Застосування інноваційних цифрових інструментів в освіті – вже не тренд, а вимога часу. Саме цій темі була присвячена міжнародна конференція «Цифрова трансформація вищої освіти України: побудова інтегрованої екосистеми», що відбулася у Шевченковому університеті.
Учасники презентували проміжні результати масштабного проєкту Erasmus+ «Цифровий університет – Відкрита українська ініціатива» (DigiUni), який координує КНУ. Про це ідеться у повідомленні Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Диджиталізація освіти = її стійкість.
Ректор КНУ Володимир Бугров наголосив, що саме цифрові інструменти дозволили зберегти освітній процес у найскладніші часи війни. А тепер – мають стати доказом якості української вищої освіти та допомогти оптимізувати ресурси й покращити живу взаємодію в аудиторіях.
Цифрові інновації – ключ до швидких трансформацій.
Координаторка проєкту DigiUNI, проректорка Ксенія Смирнова підкреслила: впровадження нових цифрових рішень підвищує якість освіти і впливає на низку процесів – від академічних до регуляторних. Це – шлях до повноцінної інтеграції України у європейський науково-освітній простір.
Проєкт відповідає стандартам ЄС та вже формує спільний освітній простір.
DigiUni узгоджено з Планом дій цифрової освіти ЄС до 2027 року, а також Концепцією цифрової трансформації освіти та науки МОН України до 2026 року. Проєкт реалізують у співпраці з європейськими університетськими альянсами.
Цифрова освіта має бути якісною, доступною й інклюзивною.
Саме це є пріоритетом політики ЄС – і одну з таких відповідей має дати DigiUni. Учасники дискусій також наголошували на потребі законодавчих змін, які визнаватимуть специфіку цифрової освіти та її акредитації.
Освіта має тримати зв’язок з кожним студентом.
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко акцентував: нові цифрові рішення допоможуть зберігати контакт з українською молоддю, яка вимушено опинилася за кордоном або на окупованих територіях.
Головна мета DigiUni – створення відкритої всеукраїнської цифрової освітньої екосистеми на базі єдиної платформи DigiPlatform, що базуватиметься на Moodle. Вона має потенціал об’єднати всі університети країни – і стати глобальним простором для тих, хто хоче глибше зрозуміти Україну, її мову, культуру та історію.
Кожен заклад консорціуму створить не менше 10 відкритих курсів – це буде фундамент контенту нової цифрової освіти.
Учасники конференції обговорили також:
- найкращі практики європейських університетських альянсів;
- забезпечення якості та інклюзивності цифрової освіти;
- роботу українських цифрових екосистем – зокрема KSU24, що вже зберігає понад 25 ТБ навчальних матеріалів.
Читайте також:
- Злочини проти довкілля очима науковців: екоцид та інші види і як їх розрізняти
- Відомі-невідомі клітини, які захищають життя
- Від черкаської школи до Ватикану
- Українські фізики у серці світової науки
- Системний аналіз і великі дані у сучасній науці: до виходу збірки “System Analysis and Data Mining”
- Нові механізми, конкурси і тенденції атестації
- Всесвітній День науки 2025: державна атестація, трансформація галузі і Міжнародний форум рад молодих вчених «Наука без кордонів»
- 27 листопада світ відзначатиме ще один День науки
- Зберегти тепло – зміцніти стійкість