В освітньо-науковому просторі Київського академічного університету МОН та НАН України відбулась урочиста церемонія створення Асоціації академічного співробітництва «Академ.Сіті» та підписання відповідного Меморандуму науковими установами НАН.
Як повідомили у КАУ, документ було підписано дванадцятьма інститутами Національної академії наук та Київським академічним університетом.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
Заснування Асоціації є визначальним кроком для створення наукового парку «Академ.Сіті», що має об’єднати учасників інноваційної екосистеми України, насамперед академічну науку та бізнес-середовище, і забезпечити їхню ефективну взаємодію в сфері розвитку високих технологій. Головною метою діяльності майбутнього НП «Академ.Сіті» є доведення науково-технічних розробок до високих рівнів готовності та їхня подальша комерціалізація.
Підписанти меморандуму про створення Асоціації академічного співробітництва «Академ.Сіті».
Основними завданнями НП «Академ.Сіті» є презентування наукових розробок НАН України бізнес-середовищу, створення високотехнологічних компаній та інноваційних підприємств (стартапів та спінофів), залучення приватних інвестицій в науково-технічну діяльність. Також першочерговим завданням стане надання представникам бізнес-середовища доступу до експертної бази НАН України, налагодження контактів із науковцями, надання можливостей ефективного використання дослідницької інфраструктури НАН України.
– Поки науковий парк «Академ.Сіті» – це лише проєкт, – розповіла «Світу» Олександра Антонюк. –Аби його концепцію було імплементовано, треба пройти великий шлях. Але найголовніше – створено Асоціацію академічного співробітництва. Концепція, яку ми презентували, – результат роботи з німецькими партнерами, які фактично були нашими менторами. Вони поділились досвідом розбудови наукового парку «Адлерсхоф» у Берліні, зокрема облаштуванням території, де були розташовані інститути Східнонімецької академії наук. З одного боку, це допомогло нам розібратись, в чому полягає бізнес-модель наукового парку, а з іншого – зрозуміти, які практики можна використати у нас.
ПОДОЛАТИ РОЗРИВ
– Зараз ми вибудовуємо механізми правильної співпраці між наукою і бізнесом, – продовжує Олександра Антонюк. – Подолати розрив між ними намагаються всі країни – кожна у власний спосіб. Вважається, що найкраще цю проблему вирішено у США, у Європи є своя модель, у Ізраїлю своя. Тобто – адаптована до їхньої законодавчої бази й особливостей регулювання відносин між державними і приватними установами. Будь-яка держава, з одного боку, намагається встановити «мембрану» між приватними та державними коштами, аби не було перетікання бюджетних коштів в приватний сектор, а з іншого боку – намагається зробити цю «мембрану» напівпрозорою, аби було спілкування бізнесу з науковцями, щоб бізнес замовляв дослідження в учених, а дослідження впроваджувались у конкретні розробки.
ІНКУБАЦІЙНА ПРОГРАМА Й ІННОВАЦІЙНІ МЕНЕДЖЕРИ
Нині команда працює над розробкою інкубаційної програми для академічних стартапів. «В НАН є багато розробок, які доведено до певного технологічного рівня, але їм не вистачає реалізації в формі реального бізнесу, – розповідає пані Олександра. – Тобто ми шукаємо відповідь, як із цих розробок зробити те, що буде приносити дохід, з якого потім будуть платитися податки. Для цього потрібні інноваційні менеджери, які б могли допомогти розробити бізнес-плани, підказати, де і як отримати інвестиції, як представляти свою розробку перед потенційними інвесторами. В Україні майже зовсім немає фахівців такого профілю, які б працювали не з ІТ-стартапами, а з тим, що називається DeepTech, тобто розробки, які для тестування вимагають певних виробничих потужностей (тестового виробництва).
Одна з цілей, яку ставить перед собою Київський академічний університет, – вводити в навчальні курси спеціальні дисципліни, наприклад «менеджмент інновацій», щоб студенти знали, як прогнозувати комерційну успішність своєї розробки.
– Фактично проєкт «Академ.Сіті» – це великий стартап Національної академії наук, тобто НАН України як команда, яка береться за цей проєкт, показує, що вона готова до змін, – наголошує Олександра Антонюк. – Більшість науковців НАНУ хочуть працювати на благо країни. Питання в тому, як створити інструмент, щоб це можна було реалізувати. Ми робимо такий стартап вперше, знаємо, що буде складно, будуть і помилки. Але ми точно будемо рухатись у цьому напрямку і обов’язково маємо завершити цей проєкт з позитивним результатом.
Дмитро ШУЛІКІН
Газета “Світ”, №33 – 34, вересень, 2021 р.