Науковці ХПІ представили останні розробки на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні технології лікування і реабілітації захворювань та бойових пошкоджень опорно-рухової системи». Форум відбувся під егідою провідного Харківського інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка, розповіли у Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут”.
До активного обговорення нових підходів у лікуванні бойових травмувань долучилися близько 100 вчених з України та Європи.
Дослідники ХПІ у співпраці з фахівцями Інституту імені М.І Ситенка створили та продемонстрували high-tech моделі протезів ніжньої кінцівки та технології моделювання процесів, що відбуваються в системі «кістка– імплант».
Вчені Харківського Політеху та Інституту імені професора М. І. Ситенка презентували результати спільної роботи, виявлені при дослідженні різних видів навантажень на систему протез-імплант з прямою фіксацією до кістки. Так, команда, представником якої став доцент НТУ «ХПІ» Михайло Шишкін, а також інші автори: О.М.Сітенко, С.Є. Бондаренко, О.А.Диннік, Т.О.Сітенко, О.А.Андросов презентувала доповідь на тему «Ендо- екзопротез стегна з розвантажувальним модулем та засоби контролю біомеханічних параметрів». Науковці представили прототип протезу з бездротовим вимірювальним блоком. З наступною доповіддю виступили директор Навчально-наукового інституту комп’ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Олексій Ларін, аспіранти кафедри математичного моделювання та інтелектуальних обчислень в інженерії Денис Лавінський та Костянтин Барбін спільно з Олександром Сітенко. Презентація на тему «Інтрамедулярні та екстрамедулярні імплантати ендо- екзопротези стегна: обчислюваний аналіз біомеханічних відмінностей» розкрила результати з моделювання навантажень в системі кістка-імплант, в тому числі моделі розподілу навантажень для різних точок прикладання зусилля та коефіцієнтів тертя.
«Проєкт створення інтелектуального протезу нижньої кінцівки стартував за запитом Інституту патології хребта та суглобів ім. М. І. Ситенка, який впроваджує осеоінтеграційне протезування – метод, за якого протез з’єднується безпосередньо з кісткою за допомогою імпланту, – пояснює доцент кафедри промислової і біомедичної електроніки НТУ «ХПІ» Михайло Шишкін. – Таке рішення дозволяє зробити протез майже продовженням скелету, зменшує біль і натирання м’яких тканин, покращує контроль протеза та робить ходу більш природною. Водночас цей метод потребує обережної реабілітації, адже надмірне навантаження на імплант може призвести до ускладнень. Саме тому лікарям важливо точно знати, які навантаження виникають під час руху пацієнта».
За словами науковця, фахівці кафедри промислової та біомедичної електроніки ХПІ створили систему моніторингу, яка вимірює навантаження в протезі та на імпланті, а також фіксує поперечні сили, швидкість і прискорення рухів. Це дозволяє оцінювати біомеханіку ходи та дозувати навантаження під час післяопераційної реабілітації. Усі дані обробляються мікропроцесорним модулем і передаються бездротово через Bluetooth на смартфон або комп’ютер лікаря. Завдяки цій розробці пацієнти можуть розпочинати реабілітацію раніше, не чекаючи повної інтеграції імпланта з кісткою, а медики – ухвалювати рішення на основі точних об’єктивних даних.
Читайте також:
- Людський капітал у повоєнному відродженні України
- Російсько-українська і Друга світова: контексти пам’яті
- Публічні інвестиції в науку: шанси й доцільність
- Що вивело українську школу системної аналітики у світову наукову еліту
- Як зробити міждисциплінарність реальністю?
- Штучний інтелект в освіті
- Нова парадигма керування світлом і радіохвилями
- Злочини проти довкілля очима науковців: екоцид та інші види і як їх розрізняти
- Відомі-невідомі клітини, які захищають життя
- Від черкаської школи до Ватикану