Фестивалю інноваційних проєктів Sikorsky Challenge, що традиційно наприкінці жовтня проводить Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», — майже півтора десятка років: він відбувається вже вчотирнадцяте. І вчетверте — в умовах повномасштабного вторгнення. Яким він буде цьогоріч? Які ключові технологічні напрями чи галузі домінуватимуть серед представлених стартап-проєктів? На чому буде зосереджена увага організаторів та учасників? Ці запитання ми поставили очільниці й співзасновниці Всеукраїнської інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge Ukraine, керівниці стартап-школи Sikorsky Challenge КПІ ім. Ігоря Сікорського, директорці Інституту післядипломної освіти Інні МАЛЮКОВІЙ.
— На цьогорічному фестивалі може відбутися дуже важлива подія, що стане його родзинкою. Яка саме — зараз не скажу, залишимо інтригу, — відповідає Інна Геннадіївна. — Якщо ж говорити про речі очікувані й відомі, то в рамках фестивалю, як завжди, пройде кілька форумів. Це, зокрема, Міжнародний форум «Інтернаціональна підтримка інноваційної трансформації України». Під час форуму «Інноваційний розвиток України. Взаємодія університетів, інвесторів, фондів, виробничих підприємств та органів влади» учасники інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge Ukraine будуть і в онлайн, і офлайн-форматі обговорювати наші спільні завдання, які полягають у розбудові й інноваційній трансформації України. Починаючи з 90-х років, ми шукаємо національну ідею… Я вважаю, що національна ідея України — це посісти лідерські позиції в інноваціях в усьому світі. Передусім — у східному регіоні Європи. І Sikorsky Challenge цьому сприяє. Ми вже впродовж 14 років проводимо цей фестиваль тільки тому, що миттєво зробити інноваційний прорив неможливо. Але наполегливо працюємо саме для того, щоб він відбувся — у всіх галузях.
А безумовний лідер цього фестивалю, як і минулого року, — оборонні технології. Їм буде присвячено форум «Інновації в оборонно-промисловому комплексі», який вестиме директор нашого Інституту передових оборонних технологій Юрій Єхануров. І найбільша кількість проєктів-фіналістів стосується саме оборони й безпеки. Так було і торік, і зараз, і, сподіваюсь, так буде й наступного року.
Фестиваль проходитиме з 28 по 31 жовтня. І ще хочу звернути увагу, що після його закінчення у шелтері відбудеться продовження — хакатон, присвячений пошуку інноваційних рішень у сфері зеленої хімії. Там змагатимуться стартапи, які роблять хімічне виробництво більш екологічним і безпечним. Це спільний проєкт із Центром зеленої хімії та зеленої інженерії Єльського університету (США) в межах глобальної програми GreenChem ООН з промислового розвитку (UNIDO). Цього року, як і минулого, відбиратимемо проєкти зеленої хімії на акселерацію, будемо навчати й створювати бізнес-моделі.
— Скільки було подано на фестиваль стартап-проєктів і скільки з них дійшли до фіналу?
— Якщо рахувати разом із проміжними конкурсами (а їх у цьому році було три — щодо медичної інженерії, оборонних технологій і гуманітарного розмінування), всього було подано 262 заявки. У фінал вийшли 85 проєктів за всіма напрямами. На першому місці — оборонка (24 проєкти), на другому — медична інженерія, далі — енергетика, агротех на інші. Цього року — дуже велика кількість юніорських проєктів (їхні автори — школярі й студенти перших курсів), їм буде присвячена окрема секція. Кількість таких стартапів збільшується від фестивалю до фестивалю. Торік їх було трохи більш як 10. Сьогодні — вже 27. І ми пишаємось цим, тому що це наше майбутнє. Загалом у фестивалі цього року беруть участь представники з 21 міста України.
— Чи є щось, що принципово відрізняє нинішній фестиваль від попередніх? Можливо, з’явилися нові формати участі або сфери фокусування проєктів?
— Ні, нічого такого нового на цьогорічному фестивалі не буде. Окрім ще більшого посилення оборонних технологій і зростання кількості юніорських проєктів (а якість подивимося разом із журі). Наше завдання — не пошук якихось сенсаційних напрямів, а вже сталий розвиток того, що ми будували останніми роками. Тобто поглиблення і поліпшення вже досягнутого. Можливо, буде більше іноземних інвесторів, але це поки що наміри, і тому я не дуже хочу акцентувати на цьому.
— А чи змінилася географія міжнародної участі у фестивалі? Скільки закордонних представників очікується цього разу і з яких країн?
— Гадаю, їх буде не менше, ніж торік. Тоді було 19. Поки що можу сказати, що й інвестори, і учасники (тобто стартапи) будуть із таких країн як Японія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Ізраїль, Іспанія, Чехія тощо. Можливо, будуть представники Латвії та Південної Кореї (зараз ще ведуться переговори).
— Чи можете ви назвати кілька прикладів найбільш перспективних або незвичних стартапів (звичайно, без розголошення конфіденційних деталей), які будуть представлені цього року?
— Ні, я напередодні фестивалю ніколи такого не кажу, бо це може вплинути на оцінку проєктів. Не можна виділяти когось заздалегідь. Дочекаймося результатів конкурсу й оголошення переможців.
— Які конкретні можливості Sikorsky Challenge надає для науковців, котрі працюють над фундаментальними дослідженнями? Чи є механізми трансферу їхніх розробок у стартапи?
— Так, це наша мета — комерціалізувати саме наукові розробки в університетах (не тільки в КПІ). Що ми для цього робимо? По-перше, є стартап-школа, де можна навчатись інноваційного підприємництва, тому що одна річ — винахід або наукова розробка, а зовсім інша — виведення на ринок чи створення і масштабування продукції. По-друге, ми допомагаємо шукати інвесторів. До нас часто звертаються інвестиційні фонди, компанії в пошуках хороших проєктів.
Оскільки в нас є база цих проєктів і наукових розробок, ми пропонуємо презентації саме цих учених для того, щоб інвестор міг оцінити технологічність розробки. Потім, якщо вона цікавить інвестора або замовника, ми допомагаємо створити правильну презентацію, розробити бізнес-модель, запропонувати умови співпраці між розробниками й інвесторами або замовниками. Це наша посередницька місія. Ми акселеруємо ці проєкти, ці команди, надаємо їм менторську допомогу, зокрема знайомимо з юридичними аспектами, які необхідні для того, щоб створювати нові компанії. На мій погляд, ми це робимо досить плідно. І в цьому році, якщо станеться певна подія, будуть оголошені нові підходи й нова підтримка саме для наукових розробок.
— А можна про це детальніше?
— Не можна! Бо це і є та сама інтрига, про яку я казала на початку. І чи станеться подія саме на фестивалі (на що ми розраховуємо), достеменно все-таки невідомо, бо це залежить не від нас, а від тих, хто з нами буде (чи не буде) співпрацювати.
— Яка подальша доля проєктів-переможців останніх років?
— Майже у всіх сферах є проєкти, які вийшли на новий рівень інвестування або замовлення. Найбільше — в галузі оборонних технологій. Також це проєкти з розмінування, з енергетики, з медичної інженерії. Наприклад, наш переможець Богдан Грищук зі своїм стартапом «Резекція меніска» нещодавно відкрив компанію у Великій Британії, ми знайшли для нього додаткові інвестиції.
Є проєкт «Сократ», який багато років презентувався на фестивалі, це обладнання для пошуку нафти, газу і води, яке придатне і для гуманітарного розмінування.
Дуже успішно розвивається проєкт-переможець минулого року, якому ми спільно з Київською мерією робили акселерацію. Це датчики якості води, що вже пройшли сертифікацію та впроваджуються зараз у Києві та Київській області.
— Які поради ви дасте читачам нашої газети, щоб вони максимально ефективно для себе використали час фестивалю? На які події бажано звернути найбільшу увагу?
— По-перше, всім раджу просто прийти й відчути ту атмосферу, яка панує на Sikorsky Challenge. Попри війну і пов’язаний з нею сум, це справжнє свято інноваційного розвитку.
По-друге, варто подивитися на проєкти, які добре пітчаться, на членів журі, на те, як це все оцінюється, як нагороджуються найкращі: це і грошові призи, й інші види підтримки — стартап-школою, менторством, розміщенням на віртуальній виставці Sikorsky Challenge Immersive. А ще — скористатися можливістю поговорити з потенційними замовниками чи інвесторами. І переконатися в тому, що заробляти наукою, мізками, інтелектом — можливо.
Спілкувалася Наталія КУЛИК
Фото SCU: фрагменти попередніх фестивалів