Українці та євреї століттями були нерозривно пов’язані: вони разом зводили міста, вели торгівлю, ділилися культурними надбаннями та спільно протистояли спільним бідам, як-от: спалахам хвороб та ворожим вторгненням. Сатанів — яскравий свідок та учасник цієї спільної історії. Містечко в Хмельницькій області стало місцем, де збереглися старовинні синагоги, а на могилах єврейських некрополів, які зараз відновлюють, можна побачити унікальне поєднання давньоєврейської каліграфії та місцевих подільських народних орнаментів. Тут оживає пам’ять про людей, які творили спільне життя, нашу спільну історію, і вона має бути відомою, й повинна шануватись, як усе, що стосується нашої історії.
Реставраційні роботи розпочалися влітку 2021 року під керівництвом рабина Ісраеля Габая з угруповання «Огалей Цадикім». Після паузи через різні обставини проєкт знову відновили у 2025-му, повернувши втраченим надгробкам їхню форму та значення. Сьогодні кожна відновлена плита чи надписова табличка нагадують про людей, котрі жили на Поділлі.
Це місце оживає не лише як музей просто неба, а й як точка перетину пам’яті про минуле та живі традиції. Вони продовжуються в Сатанові, як і по всій Україні.
Щорічно в Умані на Рош Га-Шана збираються тисячі хасидів з усього світу — від України до Ізраїлю, від США до Бразилії. Вони приходять не заради гучних святкувань, а щоб помолитися за мир та одужання, нагадати собі і всім про крихкість життя і про силу спільної молитви.
Болючий нерв пам’яті — Бабин Яр. Місце не лише жалоби, а й прохання до світу: зберігати людяність у найжорстокіші часи.


В епоху глобальної турбулентності та воєн збереження історичних артефактів допомагає нам краще розуміти минуле. І дбати про майбутнє. І тут Сатанівська реставрація – більше, ніж відновлення. Разом зі згадками про тисячолітніх крамарів, суддів, поетів й ремісників, які знайшли спочинок у Сатанові, тримаємо в пам’яті спогади про події останніх десятиліть і назавжди карбуємо в серці імена тих, хто нині, в час кривавої несправедливої війни, віддав своє життя за свободу й незалежність України.
Тетяна БАРТОЩАК, студентка Львівського національного університету імені Івана Франка
