Насправді економічні втрати України внаслідок збройної агресії РФ ще належить підрахувати й осмислити. Але перші цифри вже почали називати.
На засіданні президії Національної академії наук України директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ академік Валерій Геєць навів деякі оцінки – як макроекономічні, так і за окремими сферами.
Оцінки провідних зарубіжних бізнес-груп щодо зниження нашого ВВП в 2022 році суттєво відрізняються. Скажімо, «Raiffeisen research» дає мінус 15%, «Citygroup» – мінус 32%, «Intelligence» – аж мінус 46,5%. Дав попередні оцінки і наш уряд. Нещодавно Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав цифри від 30% до 50%. Крім того, за урядовими оцінками, загальні збитки сягають 600 мільярдів доларів – але тут йдеться про активи і пасиви, а не про ВВП.
Сценарний обрахунок можливих економічних втрат України, який здійснили фахівці Інституту економіки та прогнозування попередньо визначає втрати України від 22 до 46% ВВП. Валерій Геєць порівняв ці цифри з втратами інших держав під час воєн на пострадянському просторі. Так, у Вірменії в 2020 році внаслідок конфлікту в Нагорному Карабасі скорочення ВВП становило 7,4%, в Грузія за декілька днів війни з РФ у 2008 році втратила близько двох мільярдів доларів. Щодо окремих галузей, то втрати гірничо-металургійного комплексу зараз становлять приблизно 50%. Як зауважив Валерій Геєць, близько 30% підприємств цієї сфери повністю зупинили свою діяльність, а 45% – скоротили виробництво.
– Щодо продовольчої безпеки, то в цілому загрози голоду як такого в Україні немає, але проблеми з продуктами харчування є, адже чимало підприємств втрачено, – зауважив академік Геєць. – Однак враховуючи те, що наша харчова промисловість і сільське господарство забезпечували велику частку світового експорту соняшникової олії і пшениці, то це викликає серйозну стурбованість у світі щодо загрози голоду. Якщо обмеження будуть введені і щодо Росії (із врахуванням уже введених санкцій), то за попередніми оцінками, приблизно 25 відсотків населення в світі зіткнуться з проблемою голоду. Від поставок українського зерна напряму залежить близько 400 мільйонів людей. Щодо посівної кампанії, то прогнозується, що третину наших площ цьогоріч засіяно не буде. Ще 20% площ – під питанням.
«Очікуємо, що урожай буде на 50% нижчий порівняно з 2021 роком», – робить невтішний прогноз Валерій Геєць.
Через війну українські виробники випадають з глобальних ланцюгів доданої вартості. Наприклад, як розповів академік Геєць, декілька європейських автовиробників змушені зупинити роботу заводів на всьому континенті через нестачу дротів, які виготовлялись на українських підприємствах. Крім того, більш як половина світового неону вироблялась українськими підприємствами – в Маріуполі і Одесі.
Як зауважив Валерій Геєць, зараз Україна не може задовольнити відповідний світовий попит. Тому пальму першості, мабуть, перехопить Китай. Окрім фіксації наших втрат, важливо, щоб вони були визнані міжнародною спільнотою. Адже потім доведеться воювати і в міжнародних судах – за російські активи, а також отримувати допомогу і кредит на відновлення економіки.
«Свого часу в нашій країні не була відповідна проведена реєстрація активів і пасивів, – наголосив Валерій Геєць. – Це питання, яке доведеться опрацьовувати в рамках нашої наукової діяльності».
У своєму виступі академік окреслив тематичну спрямованість економічних досліджень у воєнний і повоєнний час. Зокрема, йшлося про питання просторової локалізації як виробництв, так і робочої сили з врахуванням міграційних процесів, стратегічні орієнтири післявоєнного відродження української економіки, національну енергетичну парадигму, промисловий розвиток в євроінтеграційному контексті тощо.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН