На місці Чорнобильської катастрофи виявлено незвичайний чорний грибок, який існує, живлячись смертельною радіацією. Це відкриття кидає виклик усталеним уявленням про стійкість живих організмів, пише Укрінформ.
У 1997 році український міколог Неллі Жданова виявила чорну плісняву, яка активно колонізувала високорадіоактивні руїни Чорнобиля. Грибок ріс на стінах, стелях і навіть усередині самого реактора.
Дослідження показали, що ці грибки унікально притягуються до іонізуючого випромінювання, яке зазвичай руйнує ДНК та клітини.
Міжнародна наукова спільнота зацікавилася цим штамом Cladosporium sphaerospermum. Зразки відправили на Міжнародну космічну станцію (МКС). В умовах інтенсивного космічного випромінювання грибки процвітали. Їхній ріст був у 1,21 раза вищим порівняно з контрольними зразками на Землі.
Експеримент також виявив, що грибок може слугувати захисним бар’єром. Він екранував радіацію. Варто зазначити, що галактичне космічне випромінювання – це «найбільша небезпека» для астронавтів. Стандартні засоби захисту, такі як важкі метали, є надто дорогими для запуску в космос.
Читайте також:
- Злочини проти довкілля очима науковців: екоцид та інші види і як їх розрізняти
- Відомі-невідомі клітини, які захищають життя
- Від черкаської школи до Ватикану
- Українські фізики у серці світової науки
- Системний аналіз і великі дані у сучасній науці: до виходу збірки “System Analysis and Data Mining”
- Нові механізми, конкурси і тенденції атестації
- Всесвітній День науки 2025: державна атестація, трансформація галузі і Міжнародний форум рад молодих вчених «Наука без кордонів»
- 27 листопада світ відзначатиме ще один День науки
- Зберегти тепло – зміцніти стійкість