Директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха дав коментарі виданню “Kyiv Post” в якому розказав, що українське суспільство, по суті, зупинило негативну динаміку настроїв, оцінок і очікувань і навчилося жити в умовах тривалого надзвичайного навантаження.
За словами науковця, українці також значно чіткіше усвідомили своє місце у світі. За роки повномасштабної війни Україна стала суб’єктом світової політики. Водночас прийшло розуміння складності міжнародного контексту: необхідно враховувати не лише Росію-агресора, а й процеси в країнах-партнерах, зокрема у США. Фактично президент Дональд Трамп зайняв позицію, яка покладає відповідальність на обидві сторони війни, прирівнюючи агресора і жертву агресії.
Головаха говорить, що попри серйозні розчарування у НАТО, підтримка членства України в Альянсі серед громадян залишається високою — навіть у східних і південних регіонах. Ще до 2014 року ці настрої там були маргінальними, натомість нині більшість виступає за НАТО. Водночас українці дедалі краще розуміють, що питання членства є складним, а позиція самого Альянсу щодо України — неоднозначною.
За словами науковця, вУкраїні традиційно існує значний прошарок — до третини населення — який вважає, що розраховувати слід передусім на власні сили, адже ніхто, навіть НАТО, не гарантує повної безпеки. Можливо, саме ця частина суспільства сьогодні стає ідейним лідером. Загалом українське суспільство дорослішає й стає більш інтегрованим, зауважив Євген Головаха.
“Ми подолали глибокі регіональні розбіжності, і це надзвичайно важливо. Якщо раніше ставлення до Європейського Союзу чітко відрізнялося між Заходом, Центром, Сходом і Півднем, то нині переконлива більшість українців в усіх регіонах бачить майбутнє країни в ЄС. Це одна з ключових ознак інтегрованості”, – переконаний науковець.
Читайте також:
- Людський капітал у повоєнному відродженні України
- Російсько-українська і Друга світова: контексти пам’яті
- Публічні інвестиції в науку: шанси й доцільність
- Що вивело українську школу системної аналітики у світову наукову еліту
- Як зробити міждисциплінарність реальністю?
- Штучний інтелект в освіті
- Нова парадигма керування світлом і радіохвилями
- Злочини проти довкілля очима науковців: екоцид та інші види і як їх розрізняти
- Відомі-невідомі клітини, які захищають життя
- Від черкаської школи до Ватикану