uk

Деколонізація в Одесі: політичні наративи та стратегії аргументації

Науковець Сергій Солодько проаналізував, як проходить демонтаж імперських символів та перегляд радянської спадщини в Одесі. Матеріал, який освітлює зіткнення різних бачень українського майбутнього та способів подолання колоніального минулого, оприлюднено на сайті Інституту Соціології НАНУ.

Від початку повномасштабної війни в Україні паралельно з військовим протистоянням активізувалися процеси переосмислення історичної пам’яті. Деколонізація — демонтаж імперських символів та перегляд радянської спадщини — постала не лише як символічний жест, а й як інструмент формування нових уявлень про національну ідентичність і майбутнє країни, пише в статті науковець.

“Особливо гостро ця тема проявилася в Одесі з її багатошаровою історією та складною культурною ідентичністю. Рішення місцевої влади влітку 2024 року знести 19 пам’ятників і перейменувати 119 вулиць викликало поляризовану реакцію: від рішучої підтримки до категоричного спротиву. Кульмінацією дискусії став відкритий лист до ЮНЕСКО, підписаний противниками радикальної деколонізації.

У цій суперечці проявилися не просто протилежні думки, а фундаментально різні способи тлумачення історії, культури та міського простору, та важливості таких базових цінностей як національна безпека, демократія, локальна ідентичність та культурна спадщина”, – ідеться в матеріалі.

Мета цього нарису — проаналізувати, як обидва табори бачать проблему, формулюють політичні уявлення та визначають опонента. Нюансоване розуміння аргументів та позицій сторін допомагає уникати спрощень, зберігати чутливість до аргументів опонентів і шукати шляхи для продуктивнішого публічного діалогу.

Посилання на повний текст – https://isnasu.org.ua/popsci/034_Solodko_-_Dekolonizaciya-v-Odesi.php?fbclid=IwY2xjawNfdXhleHRuA2FlbQIxMQABHrGLlJ6m-69cIf1DCYAgHLPzgPTmCqNsgBBdXyZckmd2yLOqCOKW8Kdrby04_aem_73PgVvfwwlmDtg4REFe7tA

Читайте також: