Фінансування молодих вчених, їхнє навантаження згідно новацій законодавства і оцінювання результатів наукової діяльності — ці та інші питання стали предметом обговорення на черговому засіданні Спілки рад молодих вчених. Учасники не лише окреслили проблеми, а й запропонували деякі шляхи їх вирішення.
Як розповіла голова Рада молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України при Міністерстві освіти і науки України Анастасія Сімахова, ці питання обговорювали на нещодавніх зустрічах представників Ради молодих вчених при МОН з профільним заступником міністра та керівниками відповідних директоратів.
Ключове питання — фінансування. Кілька днів тому РМВ надіслала лист до МОН щодо можливого запровадження коефіцієнту молодих вчених у формулі фінансування. «Також ми пропонуємо, аби 1% відсоток від спецфонду закладу вищої освіти або наукової установи виділявся на фінансування рад молодих вчених, — додала Анастасія Сімахова. — Зокрема йдеться про проведення конкурсів, конференцій, семінарів радами молодих вчених». Також РМВ при МОН пропонує започаткувати індивідуальні гранти для випускників аспірантури, які захистились. До речі, відповідні пропозиції вже втілено в одному із законопроєктів.
Одне з питань — перегляд підходів до визначення категорії «молодий вчений». «Зокрема в ЄС дещо інший підхід, аніж у нас, — зауважила голова ради. — Він базується не на вікових рамках, а на періоді, який минув після захисту дисертації — орієнтовно це сім років. У нас створено відповідну робочу групу з цього питання.
Завжди актуальне питання забезпечення молодих вчених житлом, зокрема воно стосується тих науковців, хто залишився без житла внаслідок війни або воно залишилось на окупованих територіях. Як розповіла Анастасія Сімахова, рада вже проводила зустріч з представниками ПрАТ «Укрфінжитло», яке реалізує програму «є-Оселя». Серед можливих практичних кроків для молодих вчених — перегляд суми першого внеску в програмах кредитування або часткова компенсація щомісячних внесків.
Дуже важливим і проблемним питанням є навантаження молодих вчених відповідно до новацій закону «Про вищу освіту». «Ми працюємо в цьому напрямку, адже розуміємо, що молодий вчений не може конкурувати з доцентами і професорами при розподілі навантаження між науково-педагогічними і педагогічними працівниками», — зауважила Анастасія Сімахова.
Окрема питання — оцінювання результатів наукової діяльності, зокрема йдеться про перегляд вимог на здобуття премій і стипендій молодим вченим, відхід від кількісних та перехід до якісних показників. Анастасія Сімахова. — Зараз вже запущено конкурс проєктів молодих вчених — і там не враховується індекс цитування, — додала Анастасія Сіиахова. — Вважаю, що треба дещо змінити вимоги і в інших конкурсах.
Також у РМВ при МОН вважають, що повинна бути компенсація вартості публікацій в Scopus і Web of Science. Пропонуються різні механізми — або невеличкі гранти, або компенсація 50% від університету, або програма в самих виданнях — щоб молоді вчені оплачували неповну вартість. Ще один нюанс — молоді вчені не можуть оплачувати з українських карток публікації, якщо вони закордонні. «Ми теж будемо думати, як це врегулювати, адже за вимогами Нацбанку можна оплачувати за кордоном лише за лікування та навчання», — зауважила Анастасія Сімахова.
Ще одна проблема — не всі аспіранти з об’єктивних причин встигають захиститись за чотири роки і в разі поновлення повинні сплачувати кошти. Тож РМВ звернулась до міністерства з відповідними пропозиціями (долучивши до листа історії конкретних аспірантів), і є сподівання, що вдасться зробити безкоштовне відтермінування захисту на 3 роки за умови актуальності та новизни дисертації і активної наукової діяльності здобувача.
Цю тему продовжив перший заступник голови Ради молодих вчених Національної академії наук України Володимир Артемчук: «Я б говорив не стільки про можливість безкоштовного відтермінування, як взагалі про можливість захисту для аспірантів, адже живемо в умовах постійного форс-мажору».
Такод Володимир Артемчук нагадав про норму Порядку захисту доктора наук — якщо в здобувача є більше десяти публікацій в журналах першого і другого квартилів, то він може не писати дисертації, а захищатись за науковою доповіддю. Натомість в Порядку захисту доктора філософії аналогічної норми немає. Володимир Артемчук вважає, що таке нововведення було б доречним і для здобувачів PhD.
— Це суттєво зекономило б час на написання і вичитування 150+ сторінок тексту, частково зняло б проблему відтермінування захистів і однозначно стимулювало б наших аспірантів писати статті до дійсно високоякісних журналів, — вважає науковець.
Володимир Артемчук звернув увагу і на незрозумілу ситуацію з єдиним державним заліком для аспірантів третього року навчання — люди не розуміють, що робити і чого чекати. Тому науковець переконаний, що в нинішніх обставинах було б логічно його скасувати.
Голова Ради молодих вчених Національної академії педагогічних наук України Кирило Гуцол продовжив дискусію щодо статусу молодих науковців і вимог до них.
— Хтось до 35 років є PhD, викладає і робить купу різних справ, а хтось —просто аспірант, потроху пише свою кандидатську й іноді статті — і обидва є молодими вченими, — зауважив пан Кирило. — Вважаю, треба чіткіше визначити, хто такий молодий вчений, тоді можна буде коригувати вимоги до нього і встановлювати КРІ.
В.о. голови Ради молодих вчених Національної академії медичних наук України Наталія Горбань навела результати опитування серед представників рад молодих вчених установ НАМН. Більшість респондентів (майже 90% осіб) вважає фінансування досліджень та грантову підтримку недостатніми або частково достатніми. Щодо перспективи кар’єрного зростання молодих науковців в Україні, то респонденти налаштовані песимістично — половина бачить часткові перспективи, а третина взагалі не бачить. Опитування засвідчило, що молоді науковці-медики хотіли б бачити програми менторства, вебінари з подачі грантів, онлайн-школи з наукового письма і англійської мови, а також — подолання бюрократії. Серед специфічних для медичної галузі проблем Наталія Горбань виокремила те, що молоді науковці ці, які не мають клінічної ставки, втрачають клінічний стаж.
Низку викликів для «силовиків» окреслила голова Ради молодих вчених Національної академії внутрішніх справ Каріна Бортун. Зокрема йшлося про те, що науковці вишів системи МВС не можуть брати участь у грантових конкурсах МОН.
Учасники засідання домовились узагальнити виклики, які актуальні для всіх молодих науковців (а не лише тих, які працюють у ЗВО і наукових установах МОН), запропонувати конкретні механізми їх подолання і направити відповідні пропозиції до міністерства.
Дмитро Шулікін