Перед Україною протягом багатьох років стоятиме завдання розмінування величезних площ, навіть попри те, що на це вже витрачено значні ресурси. Але найголовніше — зберегти життя кожного військового і цивільного, який може зустрітися з вибухонебезпечними предметами, що ними ворог так рясно засіяв нашу землю. Тож сьогодні надзвичайно актуальними є питання пошуку технологій, які дадуть змогу швидше і безпечніше очищати наші території від наслідків війни, а також — підтримка відповідних інновацій і дослідницьких команд. Саме це і мав на меті Конкурс рішень з гуманітарного розмінування TechBridge x Sikorsky Innovation Challenge, що відбувся в КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Разом з Київською політехнікою захід організували Інноваційний холдинг Sikorsky Challenge, платформа UK Ukraine TechBridge, Міністерство цифрової трансформації України й Уряд Великої Британії. Ініціатива була започаткована в рамках спільної програми UK-Ukraine TechBridge (платформа для зв’язку британських та українських технологічних екосистем) і холдингу Sikorsky Challenge. Також конкурс є частиною ширшої співпраці з Мінцифри, урядом Великої Британії та науковим парком «Київська політехніка». Загалом на конкурс було подано 33 проєкти, 20 з яких потрапили до фіналу.
Для сьогодення і майбутнього
Заступник міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Олександр Борняков нагадав про Національну стратегію протимінної діяльності до 2033 року, в якій зазначено намір звільнити від мін 80 % деокупованих територій. «Інновації можуть кардинально змінити підхід до розмінування і суттєво скоротити час на це, — додав він. — Окрім того, відповідні технології можуть бути масштабовані далеко за межами нашої держави. Вважаю, що Україна може стати світовим постачальником рішень у сфері безпеки, зокрема і в розмінуванні».
Як зауважив ректор КПІ Анатолій Мельниченко, це змагання — чергова непересічна подія для університету, екосистеми Sikorsky Challenge і партнерів, адже рішення, які пропонують учасники, матимуть попит як сьогодні, так і в майбутньому. Також ректор відзначив успіхи команди КПІ в наукових і освітніх проєктах за останні роки. Зокрема, низку рішень було адаптовано під потреби гуманітарного розмінування, а також створено нові — йдеться про робототехніку, інформаційні технології й інші галузі. Наприклад, на цьому конкурсі КПІ представив Dragonfly — наземний роботизований комплекс для картографії та розмінування, який створено у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, і модульний маніпулятор, що обстежує найскладніші ділянки й точно визначає тип небезпечних предметів.
У світі полюють на проєкти
Директор Інституту передових оборонних технологій КПІ Юрій Єхануров розповів, як у Київській політехніці започатковувалась діяльність у сфері гуманітарного розмінування, зокрема створення відповідних освітніх програм, Центру інноваційних технологій.
— Через деякий час ми зрозуміли, що в Україні багато охочих долучитися до теми гуманітарного розмінування, але зовсім мало людей, у яких є кошти, — зауважив Юрій Іванович. — Тож почали виходити на міжнародний рівень, цьому сприяє й екосистема Sikorsky Challenge Ukraine. Також до проєктів з розмінування доєдналися японські й британські партнери.
У Всеукраїнської інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge Ukraine склалися насправді потужні партнерські відносини з різними країнами, фондами, інноваційними компаніями. На цьому акцентувала і керівниця SCU Інна Малюкова. «До нас дуже часто звертаються і просять каталог проєктів за різними напрямами, й не лише розмінування, — додала вона. — Ми робимо висновок: грошей у світі набагато більше, ніж проєктів, і всі полюють саме на останні. Всі, хто потрапляє до нашої бази даних, мають можливість потім отримати інвестиції, гранти тощо».
Директорка Інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ, у структурі якого створено Навчально-науковий центр інноваційних технологій у сфері гуманітарного розмінування, Оксана Вовк зауважила, що за останні роки до теми розмінування вдалося долучити величезну кількість високоінтелектуальних і небайдужих людей. «Наші стейкхолдери, партнери — це державні установи, компанії, асоціації, кластери, — продовжила вона. — Ми ледь не щотижня підписували меморандуми. І це не просто меморандуми, а реальні проєкти, які реалізовуються у КПІ».
І Інна Малюкова, і Юрій Єхануров, і Оксана Вовк відзначили важливий проєкт «Система гуманітарного розмінування та безпеки», який реалізується за спільною програмою UNIDO (Організація Обʼєднаних Націй з промислового розвитку) і уряду Японії та в якому беруть участь представники КПІ з Центру інноваційних технологій у сфері гуманітарного розмінування й екосистеми Sikorsky Challenge Ukraine. До проєкту долучено низку японських високотехнологічних компаній, зокрема Cognitive Research Labs Co., Ltd. Під час пленарної сесії конкурсу її віцепрезидент Юкі Секігучі докладно розповів про реалізацію проєкту, який передбачає лабораторні експерименти, тестування та запуск у виробництво сучасних дронів і робоплатформ із сенсорами для виявлення мін, створення Центру синтезу даних, який оброблятиме інформацію, формуватиме карти безпечних і небезпечних зон та передаватиме їх користувачам у зручному форматі тощо.
КПІ активно співпрацює з ГО «Асоціація саперів України», її представник був членом журі конкурсу. Як розповів проєктний менеджер організації Ярослав Михальонок, серед стратегічних цілей АСУ — масштабування гуманітарного розмінування за допомогою роботизованих систем і дронів, навчання з протимінної безпеки, впровадження інновацій для реабілітації постраждалих від вибухонебезпечних предметів. «Саме тому для нас важлива участь у такому конкурсі, — додав він. — Екосистема Sikorsky Challenge — це насправді платформа, яка об’єднує й інженерів, і стартаперів, інвесторів, а також операторів протимінної діяльності. Зі свого боку маємо значний досвід реалізації проєктів у протимінній діяльності, маємо значну експертизу і знаємо реалії повсякденної роботи в полі. Тому ми відкриті до нових ідей, технологій і готові впроваджувати їх у своїй роботі». Окрім того, АСУ співпрацюватиме з КПІ в рамках проєкту, що передбачає навчання 250 жінок для залучення до роботи у сфері протимінної діяльності.
«Викосити» міни
Різноманітні дрони, маніпулятори й інші пристрої, програмне забезпечення — те, чим учасники насправді змогли здивувати компетентне журі. Одразу біля будівлі, де відбувався конкурс, можна було побачити машину, схожу на велику газонокосарку. Як виявилося, це комплекс наземного роботизованого очищення (розмінування) «Змій», який випускає львівська компанія «Ровертек». У підсумку цей проєкт і здобув перше місце в конкурсі, а також приз у три тисячі фунтів стерлінгів у гривневому еквіваленті. Як розповів співзасновник «Ровертеку» Борис Дрожак, мобільний розміновувач витримує вибухи протитанкових мін, забезпечуючи швидке та безпечне розмінування, а мобільні розміри та бронестійкість дає йому змогу доїхати й розмінувати потрібну ділянку на «нулі».
— Нам фактично вдалося створити новий тип розміновувачів — вагою близько однієї тонни, — розповів стартапер. — У нього є низка переваг перед великими класичними машинами розмінування: вартість, легкість транспортування і розгортання, менші витрати пального (5 л/год). До речі, розміновувач працює на мінімальному шарі ґрунту, що допомагає зберегти родючий чорнозем.
Під час презентації йшлося про те, що військові, ДСНС, оператори гуманітарного розмінування вже використовують цю машину, але команда проєкту бачить можливості подальшого розвитку, зокрема, розробляє для «Змія» технологію автономного розмінування на базі штучного інтелекту.
Велику зацікавленість у членів журі й глядачів конкурсу викликав проєкт «Компактний ультралегкий металошукач». Ярослав Михальонок просто під час презентації вирішив потримати в руках на диво легкий прилад — лише 1,3 кг. У підсумку цей проєкт посів друге місце і здобув приз у дві тисячі фунтів. Як розповів підприємець Юрій Босак, у приладі реалізовано низку фішок, наприклад, бездротову швидку зарядку. А ще він має три режими роботи: складений, проміжний і розкладений. Проміжний тип був реалізований на прохання військових — щоб можна було працювати лежачи. Оскільки планується максимальна локалізація виробництва в Україні, його ціна становитиме 75 тисяч гривень.
Третє місце у конкурсі й тисячу фунтів здобула команда Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», яка представила проєкт «Безконтактний газодетонаційний розміновувач».
Харків’яни представили інноваційний пристрій для дистанційного знешкодження мін. Його робота базується на методі вибухового розмінування з використанням багаторазових імпульсів ударного газового потоку, створеного в результаті горіння паливної суміші у детонаційних трубах. Як зауважила наукова керівниця проєкту професорка Ольга Шипуль, це рішення є принципово новим у розмінуванні. Нині команда досягнула шостого рівня технологічної готовності — демонстрації технології в умовах, близьких до реальних. Проєкт також уже одержав підтримку Національного фонду досліджень України, а нині автори шукають інвесторів для виготовлення прототипів.
Спеціальний приз від Інноваційного холдингу Sikorsky Challenge отримав проєкт «Річковий дрон УРСУЛА-V» від ТОВ «Лабораторія Новітехнет». Як розповів гендиректор компанії, директор Центру підвищення кваліфікації в оборонній сфері ІПО КПІ Єгор Шишенок, особливість дрона в тому, що він разом з водометами повністю друкується на 3D-принтері, тобто може бути масштабований у необмеженій кількості в будь-якій точці світу.
Роботи йому точно вистачить, адже, за даними ДСНС, від 13 до 14 тисяч квадратних кілометрів річок, озер, прибережних територій Азовського і Чорного морів забруднені мінами. За словами Єгора Шишенка, нині для дослідження водойм ДСНС використовує перероблені дрони китайського виробництва і навіть коропові кораблики для рибалок. «Але це проміжне рішення, бо немає аналогів, тому ми поставили мету створити платформу, яка вже одразу заточена під відповідні цілі — оскільки корпус радіопрозорий, дрон може взяти на борт будь-яке обладнання: металошукачі, ехолоти, дозиметр, аналізатори води тощо».
Вже за кілька тижнів переможці конкурсу змагатимуться у фіналі Міжнародного фестивалю інноваційних стартап-проєктів Sikorsky Challenge 2025. Окрім того, в рамках ініціативи TechBridge матеріали фіналістів будуть передані британській стороні, щоб та могла відібрати проєкти для подальшої співпраці, зокрема для створення спільних підприємств.
Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора