Здається, це було ледь не вчора: керівники благодійних фондів, лідери наукової спільноти КПІ та заступник міністра освіти Денис Курбатов урочисто відкрили Науковий парк адитивних технологій Sikorsky Challenge. Один із трьох парків, які працюють в університеті.
Але цей науковий парк — особливий. Він народжений війною. Якби не було цієї жахливої агресії росії, яка, замість того, щоб розбудовувати у себе нормальне цивілізоване життя і дбати про добробут своїх громадян, прагне захопити території інших держав тільки тому, що вони не бажають жити під будь-чиїм диктатом, — не було б тоді стільки людей, які потребують допомоги.
Цей парк поставив перед собою два основних завдання: готувати фахівців з розроблення та виготовлення сучасних протезів та ортезів, а також створювати інноваційні продукти, які б цьому допомагали. Головним устаткуванням парку є блок потужних 3D-принтерів, на яких виготовляються ті чи інші елементи протезів.
Тут здійснюють високоточне сканування (детальну цифрову фіксацію) та створюють голограмні макети кінцівок за допомогою лазерного мобільного сканера. Загалом напрями діяльності парку — як зазначено на його сторінці — це дослідження, проєктування, сканування, моделювання, прототипування та виготовлення українських протезів, ортезів тощо, які відповідають найкращим світовим рішенням, у співпраці з виробниками адитивних машин, глобальними науковими парками та провідними університетами.
Ще тоді, навесні минулого року, серед відвідувачів було чимало ветеранів, яким необхідна була допомога, серед них ті, хто вже користується протезами, але хотіли б мати сучасніші, щоб якомога швидше не тільки стати на ноги — в прямому й переносному розумінні, але й почуватися впевнено.
Для ветеранів, котрі хотіли б опанувати професію майстра адитивних технологій, була розроблена спеціальна програма навчання.
А загалом на цю проблему розвитку адитивних технологій в КПІ ім. Ігоря Сікорського й тоді дивилися більш глобально. В університеті й відповідно в науковому парку було вирішено розгорнути власне виробництво на основі інноваційних технологій. Було створено Навчально-інноваційний центр протезування та реабілітації. Розвитком його матеріальної бази почав опікуватися Парк наукових технологій. Меморандум про співпрацю було укладено між Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та благодійними фондами — «Коло» та Genesis for Ukraine.
Адже зрозуміло, що проблема реабілітації людей, які втратили кінцівки на полі бою чи внаслідок війни — хоч би де вони перебували — ставатиме дедалі гострішою. Таких людей в Україні вже близько ста тисяч. Дуже часто це молоді люди, які хотіли б повернутися до активного життя. І сучасні технології дають змогу їм це зробити.
Під час XIIІ Міжнародного Фестивалю інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2024: інновації для миру і безпеки України» здобутки та перспективи розвитку Наукового парку адитивних технологій обговорювали на панельній дискусії «Новітні технології виробництва протезів та протезування». Зацікавлену участь у ній взяли представники університетів, фондів, виробничих компаній, українські й міжнародні експерти.
Директорка Навчально-інноваційного центру протезування та реабілітації ІПО (Інституту післядипломної освіти) КПІ Наталія Семінська на цьому фестивалі презентувала «Науковий парк адитивних технологій Sikorsky Challenge. Виклики та перспективи». Вона розповідала про особливості протезування в Україні й за кордоном. Там, де немає війни, говорила доповідачка, потребу в протезуванні мають здебільшого люди старшого віку, а якщо й молодші, то частіше за все через нещасний випадок. В Україні — це молоді люди, які втратили кінцівки через війну: через обстріли, скиди, замінування. «І якщо врахувати, що середній вік людей з ампутованими кінцівками в Україні — 30–40 років, то користуватись протезами вони мають ще десятки років, — зазначала Наталія Семінська.
— А це періодичне обслуговування і заміни компонентів протеза. Тому єдиним виходом є розвиток власних інноваційних технологій, виробничих потужностей, навчання інженерів і лікарів».
І однією з основних інновацій, що дають змогу вчасно враховувати зміни в стані людини та допомагати їй адаптуватися до них, є саме адитивні технології.
Директорка наукового парку тоді розповіла про тісну співпрацю з Центром протезування, ортезування та реабілітації «Без обмежень», компанією Parachar Industries та лідером з виготовлення куксоприймачів за допомогою адитивних технологій Quorum Orthopedics.
Вивчення досвіду партнерів, зокрема й міжнародних, наприклад, Данії, Великої Британії, Чехії, Сполучених Штатів Америки, Іспанії «дасть нам змогу набути досвіду лідерів та напрацювати власну модель роботи наукового парку в реаліях непростого законодавчого поля України», — сказала тоді Наталія Семінська.
Науковий парк, спираючись у своїй діяльності на передові технології та міжнародний досвід, має значні перспективи у розвитку проєктної та грантової діяльності, розширенні взаємодії з партнерами, масштабуванні, впровадженні, комерціалізації, інтеграції у світовий простір через міжнародну асоціацію наукових парків. Він активно розвивається і виходить з новими ініціативами.
Незадовго до Нового року в КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрито нову навчально-наукову лабораторію протезування, медичної реабілітації та ерготерапії. Це дає змогу проводити натурне моделювання верхніх і нижніх кінцівок з наступним виготовленням куксоприймальних гільз (куксоприймачів) протезів.
науковій лабораторії протезування, медичної реабілітації та ерготерапії
Ця лабораторія разом з Навчально-інноваційним центром протезування та реабілітації й Науковим парком адитивних технологій є складовою створеної в технічному університеті інноваційної екосистеми, що об’єднує освіту, науку, технології, медичну інженерію та підтримку ветеранів.
І це реальна можливість здобути нові, дуже необхідні сьогодні навички практичної підготовки для студентів, які навчаються за спеціальностями «Біомедична інженерія», «Прикладна механіка» (особливо, якщо йдеться про сертифікатні програми/спеціалізації: «Інженерія та технології протезування» на бакалавраті, «Медико-інженерні технології в протезуванні» та «Адитивні технології у протезуванні» у магістратурі).
Це також хороша база практичної підготовки для бакалаврів і магістрів, які навчаються на «Біомедичній інженерії» за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія» та на освітніх програмах у її межах: «Фізична терапія, ерготерапія» на бакалавраті та «Фізична терапія» в магістратурі.
Лабораторія допоможе майбутнім спеціалістам розвинути в собі навички протезної реабілітації, а також навчити пацієнта базових прийомів використання протеза, а це є важливим першим етапом після його встановлення.
Після відкриття лабораторії відбулася панельна дискусія щодо перспектив навчання, стажування та працевлаштування для ветеранів і ветеранок, які навчаються у магістратурі КПІ. До речі, в одному з гуртожитків Київської політехніки створюється інклюзивний простір для цієї категорії студентів. Грантова програма для навчання ветеранів і ветеранок на магістратурі, а також створення інклюзивної освітньої інфраструктури реалізується за підтримки української продуктової ІТ-компанії appflame та за сприяння фонду Genesis for Ukraine.
Марія ВОЛИНСЬКА
Газета “Світ”, № 1, січень, 2026 р.