Що робити, якщо російські агресори нищать наш газовидобуток, електро- і теплову генерацію? Правильно, треба знищити агресора. Але як дожити до того часу? Як існувати в умовах браку тепла й енергоресурсів? Один зі шляхів розв’язання проблеми — термомодернізація будівель: університетів, шкіл, садочків, лікарень, житлового сектору.
Приклади таких проєктів, таких технічних рішень в Україні вже є. Поки що вони переважно виконуються на грантові або кредитні кошти міжнародних установ та організацій. Зокрема, Європейського інвестиційного банку. Але відразу варто сказати, що кредити ЄІБ надаються під неймовірно (в Україні важко знайти вітчизняні приклади таких умов) низькі відсотки (1,5–2,5 %) і на тривалий термін (до 20 років). Як приклади розглянемо дві такі масштабні програми — щодо громадських будівель і щодо закладів вищої освіти.
«Теплі» громади
Мешканці Тисмениці (Івано-Франківщина) хочуть термомодернізувати корпус своєї міської лікарні, їхні земляки-яремчани — теж лікарню і ясла-садок з романтичною назвою «Гірський струмочок». У Миргороді (Полтавщина) планують поліпшити енергоефективність ліцею «Лінгвіст» і корпусу дитлікарні. Але самого бажання замало. Серйозна проблема у нелегкі воєнні часи — пошук коштів на реалізацію таких ідей. В Україні їх бракує. На щастя, ми вчасно почали рух у напрямку Європейського Союзу і, навіть не ставши ще його повноправним членом, маємо від цього вигоду. Держава в особі Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства фінансів домовилася про співпрацю щодо термомодернізації громадських будівель з Європейським Інвестиційним Банком, започаткувавши спеціальну програму. Яка використовує досвід аналогічної термомодернізаційної програми «Вища освіта України», що стартувала ще у 2010-му за участі того ж банку і Міносвіти.
Тисмениця і Миргород — це дві з 17 сільських і 29 міських тергромад, котрі подали документи на участь у четвертому турі-конкурсі програми «Енергоефективність громадських будівель». Дивимося список заявок і знову бачимо лікарні, ліцеї, садочки, школи — звичайні й спортивні. Хороший, дуже людяний список. Проєкти, які хочуть реалізовувати громади, різні за об’єктами, масштабом, переліком запланованих робіт, ступенем готовності. Але їх об’єднує бажання зробити життя у громадах кращим, комфортнішим, а рахунки за енергоресурси — суттєво меншими.
Зараз усі заявки розглядає координаційний комітет програми й незабаром буде відомо, хто саме зможе реалізувати свої наміри. Програма «Енергоефективність громадських будівель» орієнтована передусім на малі й середні міста та територіальні громади по всій території України, за винятком локацій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Список таких громад визначений окремим наказом Мінрозвитку.
«Загалом за підсумками перших трьох етапів програми «Енергоефективність громадських будівель» на сьогодні ухвалено рішення про підтримку 43 громад: 12 громад за підсумками першого конкурсу, 22 — другого і 9 — третього. Деякі громади збираються удосконалити термоефективність якогось одного об’єкту, а інші підходять комплексно і планують працювати з 2–3 будівлями. Зараз розглядаються пакети документів, подані для участі у четвертому етапі-конкурсі. Заявки подали 47 громад, з яких орієнтовно 40 зможуть у майбутньому приєднатися до участі у таких роботах», — каже експерт програми Олег Радійчук.
«Теплі» університети
І у першому, і у цьому підзаголовку слово «теплі» недарма взято у лапки. Бо йдеться про ширший перелік робіт і заходів, ніж просто утеплення стін, вікон та дверей. Так, зменшення тепловіддачі через ці конструкції — важливе, але є ще системи опалення й вентиляції, які варто модернізувати; системи рекуперації, які треба встановити; теплові пункти, які слід автоматизувати. Економиться не лише тепло, а й електроенергія та інші ресурси. Також ці програми фінансують гідроізоляцію фундаментів, облаштування зливостоків тощо — робіт, які підвищують життєздатність, тривалість експлуатації будівель.
За інформацією Міносвіти, проєкт «Вища освіта України» має на меті підвищення енергоефективності 16 українських університетів шляхом реконструкції навчальних, дослідницьких і допоміжних приміщень. Ці зусилля сприяють відновленню інфраструктури вищої освіти в рамках ширших ініціатив з реконструкції країни. Термомодернізація 13 університетів фінансується коштом позики Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 120 мільйонів євро, з яких 50 мільйонів євро спеціально перерозподілено для надання термінової підтримки Україні у 2022 році. Проєкт також співфінансує Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) з позиками на загальну суму 12 мільйонів євро для ще трьох університетів. Окрім того, шість із 16 університетів-учасників отримають 10 мільйонів євро грантового фінансування через Фонд E5P. Для сприяння реалізації проєкту Європейська комісія також надала 3,15 млн євро технічної допомоги. Ці кошти були використані на координацію, проведення енергоаудиту, підготовку документації та закупівлі за міжнародними стандартами на рівні університетів. Координує реалізацію проєкту Міністерство освіти і науки України.
Полтава, Львів. Хто наступний?
Одним з перших реальні результати у цьому напрямі показав Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Можливо, тому, що там працюють фахівці з тих царин, які треба розуміти, втілюючи такі новації. А, можливо, через якісний менеджмент та високу мотивацію. Хай там як, полтавці вже завершили модернізацію двох будівель свого вишу — корпус «А» і гуртожиток № 4. Витрати склали майже 70 млн гривень, з них 11,6 млн — ПДВ, який сплачувався коштом Полтавської політехніки. А ось і перші результати: річна сума економії становила понад 1,7 млн грн. Окрім грошей, є ще чимало інших переваг: комфортні умови для навчання, проживання, роботи… Студенти й викладачі менше хворіють.
Тож полтавці продовжують рухатися в обраному напрямку. Зараз тривають роботи з термомодернізації гуртожитку № 2 (за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку) та корпусу «Ф» (за кошти гранту «Міжнародна технічна допомога»).
У травні цього року презентація перших результатів реалізації проєкту «Вища освіта України» відбулася у Львівському національному університеті імені Івана Франка. За інформацією цього вишу, модернізовано гуртожитки № 2 та № 3, де проведено утеплення фасадів, оновлення систем опалення й вентиляції, встановлено індивідуальні теплові пункти (ІТП), гібридні сонячні електростанції (по 45 кВт), поліпшено доступність для маломобільних осіб. Загальна вартість проєкту — понад 3,03 млн євро. Майже 2000 студентів уже найближчим часом зможуть проживати у комфортних, модернізованих гуртожитках. Водночас університет значно зменшить витрати на енергоресурси. Економія на опаленні — 35,6 %, гарячому водопостачанні — 50,7 %, електроенергії — 15,2 %.
Це наразі перший етап участі ЛНУ у проєкті «Вища освіта України», У 2025–2026 роках передбачено капітальний ремонт навчальних корпусів. Загалом на реалізацію проєкту у цьому виші спрямовано понад 11 млн євро кредитних коштів ЄІБ та 1,2 млн євро грантової підтримки ЄС.
«Цей проєкт — не лише про утеплення будівель, а про інвестицію в майбутнє української освіти. Ми модернізуємо університети, робимо їх енергоефективними, екологічними й конкурентоспроможними в європейському просторі», — цитує заступника міністра освіти і науки України Андрія Вітренка пресслужба МОН у своєму пресрелізі.
Багато вишів також хочуть приєднатися до цього проєкту, зокрема Київська політехніка. «Ми подали до МОН проєкт для кількох корпусів і гуртожитків. Особливість цього проєкту, який реалізується за кошти західних донорів — треба заплатити 20 % ПДВ. Ці витрати лягають на університет», — сказав у інтерв’ю «Світу» ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Анатолій Мельниченко (повний текст інтерв’ю — на сайті й фейсбук-сторінці газети).
Економічно вигідно, екологічно доцільно
Інвестиції в комплексне енергоефективне оновлення 86 будівель шести університетів першого етапу допоможуть значно знизити витрати на опалення та електроенергію, забезпечити комфортні умови для навчального процесу й проживання студентів і спрямувати заощаджені кошти на розвиток матеріально-технічної та дослідницької бази університетів-учасників. Водночас обсяг викидів парникових газів зменшиться на понад 19 200 тонн або 48 % щорічно, рівень енергоспоживання знизиться майже на 44 %, а щорічна економія коштів складатиме понад 2,6 млн євро.
Обидві програми показують ефективність співпраці з європейськими структурами й організаціями, правильність обраного Україною курсу на євроінтеграцію. Так само як і доцільність запровадження комплексних програм термомодернізації в усіх секторах.
Підготував Олег ЛИСТОПАД