Фішкою цьогорічного фестивалю Sikorsky Challenge стала юніорська секція, на якій було представлено 24 проєкти школярів і студентів. Молоді винахідники не гірше за старших колег доводили користь і переваги своїх рішень та обґрунтовували їхню інвестиційну привабливість. Які проєкти здобули відзнаки — в нашому огляді.
І КПІ, й інноваційний холдинг Sikorsky Сhallenge приділяють багато уваги розвитку молоді. Як зауважила директорка Наукового парку адитивних технологій Sikorsky Challenge Наталія Семінська, цьогоріч кількість школярів і студентів, які захотіли взяли участь у конкурсі, зросла втричі порівняно з минулим роком, тож організатори вирішили виділити молоді цілий день фестивалю.
Перше місце у секції та перемогу у номінації «Краще стартап-рішення проблем клієнта» виборола команда проєкту «Розробка рукавички для перекладу й озвучення жестів». Як пояснила авторка, учениця Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Поліна Урсул, ідея проєкту полягає у створенні «розумної» рукавички, яка розпізнає та озвучує жестову мову у реальному часі. Система побудована на мікроконтролері з інерційними датчиками, що розташовані на фалангах пальців і модулем озвучення з динаміком для відтворення звуку. Алгоритм обробки даних через кватерніони (жест описують як набір чотирьох цифр) забезпечує точне розпізнавання рухів пальців без під’єднання до комп’ютера чи смартфона. З одного боку, рукавичка здатна виконувати роль перекладача та полегшувати комунікацію для людей з порушеннями мовлення, а з іншого — слугувати тренажером для вивчення жестової мови й бути частиною навчальної програми. За словами винахідниці, вже розроблено архітектуру рукавички й авторську математичну модель для розпізнавання жестів, а також розпочато створення первинного продукту.
Перемогу у номінації «Краща бізнес-модель стартапу» і відзнаку від президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» здобув проєкт Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» «Re:Vie. Інтелектуальна система для відновлення після поранень». Як пояснили розробники, йдеться про додаток, що забезпечуватиме персоналізоване та контрольоване лікування пацієнтів без необхідності постійних відвідувань лікаря. Система допоможе підібрати програму реабілітації, розписати вправи на кожен день та моніторити прогрес. Також додаток матиме дистанційну підтримку — щоб у разі виникнення будь-яких проблем, з допомогою лікаря можна було коригувати реабілітацію. Розробники вже створили базовий макет додатка.
Також автори відвідали Головний військово-медичний клінічний центр Державної прикордонної служби України, і це допомогло визначити стратегію дій.
У номінації «Краща ідея стартапу» переможцем став проєкт «Тонікс». Автори запропонували інноваційний продукт, що поєднує властивості компресійних шкарпеток із системою регульованого стискання стрічками. Як зазначається у презентації, використання сприяє зменшенню втоми, має профілактичний ефект у запобіганні венозним захворюванням.
У номінації «Краще технологічне рішення стартапу» переможцем стала команда проєкту «PHYSREHAB» з Національного університету «Одеська політехніка». «Наша місія — здійснити революцію у фізичній терапії», — заявили розробники під час презентації. Для цього вони запропонували платформу для фізичного відновлення, яка поєднує ігрові технології з терапевтичними вправами — система використовує спеціальний фізичний контролер, рухи якого синхронізуються з інтерактивними іграми на екрані. «Такий підхід перетворює виснажливі тренування на динамічний та мотиваційний процес», — переконані автори проєкту.
Спеціальні відзнаки від президентського фонду «Україна» і по 20 тисяч гривень отримали проєкти учнів Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ». Серед них — «BBProsthetic». Як пояснила учениця ліцею Софія Возняк, ідея проєкту у створенні біосумісного протеза на основі подрібненої кісткової тканини й кісткового клею на основі колагену з додаванням біоактивних речовин, які також будуть додатково стимулювати її ріст.
Як ішлося під час презентації, вже експериментально доведено: протез має механічні властивості, подібні до справжньої кістки, що робить його комфортним та безпечним для пацієнтів.
Цікавий проєкт, який здобув відзнаку фонду, — «Концепт системи протиповітряної оборони з використанням дирижаблів». Як розповів його автор, учень ліцею Іван Сідун, дирижаблі пропонується використовувати як висотні платформи для запуску ракет і дронів і для розміщення радарів. Також вони можуть виконувати функції ретрансляції зв’язку й забезпечувати ефективний захист міст і стратегічних об’єктів. У ході роботи створено макет системи й проведено експерименти, які довели ефективність запуску безпілотників з дирижаблів порівняно з наземними платформами.
Ще один оборонний учнівський проєкт — «Система ближнього захисту методом оптичної дезорієнтації». Учениця 10 класу Політехнічного ліцею КПІ Надія Линовицька представила концепцію пристрою для виявлення та нейтралізації FPV-дронів шляхом засліплення. Запропонований пристрій поєднує камеру виявлення, блок керування та потужний прожектор, який випромінює спрямований світловий пучок. У разі появи дрона система автоматично засліплює його камеру. «Отже, на головних останніх метрах оператор не бачить ціль і не має часу на виправлення траєкторії польоту дрона», — зауважила Надія.
Два проєкти КПІ з юніорської секції вирішив узяти під своє крило Науковий парк адитивних технологій Sikorsky Challenge. Команди дістали право на інженерно-технологічний супровід з використанням можливостей технологічного обладнання парку, експертну підтримку фахівців НП та отримали по 10 тисяч гривень на розвиток проєктів. Зокрема, це Manuscriptum — система, що здатна розпізнавати жести користувача і трансформувати їх у текстовий формат. Важливою особливістю є динамічна структура бази даних: вона може постійно поповнюватися за допомогою алгоритмів машинного навчання, що дає змогу алгоритму підлаштовуватись під користувача.
Підтримку від парку отримав і проєкт The Tider Returns.
Розробники запропонували інноваційне велокріплення — спеціально для людей з ампутаціями верхніх кінцівок. На сьогодні вже створено приблизний прототип, що підтверджує реалістичність ідеї та відкриває шлях до подальшого вдосконалення.
Проєкти, які представили учасники юніорської секції, показали, що незалежно від віку наші винахідники відгукуються на сучасні тренди й можуть запропонувати ринку цікаві рішення. Тож побажаємо, щоб вони переросли в успішні стартапи.
Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора