Круглий стіл в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”продемонстрував, як наукові розробки з високою технологічною готовністю можуть стати основою для публічних інвестиційних проєктів.
Нова (стара?) модель
Як перетворити наукові досягнення на повноцінні інвестиційні проєкти? Саме це й обговорювали учасники круглого столу «Комерціалізація наукових розробок НАН України». За приклад узяли науково-технічні розробки НАН України з високим ступенем технологічної готовності. На розгляд були представлені проєкти трьох провідних інститутів: Інституту біохімії імені О. В. Палладіна, Інституту газу та Фізико-технологічного інституту металів та сплавів.
Заступник начальника управління публічних інвестицій Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Сергій Дольний повідомив, що в міністерстві й уряді багато уваги приділяють моделі публічних інвестицій.
«Створена Стратегічна інвестиційна рада, яка затверджує середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2026–2028 роки», — пояснив Сергій Дольний.
Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій (СПІ) — це стратегічний документ на три роки, що визначає напрями державних інвестицій: транспорт, житло, енергетика, освіта, охорона здоров’я. Він слугує основою для формування Єдиного проєктного портфеля з метою ефективного планування, розподілу бюджету та реалізації проєктів, важливих для розвитку інфраструктури й відновлення країни, відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №294.
«Ми вже розробили частину аналітичної бази, але реалізація цієї реформи потребує потужної наукової й аналітичної підтримки у сфері прогнозування, оцінки інвестицій, оцінки впливу на суспільне благо», — зазначив представник міністерства. І додав, що Інститут економіки і прогнозування якраз має таку експертність.
Завдяки співпраці міністерства та інституту, яка розпочалася кілька місяців тому, вже розроблено кілька важливих порядків. Один із них — порядок завершення публічних інвестиційних проєктів, інший — порядок постінвестиційної оцінки масштабних соціально-інвестиційних проєктів. Ці документи дають можливість оцінити ефективність публічних інвестицій та чітко спланувати майбутні інвестиційні плани.
«Наукові розробки Національної академії наук, які є на високій стадії готовності, можуть бути ключовими ідеями для публічних інвестиційних проєктів. І саме ця модель, яка у нас реформується, може бути підтримкою таких ідей. Щоб вони не загубилися, а були реалізовані саме в публічних інвестиційних проєктах і забезпечені відповідно фінансами», — підсумував Сергій Дольний.
Щоб не витекла разом із життям
За яким саме алгоритмом на круглому столі аналізували розробки запрошених інститутів, можна зрозуміти на прикладі Інституту біохімії. Спочатку — презентація власне напрацювань. Історію та сучасні досягнення інституту у сфері створення кровоспинних засобів представив заступник директора з наукової роботи Володимир Чернишенко.
«Крововтрата і кровотеча — це основна причина смертності людей на полі бою. Не так поранення, як кровотечі з магістральних судин», — підкреслив Володимир Чернишенко. Він зазначив, що ринок кровоспинних засобів розвивається дуже інтенсивно не лише через воєнні конфлікти, а й через загальну потребу світу в таких препаратах.
Навіть в Україні, навіть сьогодні, попри складні часи, у закупівлю засобів боротьби з кровотечами, зокрема при гемофілії, вкладаються великі кошти, оскільки через російську агресію є величезний запит на такі препарати й потреба в них.
Як пояснив пан Чернишенко, є кілька типів ключових способів зупинки кровотеч за принципом дії (ми зараз не говоримо про ситуації, де однозначно накладається турнікет або проводиться тампонування тощо — ред.). Один із них базується на використанні хітозану, який є продуктом переробки панцирів ракоподібних (крабів та креветок). Хітозан під час контакту з кров’ю перетворюється на клейку субстанцію і зупиняє кровотечу. Саме на хітозані створений широко відомий засіб «Целокс» (Celox).
Інша технологія ще простіша — використання каоліну (глини). Ще давні греки помітили, що, контактуючи з глиною, кров згортається. Ця «передова технологія», якій уже 2000 років, досі одна з найефективніших і використовується у засобі QuikClot і, попри численні побічні ефекти, стоїть на озброєнні американської армії.
Є також технологія поєднання фібриногену і тромбіну — двох основних білків, які в крові забезпечують утворення згустку. Проте ця технологія надзвичайно дорога, оскільки треба вносити екзогенні (чужорідного походження) протеїни, а сам кінцевий продукт важко зберігати, і він вимагає заморожування.
Українська інновація: активатор згортання крові
Українські науковці зуміли обійти цю перешкоду. «Ми досліджуємо молекулярні механізми й розуміємо, на які саме ланки ферментативних каскадів треба подіяти, щоб кров ефективно згорнулася. За багато років роботи ми отримали ефектори (речовина, яка змінює швидкість реакції ферменту — ред.), активатори цих білків», — пояснив Володимир Чернишенко.
Джерелом надзвичано ефективного активатора згортання крові є отрута змії ефи багатолускової. Це доволі дорога і дефіцитна речовина. Тому зараз Інститут біохімії працює спільно з Інститутом клітинної біології та генетичної інженерії над тим, щоб цей ензим виробляли трансгенні рослини. Це буде наступний крок, який виведе технологію на ще кращий рівень, оскільки з рослинами працювати легше, ніж з отрутою змій.
Ефективність розробки продемонстрована в експериментах з порівняння «Целоксу» і вітчизняного «Карбогемостату», проведених спільно з Інститутом фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. Наш, український засіб зупиняє кровотечу повністю без компресії, водночас крововтрата вдвічі менша, ніж під час застосування «Целоксу».
Три шляхи комерціалізації
Інститут біохімії спробував три різні стратегії комерціалізації. «Карбогемостат» намагалися впроваджувати самотужки, шукаючи шляхи в Міністерство оборони, Міністерство охорони здоров’я, намагаючись рекламувати його фірмам-виробникам, але досі самі не змогли домогтися результату. Інший засіб — фібриновий гель — намагаємося впровадити на аутсорсі, але так само виявилося досить важко знайти партнерів, які будуть згодні вкладати свої кошти. Третя стратегія — створення власного товариства з обмеженою відповідальністю, щоб самотужки зробити те, чого не зроблять партнери з комерційного світу.
«І тут також є величезна маса проблем, і в певний момент ми зрозуміли, що без підтримки фахових економістів ми просто не можемо рухатися далі», — визнав Володимир Чернишенко.
Тож було вирішено звернутися по допомогу до Інституту економіки і прогнозування НАНУ. Його фахівці провели відповідні дослідження й розрахунки, які й були представлені на круглому столі.
Бізнес–модель та економічне обґрунтування
Докторка економічних наук Оксана Кушніренко, провідна наукова співробітниця відділу торгівлі й промислової політики Інституту економіки і прогнозування НАНУ, презентувала детальний економічний аналіз проєкту.
Глобальний ринок та його перспективи
Глобальний ринок кровоспинних засобів охоплює сегмент лікарських засобів, гемостатів і засобів для герметизації тканин. Аналіз показує, що він відрізняється стійкими темпами зростання — з-понад 500 мільярдів доларів у 2024 році до майже 917 мільярдів доларів у 2030-му із середньорічним показником CAGR (Compound Annual Growth Rate — Сукупний середньорічний темп зростання) 5,4 %.
Через війни та теракти ринок кровоспинних засобів зростає. Саме тому, на світовому ринку, попри концентрацію великих корпорацій, є перспективи виходу кровоспинних засобів українського виробництва. Ці перспективи зумовлені унікальністю і ціннісною пропозицією українських наукових розробок.
Конкурентні переваги
З економічного погляду українські розробки мають багато переваг, оскільки є альтернативою коштовним імпортним засобам, а виробництво дає змогу локалізувати процес із використанням вітчизняних складових.
Потенційна потреба внутрішнього ринку України становить приблизно понад три мільйони таких препаратів. Якщо відбудеться законодавче закріплення наповнення індивідуальних аптечок кровоспинними засобами, то ця цифра зросте у рази.
Виробничі можливості
Фахівці Інституту економіки і прогнозування зробили розрахунок можливого обсягу виробництва кровоспинних препаратів, розроблених нашими біохіміками, до 2031 року.
Ключове ресурсне обмеження — кількість основної сировини. Ота сама отрута змії ефи багатолускової, річний обсяг закупівлі якої обмежений і не може перевищувати 7 700 000 мікрограмів. Планується в перший рік запускати 60 % виробництва з поступовим доведенням його до 100 %. Це пов’язано з різними сценаріями організації виробництва і закупівлі сировини.
Цінова конкурентоспроможність
Аналіз показав, що розробки мають високі показники конкурентоспроможності, як цінової, так і нецінової, що обумовлено їхніми унікальними характеристиками.
Фібриновий гель та колагенова матриця мають найкращу цінову конкурентоспроможність на ринку України й потенціал для масштабного зростання. Препарат «Карбогемостат» може стати ефективним лідером у спеціалізованих нішах, де його властивості мають унікальну клінічну перевагу.
Стосовно цінової конкурентоспроможності: один мілілітр фібринового гелю коштує у 10–15 разів дешевше, ніж порівняні за властивостями імпортні препарати, а один квадратний сантиметр колагенової матриці — у сім разів дешевше.
Дорожня карта комерціалізації
Часовий період комерціалізації проаналізовано до 2030 року, і його можна поділити на три етапи: підготовчий (2025 рік) — техніко-економічне обґрунтування, розроблення пакета документів для Державної лікарської служби, доклінічні дослідження. Другий етап — дослідницький (2026 рік): продовження клінічних досліджень, отримання сертифікатів.
Третій — виробничий: безпосереднє виробництво розпочинається у 2027-у. Модернізація цеху, сертифікація обладнання, запуск пілотної виробничої лінії на 60 % від її повної потужності. Хоча в ході дебатів було зазначено, що треба прискоритись і дуже суттєво.
Далі – сертифікація продукції та вихід на ринки України. 2029–2030 — сертифікація на ринках США і ЄС, масштабування на міжнародних ринках.
Загальний обсяг інвестиційних витрат складає 50 мільйонів 770 тисяч гривень для основного сценарію комерціалізації розробки.
Альтернативні сценарії фінансування
Альтернативні сценарії, пов’язані з ліцензуванням або переданням прав інтелектуальної власності іншим виробникам. Це також можливості отримання додаткових грантів, які передбачає Міністерство економіки. Наприклад, грант для виробників переробної промисловості з подальшим виходом на міжнародні ринки.
Про що співають фінанси
Докторка економічних наук, старша наукова співробітниця відділу публічних фінансів Олена Степанова представила детальний фінансово-економічний аналіз проєкту публічних інвестицій у кровоспинні препарати.
Прогноз динаміки доходів за різними видами кровоспинних засобів показує, що найбільш прибутковою буде реалізація саме на умовах публічних інвестицій. Найперший дохід отримується від реалізації та виробництва фібринового гелю. Розрахунки враховували масштабування на ринку, починаючи з 60 % потужності, й подальше постійне збільшення за різними сценаріями.
Також було проведено оцінку дисконтованого грошового потоку за різними сценаріями: оптимальним, високих цін і середніх цін. Найшвидше окупиться проєкт за сценарієм високих цін. Однак з погляду конкурентоспроможності цей сценарій не є таким привабливим, як сценарій оптимальних або середніх цін.
Повний інвестиційно-фінансово-економічний аналіз проєкту показав, що чистий приведений дохід (NPV) складе 6,9 мільйона гривень за оптимальним сценарієм; внутрішня норма дохідності (IRR) буде на рівні 10,6 %, а період окупності — чотири роки. Ці показники свідчать, що проєкт є економічно ефективним.
Перспективи міжнародної експансії теж непогані — за умови виходу на міжнародні ринки з урахуванням вартості міжнародної сертифікації. Для цього буде потрібно збільшити обсяги інвестицій з 15 до 60 мільйонів гривень. У такому разі період окупності теж зросте, але проєкт залишиться високоефективним.
Ці продукти мають високий попит як на міжнародному, так і на внутрішньому ринку України, тому мають високі рівні прибутковості, що робить їх цікавими не тільки для держави, а й для приватних інвесторів.
Окрім власне прибутків для Державного бюджету, реалізація проєкту забезпечить важливі мультиплікативні ефекти. Інвестиції у 57 мільйонів гривень згенерують мультиплікативні ефекти для національної економіки в розмірі 170 мільйонів гривень. А макроекономічний соціальний ефект оцінений економістами в 4,1 мільярда гривень.
Економічне обґрунтування проєкту доводить його високий рівень ефективності та швидкий термін окупності за умови впровадження на основі моделі публічних інвестицій.
Такому ж аналізу були піддані розробки двох інших інститутів НАНУ, які заявлені у програмі круглого столу.
Олег ЛИСТОПАД