Які нововедення очікують на галузь науки наступного року, які тенденції засвідчила державна атестація вишів і наукових установ — про це зі сцени заходу «Всесвітній день науки 2025: Україна» розповів заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов.
При закладах вищої освіти планується створити великі дослідницькі центри оборонного спрямування за шістьма напрямами: системи направленої енергії, космічні технології, зв’язок і навігація, автономні роботизовані системи, напівпровідники і радіолокація — уряд закладає на це фінансування в розмірі 900 мільйонів гривень. За словами Дениса Курбатова, орієнтовно в грудні планується конкурс концепцій, за результатами якого і буде відібрано шість університетів, при яких будуть створюватись центри з новітнім обладнанням, новими просторами і підвищеними заробітними платами для фахівців, котрі будуть там працювати.
Уже другий рік функціонує новий механізм формування державного замовлення на науково-технічні розробки. Цьогоріч проводиться вже друга черга відповідного конкурсу. «В цей механізм повірили міністерства, а вчені показали, що спроможні розв’язувати певні державні задачі», — зауважив заступник міністра. Очікуваний ресурс у держбюджеті-2026 — 205,6 мільйона гривень.
Йшлося у виступі і про систему законопроєктів «Science city» — комплексну реформу активізації інноваційної діяльності вишів і установ через наукові парки. «Ми розробили зміни до п'яти законів і трьох кодексів, які знімають бар’єри для залучення позабюджетних коштів, — розповів Денис Курбатов. — Вважаю, що це великий незадіяний ресурс фінансування. Законопроєкти ще залишилось погодити з Мінекономіки і Мінфіном, але ми оптимісти і віримо, що парламент їх підтримає».
Великий проєкт державно-приватного партнерство з бізнесом — створення Агенції прикладних досліджень та замовлення бізнесу на R&D. Наступний рік в проєкті бюджету на це передбачено 100 мільйонів гривень. До речі, в рамках заходу було проведено круглий стіл з участю технологічних топ-компаній — аби окреслити дизайн відповідного конкурсу. Також, як ішлося під час презентації, вже розроблено та подано на погодження проєкт розпорядження КМУ про створення агенції, підготовлено концепт підрозділу на базі установи МОН, а також розробляється проєкт постанови щодо співфінансування.
Як нагадав Денис Курбатов, цього року в Римі на конференції з відновлення 14 країн світу за координації Єврокомісії і з залученням наших топ-партнерів, зокрема ЮНЕСКО і Світового банку, створили Міжнародну коаліцію з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Аноансоване фінансування — 130 мільйонів євро до 2029 року.
«Це класний інструмент для концентрації міжнародної підтримки, тому що в нас вона дуже часто розпорошена, а також дисонує з державними пріоритетами, — зауважив заступник міністра. — Натомість ця коаліція, по-перше, буде концентрувати ці ресурси, по-перше, по-друге, нарощуватиме їх. У в грудні заплановано засідання технічного комітету, тобто ми вже рухаємося до реалізації домовленості, яка була підписана в Римі.
Щодо участі України у програмі «Горизонт Європа», то, як ішлось у виступі, за чотири роки її існування українські вчені змогли залучити 63 мільйони євро, а це більше, аніж за сім років існування попередньої програми «Горизонт 2020». «Очевидно, потенціал суттєво більший, — переконаний Денис Курбатов. — Тому ми створили інфраструктуру підтримки участі наших науковців в цій програмі (це і офіс, і національні контактні пункти) і розвиваємо цей напрям.
Серед запланованих експериментів — проєктна аспірантура для STEM-спеціальностей. Наступного року буде перший конкурс проєктів, а загалом планується профінансувати за новою моделлю перших 100 аспірантів. 45 мільйонів гривень, які передбачено в проєкті держбюджету, планується витратити на суттєве збільшення заробітних плат аспірантів, мотивування їхніх керівників, реактиви, матеріали, відрядження тощо.
Денис Курбатов позитивно оцінив програму з підвищення енергостійкості наукових установ шляхом будівництва сонячних електростанцій на об’єктах дослідницької інфраструктури, завдяки якій було створено 39 СЕС. «Ці центри зараз є точками стійкості, зокрема енергетичної для дослідників, — додав він. — Вважаємо, що цей проект є успішним, необхідно його масштабувати на інші сфери і продовжувати наступного року.
Серед інших ініціатив Денис Курбатов назвав створення Національної системи дослідників, на що закладено 190 мільйонів гривень. Йдеться про індивідуальну підтримку найкращих вчених. Нині розроблено концепцію, триває погодження із ЦОВВ. Планується, що наступного року буде підтримано 2 650 вчених, 50% із них — молоді.
Серед важливих законопроєктів для галузі, які парламент вже ухвалив у першому читанні, Денис Курбатов назвав законопроєкти щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених, KPI директорів наукових установ, нові пріоритети в науці.
За результатами державної атестації ЗВО і наукових установ наступного року буде розподілено майже 3 мільярди гривень базового фінансування для категорій А і Б, які отримали 158 наукових установ і 110 університетів. Кошти буде спрямовано на заробітні плати кращих вчених, розвиток дослідницької інфраструктури і на розвиток власне установ (тобто непрямі адміністративні витрати).
Коментуючи результати атестації установ біомедичного напряму, Денис Курбатов звернув увагу на середню чисельність працівників закладів категорії А (130) і неатестованих (30). «Є міф, що маленька установа може бути успішною і давати результат, — зауважив він. Насправді їм дуже важко конкурувати, що й засвідчила атестація. Ще одна тенденція, яку назвав заступник міністра — в наукових установах значно менший відсоток молодих фахівців, аніж в університетах.
Щодо імплементації результатів, то, за словами Дениса Курбатова, зараз МОН опрацьовує законопроєкт про визначення типу ЗВО залежно від підсумків атестації. Крім того, вже було апробовано розподіл місць в аспірантурі.
«У разі атестації за категоріями А і Б у вишу чи установи буде більша спроможність, краще обладнання, кращі науковці, а також більше державних місць в аспірантурі, — зауважив заступник міністра. — Також звертаємось до міжнародних партнерів щодо розвитку дослідницької інфраструктури саме в тих закладах і установах, які отримали вищі категорії в результаті атестації».
Щодо неатестованих наукових установ, то, як нагадав Денис Курбатов, такі можуть бути реорганізовані за рішенням засновника. «Йдеться про об’єднання, об’єднання з кращими установами і в результаті — збереження майна, збереження кадрів і навіть структурного підрозділу, — додав він. — Модель, коли неатестована установа була приєднана до сильного університету насправді дієва — вже маємо позитивні приклади».
Після презентації відбулось вручення сертифікатів науковим установам і вишам, які за результатами атестації було віднесено до групи А (біомедичний і суспільно-гуманітарний напрям), а також ЗВО, які отримали найвищі сукупні результати державної атестації за кількома науковими напрямами. Із повними результатами можна ознайомитись на ресурсі atestat.nauka.gov.ua.
Підготував Дмитро Шулікін
Фото автора