Наука для оборони, безпеки й майбутнього України ( продовження )

МІЙ ДЕВІЗ: «НАНУ — ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ!»

На запитання газети «Світ» відповідає кандидат у президенти НАН України академік НАНУ Богдан ДАНИЛИШИН

1. Які питання ви вважаєте найголовнішими у вашій передвиборчій програмі й чому?

— Головним питанням своєї передвиборчої програми вважаю забезпечення НАН України статусу Національної не тільки за формою, а й за значенням, коли держава й суспільство відчувають потребу в науці, а кожний науковець — тим, хто потрібен країні.

Українська наука, фундаментальне і прикладне ядро якої зосереджене саме в НАН України, повинна стати основою національного економічного розвитку.

А першочерговим своїм завданням вважаю відновлення ролі НАН України у розв’язанні питань науково-технічного і соціально-економічного прогресу на основі досягнення суспільного консенсусу між владою, науковою спільнотою, бізнесом і громадянським суспільством.

2. З чого маєте намір почати?

— Необхідно почати з відновлення гідності вченого, а для цього в країні має бути належна система оплати праці. Важко сприймати нині фактично злиденне життя науковців.

Незрозуміло й інше. У проєкті Держбюджету на 2026 рік передбачається, що фінансування Національної академії медичних наук зросте з 1,6 млрд грн до 6,7 млрд грн! Звичайно, тут присутнє питання медичного забезпечення військових. А фінансування НАН України — з 7,4 млрд до трохи більш як 8 млрд. Я вважаю це вироком теперішньому керівництву НАНУ, яке не зуміло продемонструвати, що саме НАН України є ядром науки, а не хтось інший.

Фінансування науки та гідна оплата праці вчених НАНУ буде одним з пріоритетних моїх завдань. Це передбачатиме, зокрема:

— протягом 2026 року збільшення держбюджету на науку хоча б до 1 % ВВП, як це рекомендовано ЮНЕСКО;

— підвищення виплат за звання академіка до 10 тис. грн у першому півріччі 2026 року, а члена-кореспондента — до 8 тис. грн;

— зростання середньої зарплати науковців протягом 2026–2027 років до середньої зарплати по промисловості;

— протягом 2026 року позбуття практики роботи вчених на 0,2–0,5 ставки;

— оновлення лабораторій, приладів, IT-обладнання протягом 2026–2027 років.

Фінансування науки — це не тільки державний бюджет. Будуть залучені місцеві бюджети, кошти міжнародних корпорацій, світових грантових наукових структур та фондів, українських і міжнародних банків, приватні кошти громадян України та світу.

3. В якому напрямі буде продовжуватись реформування Академії?

— Я пройшов шлях від аспіранта до директора Інституту НАН України, міністра економіки, голови Ради Національного банку України. Маю досвід викладання в провідних європейських університетах і спілкування зі світовими науковими центрами. Я забезпечу НАНУ провідну роль у системі державотворення, і вчені стануть справді елітою нації. У свої 60 я є одним з п’яти наймолодших академіків НАН України (обраний у 44 роки). Це золотий вік: є досвід, знання, які будуть використані на благо науки й Академії.

Підвищення ролі й статусу Академії — моє основне завдання. Академія має стати потрібною суспільству, а український вчений — справжнім авторитетом.

Я переконаний, що Академія наук має всі підстави стати ініціатором, активним провідником і головним експертом змін. Це відповідає її ролі та статусу.

Необхідно також оптимізувати структуру Академії, усунувши дублювання функцій і напрямів діяльності окремими підрозділами апарату, установами при Президії та інститутами НАН України, удосконалити й посилити внутрішній контроль та аудит задля економного й ефективного використання бюджетних коштів, землі й майна Академії, наведення елементарного порядку в документальному оформленні останніх.

4. Що є головною силою Академії й на кого маєте намір спиратися у подальшому вдосконаленні її діяльності, підвищенні ролі науки у житті суспільства і країни?

— Головною рушійною силою Академії є вчений, дослідник. Не роздутий апарат Президії, оплата праці в якому більша, ніж у докторів наук і академіків. Саме вчений, науковець має відчути себе господарем Академії, знати, як і куди розподіляються бюджетні кошти, ознайомлюватися з актами Рахункової палати та аудиторської служби.

Девіз моєї передвиборчої програми: «НАНУ — технологія розвитку України!»

Я працював міністром економіки, коли у 2007–2010 роках разом з Урядом ми зуміли забезпечити вихід країни зі світової фінансової кризи. А разом з правлінням Національного банку (я очолював Раду НБУ) — забезпечили стійкість банківської системи в перші дні війни та запобігли девальвації гривні! Тому повірте, я здатен вивести НАН України на рівень провідної сили розвитку суспільства, якою гордитимуться українці.

Наступні п’ять років будуть вирішальними для подальшої ролі Академії — чи залишитися їй постійним прохачем коштів з теперішнім складом Президії й керівництва НАНУ, чи стати авангардом держави — елітою нації, що зможуть забезпечити фахівці з менеджменту і системи організації науки, яких я приведу з собою. Запевняю: жодний вчений не буде забутий. Якщо я за три роки не забезпечу реальних змін — без вагань звільню місце для тих, хто здатний зробити краще.

Читайте також: