Інтерв’ю з головою відділу медичної хімії компанії ЄНАМІН, старшим науковим співробітником Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України кандидатом хімічних наук Іваном Кондратовим про препарати проти COVID-19, що перебувають на різних етапах розробки або перевірки.
Ситуація з розробкою ліків проти COVID-19 показує загальну тенденцію: певні успіхи є, проте поки без справжніх проривів.
Учений зазначає: «Найперспективніші препарати, що їх наразі розробляють для лікування COVID-19, з погляду хімічної будови й механізму дії можна поділити на дві категорії: моноклональні антитіла і так звані малі молекули.
Над розробкою класу ліків «моноклональні антитіла або МАБи» (Monoclonal antibodies, скор. mAbs) працюють ряд компаній, але Іван Кондратов звертає увагу на три, які можна умовно вважати лідерами цих перегонів. Перша — американська компанія «Eli Lilly and Company». Саме вона розробила біомолекули бамланівімаб (у співпраці з канадською біотех-компанією «AbCellera Biologics») і етесевімаб (разом із китайською «Junshi Biosciences»). Але беззаперечним лідером серед компаній, що розробляють моноклональні антитіла проти SARS-CoV2, залишається Regeneron Pharmaceuticals. Ще торік у листопаді компанія отримала від FDA дозвіл на екстрене використання препарату, що має назву REGEN-COV, під час лікування хворих на коронавірусну інфекцію легкого та середнього ступенів тяжкості.
Щодо препаратів, заснованих на так званих малих молекулах. Їхня активна речовина складається зі справді невеликих (якщо порівняти з антитілами білкової природи, про які ми вище говорили) молекул, які в певний спосіб блокують деякі процеси в життєвому циклі вірусів. Прикладом такого препарату є Ремдесивір — він впливає на РНК-залежну РНК-полімеразу. «Молнупіравір» — ще один препарат, спрямований на ту ж мішень, що й «Ремдесивір». Як розповів Іван Кондратов, його розробили в Університеті Еморі ще до появи SARS-CoV-2 з метою лікування грипу. Пізніше права на нього придбала компанія «Ridgeback Biotherapeutics» і продовжила працювати над подальшим дослідженням разом із фармацевтичним гігантом «Merck & Co.».
Компанія Pfizer, відома своєю РНК-вакциною проти COVID-19 (розробленою разом з німецькою компанією BioNTech), теж розробляє препарат для лікування цієї хвороби: також малу молекулу, але вона має іншу мішень — так звану головну протеазу (main protease, або Mpro).
Загалом видається, що успіхи фарміндустрії у створенні препаратів проти коронавірусної інфекції можна назвати відносно скромними. Іван Кондратов погоджується з цим. На його думку, це не лише через об’єктивні труднощі, а й тому, що думки учасників ринку збігаються: мовляв, вакцин, які вже є в нашому розпорядженні, буде достатньо, щоб впоратися з пандемією. Однак зараз важко прогнозувати, як поводитиметься вірус, і хтозна, чи не доведеться шукати інших способів боротьби з ним. Завжди лишатиметься частка людей, які з тих чи інших причин не отримали вакцину й можуть захворіти. Тож препарати проти COVID-19 — безперечно, вартісна ідея.
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю
За інформацією платформи «Громадське» та прес-служби НАН України