреби оборонно-промислового комплексу та розвитку стратегічних галузей економіки України. Визначено 12 пріоритетних напрямів наукових і науково-технічних робіт, спрямованих на підвищення обороноздатності та безпеки, а також повоєнного відновлення країни. За такою тематикою проводиться конкурс, обсяг фінансування якого збільшено цьогоріч на 66,4 % порівняно з 2024 роком.
Розширено тематику наукових досліджень у галузі суспільних наук. Посилено увагу до проблем збереження навколишнього середовища та сталого розвитку. Забезпечено активну участь науковців Академії у конкурсах Національного фонду досліджень. За підсумками конкурсів, які фонд провів у 2022–2023 роках, установи Академії вибороли від 50 до 60 % загальної кількості проєктів.
Зросла мережа постійних міждисциплінарних наукових семінарів. Започатковано практику заслуховування актуальних доповідей на засіданнях науково-координаційних рад секцій та Президії НАН України. Вдосконалено засади формування програмно-цільової й конкурсної тематики.
У 2021 році було ухвалено оновлений Статут Академії. Нова редакція та її основні нормативні документи істотно посилили демократичні засади академічного устрою. За новою процедурою уже відбулися вибори директорів у 67 інститутах Академії, у 46 з них обрано нових директорів.
Минулого та нинішнього року вибори до складу НАН України проводились за цільовими віковими квотами. У підсумку середній вік академіків у НАН України зменшився на чотири роки, а членів-кореспондентів — на сім.
При окремих інститутах було створено наглядові ради: вони забезпечують незалежне оцінювання результатів наукової (науково-технічної, науково-організаційної) діяльності, сприяють розв’язанню перспективних завдань їхнього розвитку, інтеграції у світовий науковий простір тощо.
Водночас ми продовжуємо оптимізацію мережі та внутрішньої структури наукових установ, організацій дослідно-виробничої бази та інших суб’єктів господарювання Академії. За останні роки було ліквідовано п’ять наукових установ, десять — припинено шляхом приєднання до інших, між собою об’єднано чотири установи. До сфери управління Фонду державного майна України передано понад 160 майнових комплексів академічних державних підприємств, які втратили науково-технічні зв’язки з академічними установами й тривалий час не випускали науково-технічної продукції. Було реорганізовано мережу установ подвійного підпорядкування: три передано до сфери управління МОН і чотири — НАН України.
У 2022 році ми започаткували новий порядок розподілу базового бюджетного фінансування, який враховує результати оцінювання і державної атестації наукових установ. Затвердили нову редакцію Порядку конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт для фінансування за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень». Це забезпечило проведення незалежної, об’єктивної та анонімної наукової експертизи проєктів із залученням експертів переважно зі сторонніх організацій (університетів, національних галузевих академій, промислових підприємств) та іноземних фахівців.
Продовжували виконувати й свою експертну функцію: впродовж 2021–2024 років надали майже 8000 експертних висновків до різних нормативно-правових актів, програмних документів, інформаційно-аналітичних матеріалів тощо.
Закон України «Про правотворчу діяльність» визначив НАН України головною експертною установою з проведення юридичної (правової) експертизи проєктів законів, а також поклав на неї завдання — розробити Наукову концепцію розвитку законодавства України. І це дуже вагоме визнання нашої роботи й, звичайно, надвідповідальне завдання, з яким, я переконаний, ми впораємось.
Відкриваємо двері у світ — щоб нас побачили краще
— Так, реформи — це глибинні процеси, і зміни структури чи оптимізація чого б там не було, хоч і болючі, але далеко не головні й не найпродуктивніші складові. Наприклад, в останні роки добре видно, як осучаснюється та наповнюється актуальним українським та міжнародним контентом інформаційна складова академічних ресурсів. Помітила чимало нового, зокрема, що стосується відкритої науки.
— Так, це дуже важлива сьогодні тема. Ми започаткували цільовий науково-технічний проєкт «Створення й впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS)». У листопаді 2023 року на засіданні Президії ухвалили концепцію реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024–2030 роки. Спиралася вона, звісно, на урядовий «Національний план щодо відкритої науки» і на наше рішення від 2022 року.
У межах створення інфраструктури відкритої науки розроблено перший в Україні електронний архів препринтів НАН України. А також створено вебпортал відкритої науки.
Функціонує репозитарій наукових текстів НАН України, на базі якого постійно формується єдиний реєстр наукових публікацій, зокрема тих, що індексуються наукометричними базами Web of Science та Scopus. До речі, до цих наукометричних баз внесено 67 (24 %) видань Академії.
Забезпечується розвиток та функціонування академічного репозитарію DataverseUA — відкритих даних для дослідників з НАН України, де можна розміщувати й використовувати наукові дані та обмінюватися ними, згідно з принципами FAIR, зокрема формуючи тематичні простори.
Сподіваюсь, що всі помітили й новий вебсайт Академії. Так, ми широко відкриваємо двері у світ, намагаючись донести йому все краще, що є в нашій науці.
Академія розширила участь у рамкових програмах ЄС, зокрема у програмах «Горизонт Європа» та Euratom. Уже зараз виконується 50 проєктів за участі академічних установ та організацій. На базі установ НАН України працюють п’ять національних контактних пунктів.
Водночас ми й самі прагнемо бути достатньо оснащеними сучасним науковим обладнанням, витратними матеріалами та реактивами, щоб намагатися на рівні працювати з передовою науковою спільнотою. Для цього забезпечуємо центри колективного користування, приладну базу наукових установ. На ремонт, модернізацію і нове придбання за п’ять останніх років було спрямовано за загальним фондом державного бюджету 286,17 млн грн. І вдячні партнерам — своїм та іноземним, які допомагають у цьому. Зокрема компаніям-виробникам наукового обладнання Carl Zeiss, Analytic Jena і Bruker Corporation, які надали 11 установам НАН України сучасного наукового обладнання на п’ять млн доларів як гуманітарну допомогу.
Проблема, обтяжена війною
— Для вас завжди було болючим питанням поповнення академічних колективів молодими науковими кадрами. Тепер, очевидно, ця проблема ще ускладнилася — через війну, евакуацію, зміну місць проживання людей…
— Так, відсутність належного поповнення наукових колективів талановитою молоддю і пов’язане з нею старіння кадрів дуже дошкуляє. Це давня і загальна проблема, та ще й обтяжена війною. На початку 2020-х ми започаткували кілька програм підтримки молодих науковців. Деякі діють і зараз. З 2021 по 2024 роки було виконано 109 наукових проєктів за пріоритетними напрямами розвитку науки й техніки на гранти НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих учених. За результатами конкурсу планується профінансувати ще близько 70 робіт на 2025–2026 роки.
Тоді ж, у 2021 році було започатковано програму постдокторальних досліджень, і нею за цей час скористалися близько трьох десятків молодих учених. Більшість з них знайшли своє місце у бажаних колективах. А для молодих учених — кандидатів (докторів філософії) і докторів наук — було засновано 15 стипендій імені академіка НАН України Б.Є. Патона.
Ми й сьогодні намагаємось підтримувати молодих учених, зокрема тих, які використовують можливості міжнародної співпраці, інтеграції до Європейського дослідницького простору.
Намагалися знизити гостроту «житлової» проблеми завдяки програмі будівництва службового житла в межах інвестиційних та бюджетних проєктів. І у 2020–2025 роках працівникам установ НАН України справді було надано 137 службових квартир. Сподіваємось з часом продовжити цю програму. А також знайти інші можливості підтримати талановиту молодь. А вона в нас справді талановита: ми бачимо, хто приходить у наші інститути.
Наближаємо майбутнє
— Анатолію Глібовичу, чи є у вас відчуття того, що ювілейну 35-ту річницю Незалежності ми зустрінемо, уже відбудовуючи Україну?
— НАН України й сьогодні вже бере участь у відбудові нашої країни. Ліквідуємо пошкодження, спричинені ворожими атаками, спільно з виробничниками реалізуємо наші розробки, спрямовані на розвиток економіки, зміцнюємо обороноздатність і безпеку держави, зокрема продовольчу, відновлюємо сторінки історії України, зберігаємо культурну спадщину, доносимо суспільству правду про суть і історичне коріння «рашизму» та протистоїмо ідеології «русского міра», готуємо пропозиції щодо розвитку правотворчості у воєнний і повоєнний періоди, здійснюємо соціологічні й демографічні дослідження та багато чого іншого. Ми це робимо і будемо робити для здобуття перемоги й подальшого розвитку України.
Академія підготувала пропозиції щодо розвитку економіки України у воєнний і повоєнний періоди на основі високотехнологічних галузей виробництва. Зокрема, це стосується літієвого, титанового й алюмінієвого виробництв, розвитку енергетики з використанням малих модульних ядерних реакторів, розвитку агропромислового комплексу і зміцнення продовольчої бази. Для реалізації конкретних пропозицій, оцінювання їхньої перспективності й економічної доцільності ми започаткували комплексні міждисциплінарні проєкти.
Скажу з абсолютним переконанням: науковці впевнено дивляться у майбутнє. І самовіддано працюють, щоб воно швидше настало.
Тож, з 34-ю річницею Незалежності України, вельмишановні колеги!
Інтерв’ю брала Лариса ОСТРОЛУЦЬКА