Ми вже писали про те, що в КПІ ім. Ігоря Сікорського завершився XIV Міжнародний фестиваль інноваційних проєктів Sikorsky Challenge 2025. Однак питання, як це відбувалося, завжди цікавить, особливо тих, хто не мав змоги там побувати. Передати святково-напружену, хвилюючу, радісну і неспокійну атмосферу нам, на жаль, не вдасться, але основні події спробуємо передати.
У програмі фестивалю — тематичні форуми, панельні дискусії, виступи та візійні меседжі, презентації проєктів, інтерактивних можливостей віртуальної виставки, і, звичайно, — конкурс стартапів, змагання інноваційних ідей та оригінальних рішень.
Цьогоріч він ще не ювілейний, але це завжди знакова подія, сказав, відкриваючи форум інноваторів, ректор КПІ Анатолій МЕЛЬНИЧЕНКО. І це четвертий фестиваль, додав він, який проходить в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну.
«Фестиваль постійно підтверджує, що запорука успіху нашої країни, нашої економіки — в інноваціях і людських ресурсах. А для КПІ ім. Ігоря Сікорського особливо важливо, що саме наш університет є одним із драйверів розвитку інноватики, — наголосив ректор. — Зі студентської лави тут формується мислення інноваторів, а не просто фахівців з хорошими інженерними знаннями та вміннями».
Перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко — колишній випускник КПІ, а нині голова Наглядової ради університету — також підкреслив важливість проведення цього фестивалю: «Ми живемо зараз у таких умовах, коли треба кожний захід і кожну зустріч робити максимально корисною для нашої боротьби, для нашої майбутньої перемоги», — сказав він. Нагадав, що попри всі виклики, пов’язані з війною, Верховна Рада нещодавно ухвалила «історичне рішення»: на 50 % упродовж наступного року підвищити зарплату викладачам університетів. Зізнався: «Давно треба було це зробити. І дуже давно треба було увагу держави спрямувати на вищу освіту, на університети». Особливо на технічні виші, де «молоді інженери, фахівці пробують, помиляються, тестують, пропонують, набивають шишки» і в такий спосіб розвивають інженерні науки, без чого неможливе наше майбутнє, а сьогодні — наша обороноздатність.
«І, безумовно, завдання влади — максимально зробити все для того, щоб таланти, втілені в цих виробах, були реалізовані, — продовжив тему Сергій Тарута, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. — І тому завдання нашого парламенту, нашого уряду — створити таку систему, щоб усе, що гарно придумується, реалізовувалось і допомагало Україні, як боронити країну, так і розвивати її».
З вітальними словами до учасників Міжнародного фестивалю Sikorsky Challenge 2025 звернулися заступниця міністра оборони України Ганна Гвоздяр, заступник міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Олександр Борняков, Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджану в Україні Сеймур Гурбан оглу Мардалієв. Вони привітали учасників фестивалю — талановитих винахідників, науковців, партнерів і меценатів — з початком роботи, яка пришвидшує інноваційну трансформацію, необхідну як для перемоги, так і для відбудови України. Спікери підкреслили важливість зростання загальної кількості учасників фестивалю — виконавців проєктів, зокрема серед школярів і студентів молодших курсів.
Керівниця департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторія Іцкович у своєму виступі високо оцінила нещодавню спільну участь з командою Sikorsky Challenge в акселерації міських проєктів щодо енергостійкості, а також проєкт у сфері інтернету речей, який упроваджується нині. А перший заступник Криворізького міського голови Євген Удод розповів, що ще з 2019 року криворізька команда є одним з елементів великої екосистеми Sikorsky Challenge, завдяки цьому реалізується чимало проєктів стартапів, які допомагають розвитку міста і навколишньої території, а це більш ніж мільйон мешканців.
Голова Міжнародної наглядової ради Інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge Ukraine Вік Корсун заявив: Україна довела світу, що «справжня сила виходить від людей, від нашої спільної рішучості відстоювати гідність, захищати рівність, вірити у наш народ і його потенціал». Але сьогодні в Україні потрібен мультиплікатор сил, який працює через інновації та стартапи.
Вік Корсун нагадав: цьогоріч троє економістів отримали Нобелівську премію за їхнє дослідження про те, як технології та інновації стимулюють довгострокове економічне зростання, що веде до вищого рівня та якості життя громадян. Тож це підкреслює важливість дій уряду щодо розроблення механізмів, котрі стимулюють інновації. «Ми бачимо, як швидкі інновації та розробки в галузі технологій дронів поліпшили результати здатності українців долати недосконалого та неадекватного ворога», — зазначив голова Наглядової ради SCU. Але процес в інноваціях невпинний, додав він. Sikorsky Challenge допомагає досягати мрії.
З надзвичайною увагою та зацікавленістю учасники фестивалю заслухали виступ заступника головнокомандувача Збройних Сил України бригадного генерала Андрія Лебеденка. Сьогодні на полі бою важливі не тільки вогнева міць, каже він, а й точність, швидкість і розум. Тому поруч із воїном — інженер, оператор дрона, аналітик даних і конструктор. Щодня вони разом творять зброю, якої ще вчора не існувало. Вони будують систему управління, створюють рішення, що народжуються з українського розуму та незламного духу. «Ми розглядаємо інновації не як експеримент, а як зброю перемоги», — зазначив заступник головкому. І тому ставиться завдання — об’єднати науку, промисловість і військо в єдину силу.
Драйвер оборони країни
В усьому світі уважно вивчають досвід України. У цьому контексті модератор форуму, директор Інституту передових оборонних технологій КПІ ім. Ігоря Сікорського Юрій Єхануров навів декілька заяв, які нещодавно пролунали з Пентагону, зокрема про те, що найдосвідченіша армія дронів у вільному світі — це Сили оборони України, а США повинні вивчити наші уроки, бо інакше їх обжене Китай. Або, наприклад, цитату з документа Єврокомісії про те, що Україна — перший рубіж європейської оборони. «Також у Європі хочуть створити разом з Україною альянс дронів, — додав модератор. — Все це чудово, і, напевно, так і буде, якщо вони вкладатимуть кошти в нашу промисловість».
Щодо глобальних трендів в оборонних інноваціях, то Юрій Єхануров звернув увагу на розширення використання штучного інтелекту — попри всі ризики. Також модератор наголосив на доцільності створення на рівні держави Центру моніторингу й аналізу кібер-кінетичних операцій.
За три з половиною роки повномасштабного вторгнення оборонно-промисловий комплекс, його спроможності й потужності зросли у 35 разів — такого росту не демонстрував жоден сектор економіки за всю незалежність. Про це у своєму виступі нагадала народна депутатка України, членкиня Комітету ВР з питань економічного розвитку Галина Янченко. На її думку, цим феноменом маємо не лише пишатися — він може стати нашою «фішкою», зокрема і в геополітичних процесах: «Одна справа, коли ми ведемо переговори щодо вступу в НАТО як країна, у якої агросектор є ключовим експортним потенціалом, і зовсім інша, коли це країна з інноваційним ОПК».
Якщо поглянути на розвиток нашого оборонного комплексу за останні два-три роки, то можна зробити висновок, що інновації стали основним драйвером оборони держави. Таку думку висловив генеральний директор громадської спілки «Ліга оборонних підприємств України» Андрій Демченко, додавши, що сьогодні не кількість, а саме технологічна якість продукції визначає результати на полі бою.
Експерт назвав декілька ключових трансформацій, які вже змінили український ОПК. По-перше, це швидкість інноваційного циклу — продукт, який відразу потрапляє на поле бою, перевіряється в умовах реального застосування і, якщо це потрібно, швидко вдосконалюється. Це стало можливо завдяки появі сотень приватних компаній і стартапів, які працюють у сфері дронів, робототехніки тощо. Також змінилася структура ОПК — сформувалася потужна приватна індустрія.
Приватні підприємства тепер не тільки підрядники, а й повноцінні учасники сектору оборони. Окрім того, сформувався експортний потенціал — світ уважно спостерігає за нашими технічними рішеннями та їхньою швидкою адаптацією в сучасних умовах війни. «Україна може перетворитися на глобального постачальника інноваційних технологій сучасної війни — якщо продовжимо розвивати систему експортного контролю, страхування контрактів, міжнародної кооперації та спільного виробництва», — додав Андрій Демченко.
Не оминув доповідач і проблемних питань — на жаль, ми ще не дійшли до моделі, де регулювання стимулює інновацію, а не стримує її. Серед кроків, які є критичними для масштабування інновацій, Андрій Демченко назвав стабільне і передбачуване фінансування R&D, зокрема через довгострокові державні програми; захист і розвиток інженерного капіталу; розширення програм співпраці з міжнародними партнерами та локалізацію технологій в Україні; спрощення процедур для швидкого виробництва і постачання інновацій на фронт.
Про діяльність ГО «Асоціація українських інженерів» розповів її керівник Руслан Кривоніс, який зауважив, що організація об’єднує активних людей, які «будують технологічний щит України». Основними завданнями асоціації є налагодження зв’язків між окремими учасниками, а також між українською спільнотою інженерів і закордонними партнерами, популяризація інженерії в українському суспільстві, особливо серед молоді, через освітні програми, конкурси й виставки, просування українських інженерних проєктів за кордоном.
Про виклики, які стоять сьогодні перед нашими науковцями й розробниками, розповіли представників Інституту передових оборонних технологій КПІ. Зокрема це розроблення вітчизняного універсального модуля планування та корекції (УМПК). Саме такими пристроями ворог оснащує авіабомби, які створюють проблеми для наших Сил оборони. У виступах йшлося про те, що тут можна піти шляхом реінжинірингу, адже розробляти з нуля складніше.
Говорили на форумі й про ситуацію на кіберфронті. Тут ворог, на жаль, підготував багато сюрпризів не лише для нас, а й для Європи — аналіз даних за останній час демонструє фундаментальне зрушення в російській військовій стратегії. Так, спостерігається перехід від окремих звичайних кібератак до кібер-кінетичної війни, і тепер це не просто одночасна дія, а інтеграція цифрових і фізичних операцій для досягнення синергетичного ефекту. Згадаймо вторгнення безпілотників до країн Європи й одночасно — кібератаки.
Як ішлося у виступах експертів, у рамках цієї доктрини кібератаки більше не є самоціллю, а слугують мультиплікатором для багаторазового посилення фізичної шкоди, паралічу систем реагування противника та чинення максимального психологічного тиску. Україна у цій війні є одночасно і доктринальною лабораторією, і полігоном, а тактики, техніки й процедури, відпрацьовані на українському театрі воєнних дій, негайно переносяться на цілі країн НАТО. Тож створення центру моніторингу таких операцій — це крок, який, безумовно, на часі.
Як зауважив Юрій Єхануров, у сучасних умовах маємо зробити все, аби не відстати від ворога й здійснити прорив у технологіях, а для цього потрібно фінансувати новітні розробки. «Роботи вистачить усім», — резюмував модератор.
Інтернаціональна підтримка інноваційної трансформації
Півтора десятиліття тому ініціатива КПІ згуртувати ініціативних викладачів, студентів, зацікавлені організації, партнерів тощо для розгортання інноваційних досліджень і пошуків талановитих інноваторів досить швидко знайшла позитивний відгук, і не тільки в Україні. Участь у перших фестивалях Sikorsky Challenge взяли університети, партнери з міст України й з-за кордону. З кожним роком їх ставало більше.
І цього разу на Міжнародному форумі «Інтернаціональна підтримка інноваційної трансформації України» було представлено чимало вітчизняних та іноземних вишів і організацій.
Понад десять років працює з командою SCU компанія «Боїнг Україна», про що розповів керівник кадрової стратегії технічного розвитку, а також системи менеджменту якості Володимир Юхимчук. І щороку ця співпраця посилюється. «Я дуже радий, що ми використовуємо свої можливості, щоб надавати змогу інноваторам створювати передові рішення, які допомагають не тільки українській економіці, але й впливають на безпеку України та її стійкість», — сказав Володимир Юхимчук, звертаючись до учасників форуму. Він висловив переконання, що «поглиблення кооперації, зокрема з міжнародними компаніями, — це сильний крок, який допоможе усім нам разом рухатися вперед до більш надійного майбутнього, не тільки України, а й усієї Європи».
Директор компанії SafeLaneGlobal Ukraine Олексій Кузьменков звернув увагу на проблеми гуманітарного розмінування. Сьогодні наша країна через напад держави-агресорки — одна з найбільш замінованих у світі. За оцінками ООН, повернути до використання необхідно 170 000 км², а для цього потрібні десятки років. Як пришвидшити цей процес? В Україні нині створено потужну інфраструктуру державних органів, над цією проблемою працює значна кількість недержавних установ, серед них і компанія, яку представляє Олексій Кузьменков. Вона належить до великої міжнародної компанії, котра понад 30 років звільняє землю від небезпечного залізяччя по всьому світу. На думку промовця, необхідно вже сьогодні створювати ефективний механізм, як у найкоротші терміни повернути землю до життя.
Про міжнародний проєкт з гуманітарного розмінування, який КПІ реалізує спільно з японськими компаніями за підтримки UNIDO, розповів радник ректора з інноваційної діяльності Віталій Пасічник. Ціла низка українських і японських компаній долучилася до цього проєкту, зазначив він. Нині завершена перша стадія, яка передбачає широке використання сенсорів для виявлення небезпечних предметів, картографування та ідентифікацію за допомогою штучного інтелекту. Дієздатність цієї технології була продемонстрована на полігоні. І тепер, заявив Віталій Пасічник, ми сподіваємося, що проєкт матиме продовження як системне рішення на виклики, що постають перед Україною.
Турбота про ветеранів — неодмінна тема кожного фестивалю. І про неї на форумі розповідав Павел Стаховський, СЕО компанії Patron VT. Він уже сім років працює в Україні, і разом з українцями, застосовуючи ШІ, вони створюють симулятори, котрі навчають професії ветеранів з інвалідністю. Оскільки це проєкт міжнародний, Павел сподівається, що до нього долучаться також польські університети.
Своїм баченням того, «як ми можемо продовжувати трансформувати Україну», поділився засновник Startup Mastery з Ізраїлю, співзасновник і головний тренер SCU Ігор Пеєр. Він вийшов в ефір онлайн. Його програма передбачає створення, зокрема, в Україні за п’ять найближчих років 1000 нових інноваційних стартапів. І суть не тільки в кількості. Спираючись на теорію нобелівського лауреата з економіки 2002 року, ізраїльсько-американського психолога Даніеля Канемана та його колеги Амоса Тверські (вони розробили теорію, що заклала основу поведінкової економіки), Ігор Пеєр та його партнери створили методику результатоорієнтованих проєктів. А одним із пунктів досягнення успіху є застосування ШІ в управлінні стартапами. Ігор Пеєр переконаний, що Україна має всі підстави стати «новою нацією стартапів у Східній Європі, лідером у технологічних інноваціях».
Віртуально про реальне
Учасники форуму дістали змогу побувати на Віртуальній виставці Sikorsky Challenge Immersive для міжнародного партнерства. Екскурсоводами на ній були розробники проєкту Олександр Філіпов і Ліза Білецька.
Ідея віртуалу належить керівниці SCU Інні Геннадіївні Малюковій. У 2023 році, як розповів СЕО проєкту Олександр Філіпов, вона заявила, що у Sikorsky Challenge має бути своєрідний двійник у віртуальній реальності, для того, щоб не тільки під час фестивалю, а й упродовж року можна було заходити на фестиваль, під’єднуючись з будь-якої точки світу, і знайомитись із зібранням проєктів, а також самим робити презентації стартапів, демонструвати нові проєкти, створювати нові події.
Того ж 2023 року на фестивалі стартапів виставку презентували, і відтоді цей віртуальний простір дедалі більше розвивається, зазначив Філіпов, демонструючи інтерактивні можливості Віртуальної виставки Sikorsky Challenge Immersive для міжнародного партнерства.
До виставки, сказав він, можна приєднатися за допомогою мобільного телефону, VR-окулярів, а також з комп’ютера. Тобто навіть під час цієї екскурсії з мобільного телефону можна приєднатися і «подорожувати» далі. Саме так і зробила частина присутніх.
Олександр Філіпов розповів, що тут можна спілкуватися голосом, можна створювати групи й обговорювати. Є також текстовий чат. Можна робити презентації в різних форматах. Простір розбитий на три зали: головна — для великих подій, зі сценою для презентацій, і дві тематичні — для медичних і військових технологій. Тут демонструється виставка інноваційних проєктів Sikorsky Challenge. У тривимірному просторі можемо бачити й колишніх переможців, і недавні проєкти. Усе зроблено для того, щоб демонструвати українські винаходи й проєкти міжнародним партнерам. Інтерфейси й аудіо зроблені англійською.
Віртуальний простір продовжує розвиватися. Є плани на базі цієї платформи проводити навчання за допомогою симуляторів: як інженерної справи, так і пілотування, наприклад, дронів. Останнім часом є потреба більше в симуляторах для наземних дронів, а також для водних, річкових і морських.
Але наразі простір працює як копія Sikorsky Challenge у віртуальній реальності. І досвід показує, що така його роль дедалі більше стає необхідною.
Головна інтрига фестивалю
Цього дня учасників фестивалю очікувала несподіванка, на появу якої обережно натякнула у своєму інтерв’ю газеті «Світ», що вийшло напередодні фестивалю, очільниця й співзасновниця Всеукраїнської інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge Ukraine Інна Малюкова.
І ось настав час відкрити цю таємницю. Але спочатку треба вийти в домовлений час на онлайн-зв’язок з Великою Британією, точніше — Единбургом. І доки ще маємо кілька хвилин, Інна Геннадіївна використовує можливість нагадати всім, що ж таке Sikorsky Challenge Ukraine. «Це неформальне об’єднання дуже великої кількості учасників, — каже вона. — 28 університетів в Україні, 28 виробничих підприємств, які з нами співпрацюють, 22 громадські організації, сім фондів, 12 представництв у семи країнах. Тобто, ми розгалужені, і нас дуже багато. І щоразу, коли ми підходимо до фестивалю, завершується ще один рік нашої діяльності. (А в цьому році були ще й проміжні форуми й конкурси: з медичної інженерії, оборонних технологій, гуманітарного розмінування). І починається новий рік. Мене запитали в інтерв’ю («Світу» — ред.), що нового буде на нинішньому фестивалі. Я замислилась: що є новим для нас? Насамперед те, що ми є, що ми проводимо вже 14-й фестиваль, два з яких були під час пандемії, а вже четвертий рік — в умовах війни. І ми розвиваємось. У нас цьогоріч дуже розширилась секція «Джуніор» — це школярі й молодші студенти. Там така кількість проєктів — неймовірно! Новина в тому, що ми не здаємось, і ми давно знайшли головну національну ідею: це інноваційний розвиток, інноваційна трансформація України. На майбутнє десятиліття це має стати національною ідеєю не тільки нашої країни, а й інших країн, з якими разом будем цього досягати».
… І ось зв’язок встановлено, тож настав час розкрити головну інтригу фестивалю. Інна Малюкова урочисто оголошує: «Ми відкриваємо Міжнародний акселератор Sikorsky Challenge спільно з Інноваційним фондом з Великої Британії». Вона розповідає, що Міжнародний акселератор буде спільним підприємством Інноваційного фонду і Sikorsky Challenge.
До сьогоднішнього дня, пояснює, в SCU були представництва, друзі, колеги. А тепер починається справжній бізнес. «З нашою допомогою уже відібрано 10 проєктів, які розглядаються в Інноваційному фонді. Акселератор об’єднуватиме стартапи через гібридну модель фінансування і навчання, використовуючи зокрема платформу Sikorsky Challenge Immersive як цифрову вітрину для проєктів. Він діятиме під юрисдикцією Великої Британії».
Акселератор виводить у бізнес
До розмови долучається Стюарт Форд, громадянин Великої Британії, досвідчений підприємець, засновник і власник британського інноваційно-інвестиційного фонду Innovation Fund. Розповідає, що він — засновник низки інвестиційних фондів, які працюють упродовж багатьох років. Та й сам у цій галузі понад 30 років. У зв’язку з російською агресією проти України Стюарт Форд створив групу «Джипи для миру», яка вже доставила понад 600 автомобілів українським військовим і планує досягти цифри у 1000 автомобілів. І це не тільки джипи, а й карети швидкої допомоги, пожежні машини тощо. На початку грудня Стюарт Форд планує знову відвідати нашу, за його словами, чудову країну. Під час останньої поїздки він «мав дуже-дуже приємну зустріч» з керівництвом Sikorsky Challenge і КПІ. І тоді ж було ухвалене рішення про подальшу тісну співпрацю.
«Ми створили й продовжуємо розвивати фондові ініціативи для інвестування в українські інновації, — додав Стюарт Форд. — Я заснував Melbourne Innovation — фонд, у який вкладаю власні кошти й запрошую до нього друзів та колег із бізнесу. Адже він спеціально створений для того, щоб залучати фінансування для хороших проєктних ідей. Не тільки українських, але з великим акцентом на Україні. Я також збираюся випустити облігації для цих цілей».
Фонд, про який розповідає Стюарт Форд, об’єднує кілька інвестиційних фондів і компаній в Європі, пояснила Інна Малюкова. А ось як виникла і стає дедалі тіснішою співпраця SCU з цим фондом і зокрема зі Стюартом Фордом, — окрема цікава історія, яку розповіла керівниця SCU.
Місток для цієї співпраці перекинув Володимир Резнік — один із переможців фестивалю Sikorsky Challenge минулих років. «За роки, коли ми з ним не бачилися, — каже Інна Малюкова, — він почав працювати з фондом Стюарта Форда і з ним самим. А коли Володимир приїхав в Україну і запропонував спільно підшукати для цього фонду великі проєкти, я відповіла, що Sikorsky Challenge і є найбільшим проєктом. І ми можемо разом зі Стюартом Фордом і його партнерами створити акселератор Sikorsky Challenge у Великій Британії. Володимиру ідея сподобалася. Він доклав чимало зусиль, щоб донести цю думку до Стюарта й організувати нашу зустріч. На початку жовтня вона відбулася, ми домовились, що співпрацюємо і створюємо акселератор. І я вважаю, що це дуже непересічна подія».
Мета створення акселератора: сприяти інноваційній трансформації України, її економіки, оборони й безпеки. Відповідно й основні напрями — оборона і безпека, медична інженерія та здоров’я, відновлювана енергетика і сучасна інфраструктура. Відбуватиметься акселерація та масштабування українських проєктів і стартапів, залучення іноземних інновацій для створення спільних компаній. До Нового року передбачається відкриття компанії в юрисдикції Великої Британії; створення мережі партнерських організацій, проведення конкурсного відбору українських та іноземних стартап-проєктів. І це вже відбувається.
«Ми будемо відбирати проєкти, зокрема з тих, які беруть участь у цьому фестивалі, і представлятимем їх як продукти акселератора Sikorsky Challenge, який є міжнародною організацією», — пояснила Інна Малюкова.
«Я хочу використати кожну можливість, щоб допомогти вам прискорити й масштабувати ваші інновації, — сказав Стюарт Форд. — І на цьому етапі ми разом з нашими партнерами плануємо зосередитися на ключових сферах, як-от військові технології, охорона здоров’я та медичне забезпечення, альтернативна енергетика, штучний інтелект, технології розвідки й віртуальної реальності. А ще маю додати: я також дуже цікавлюся агротехнологіями…»
Отже, попереду — акселерація відібраних проєктів, тренінги, менторська допомога, підписання інвестиційних договорів і ефективне функціонування англомовної віртуальної платформи Sikorsky Challenge Іmmersive, на якій завжди можна ознайомитися з усіма проєктами.
Обговорюються і джерела фінансування. Це — проведення івентів і конкурсів, отримання грантових та спонсорських коштів. Передбачаються консультаційні та інші послуги для компаній, які хочуть зайти в Україну. «Ми будемо навчати іноземців особливостей ведення бізнесу в Україні, а наші українські стартапи навчатимуться особливостей ведення бізнесу у Великій Британії, в інших країнах, де у нас є чи будуть представництва», — розповідає Інна Малюкова. Проєкт розрахований поки що на чотири роки. Перший етап — це пілотна стадія. Будуть проведені конкурси, відібрані проєкти, які будуть інвестуватися. Далі — стадія росту й масштабування, стадія сталого розвитку та початок повернення інвестицій…
«Створення міжнародної компанії — для нас і виклик, і великі можливості. Не тільки для холдингу, а й для кожного стартапу, який хоче вийти на серйозний рівень, — зауважила керівниця SCU. — Будемо допомагати».
Підготували Лариса ОСТРОЛУЦЬКА та Дмитро ШУЛІКІН.