Роботизовані системи, дрони і технології для покращення їхньої роботи і боротьби з ними, пристрої для гуманітарного розмінування і софт для військових операцій — секція «Авіація, космос, оборона і безпека» вже традиційно була наймасштабнішою на фестивалі Sіkorsky Сhallenge, адже до фіналу потрапили аж 28 проєктів.
Перше місце у секції і перемогу у номінації «Краща бізнес-модель стартапу» здобув проєкт «УМП-2 Равлик». Компанія «Українські безпілотні технології представила роботизовану систему, яка використовується як логістична, розвідувальна, евакуаційна та бойова платформа.
— Реальність війни — половина наших втрат не в бою, а від доставки провізії та боєкомплекту, евакуації поранених тощо, — зауважив співзасновник компанії Сергій Куліков. — Ми фізично прибираємо людину з-під вогню — всі ризики бере на себе платформа.
Максимальна вантажопідйомність платформи — до 300 кг, а максимальна відстань, яку «Равлик» може прохати на одній зарядці — 30 км, але розробники працюють над покращенням цих параметрів. Серед переваг платформи — функціональний модуль можна замінити менш як за 30 хвилин. Крім того, «Равлик» дуже живучий. Як розповів Сергій Куліков, навіть втративши три колеса він може повернутись на базу. Cьогодні платформа офіційно кодифікована. «Равлик» допущений до експлуатації у Збройних силах України за всіма стандартами та виконує бойові завдання з 2023 року.
В номінації «Краща ідея стартапу» переміг проєкт «Електромеханічний комплекс перерізання оптоволоконних ліній зв’язку БПЛА». Розробники представили комплекс, що складається з лебідки спеціальної конструкції, випускного кабелю підвіски і живлення, та електромеханічного різального приладу. Як йшлося в презентації проєкту, у зборі з БПЛА комплекс може бути оснащений сітчастим дротовим дирижаблеподібним корпусом для захисту від зачеплення пропелерами або деталями корпусу при прольоті БПЛА між оптоволоконними лініями. Також комплекс може бути забезпечений програмно-апаратним засобом розпізнавання оптоволоконних ліній зв’язку, та знищення їх в керованому або автономному режимі.
В номінації «Краще технологічне рішення стартапу» переміг проєкт команди Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» «Безконтактний газодетонаційний розміновувач», який нещодавно вже було відзначено призовим місцем на конкурсі стартапів з гуманітарного розмінування у КПІ. Розробники запропонували пристрій для знешкодження мін з підривниками натискного типу методом дистанційного ударного підриву, а навантаження на підривники мін створюється ударними хвилями, що формуються під час згоряння паливної суміші в детонаційному режимі.
Серед основних переваг пристрою науковий керівник проєкту Ольга Шипуль назвала низьку вартість розмінування, надійність і універсальність, безконтактну активація підривника, живучість пристрою, а також здатність працювати на різних ґрунтах.
Номінацію «Краще стартап-рішення проблем клієнта» і відзнаку від компанії «Спеціальні технології» отримав проєкт команди Харківського національного університету міського господарства імені О. Бекетова «Anti-IcingSolution для БпЛА». Проєкт має на меті вирішення проблеми забезпечення стабільних експлуатаційних характеристик дронів в умовах низьких температур, обмерзання та підвищеної вологості. Науковці створили інноваційні покриття на основі водоемульсійних дисперсій, що відзначаються надзвичайно високою гідрофобністю, відмінною адгезією до різних матеріалів корпусу БПЛА, високою ударною стійкістю, а також морозо- та атмосферостійкістю. Як розповіла керівник проєкту Анна Скрипинець, рішення виникло на реальний запит від військових, які звернулись до університету, і сьогодні вже є позитивні відгуки з поля бою.
Спеціальну відзнаку від одного з українських оборонних підприємств і 50 тисяч гривень отримав проєкт «Джміль-90» — БпЛА вертикального зльоту та посадки з двигуном внутрішнього згоряння вантажопідйомністю до 130 кг.
За словами керівника проєкту Ігоря Настащука, такі апарати в перспективі дозволять вирішувати логістичні проблеми, адже наземні комплекси, все-таки рухаються по дорогах, а не по прямій. Крім того, такий дрон можна буде використати як носія озброєнь, санітарно-евакуаційний апарат або для гуманітарного розмінування.
Спеціальну відзнаку і 100 тисяч гривень від одного з оборонних підприємств отримав проект КПІ ім. Ігоря Сікорського SOLER. Ідея проєкту полягає в оптимізації з допомогою сучасних БпЛА і з використанням оптичних сенсорів та комп’ютерного зору процесу пошуку мін та слідів їх можливого перебування. Передбачається, що дрон виконує плановий проліт над ділянкою, здійснює зйомку з високою роздільною здатністю, далі проводиться реальна обробку кадрів на борту або на наземній станції з допомогоюмоделі ШІ для пошуку візуальних аномалій, а потім координати підозрілих місць передаються саперам для подальшої перевірки.
Перевага у війні — це не тільки про дрони і ракети, але й про контроль над радіолокаційним спектром. Спеціальну відзнаку і 40 тисяч гривень від президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» отримав проєкт КПІ SpectraShield — система виявлення аномалій в радіочастотному спектрі засобами машинного навчання. Головна ідея — підвищення оперативності виявлення відповідних аномалій, адже зараз оператори вручну переглядають спектрограми по декілька хвилин.
Відзнаку від фонду «Україна» отримав і проєкт «TENEBRA» (Дрони з штучним інтелектом, цифрові системи звʼязку) — система інтелектуального мінування території на базі цифрового дрону з машинним зором та системи датчиків на базі захищеного каналу звʼязку. Сенс технології, яку запропонували розробники, в тому, щоб при спрацюванні датчиків, що налаштовані на конкретну ціль (наприклад — на ворожу піхоту), система передавала сигнал, і з платформи піднімався БпЛА з відповідним боєприпасом, який виконуватиме пошуковий маневр і вражатиме ціль.
Оборонна секція фестивалю вже вкотре засвідчила — в Україні є розробки, які вже сьогодні можуть змінити правила гри на полі бою і не лише, тому потрібно робити все можливе, аби шлях від ідеї до серійного виробництва ставав дедалі коротшим.
Дмитро ШУЛІКІН
Фото автора