13.10.2021Інтерв’ю з археологом Віталієм Отрощенком «Які скарби половецького аристократа знайшли у Чингульській Могилі»На сайті інформаційного ресурсу «Суспільне. Культура» було опубліковано інтерв’ю завідувача відділу археології енеоліту — бронзової доби Інституту археології НАН України доктора історичних наук Віталія Отрощенка.
Учений розповів, що саме робить Чингульський курган унікальним: «Чингульська Могила остаточно сформувалася в часи становлення Улусу Джучі, або Золотої Орди. Тоді на Волзі побудували Сарай-Бату, а потім Сарай-Берке (обидва міста були столицями Золотої Орди, зведені близько 1240-го і 1262 року відповідно. — Авт.). В основі споруди містився курган Інгульської катакомбної культури півтора метра заввишки. З маківки цього кургану бронзової доби впустили могилу кипчацького хана. Чингульська Могила є єдиним відомим похованням кипчацького хана (кипчаки — кочовий народ, відомий із літописів як половці. — Авт.), яке збереглося непограбованим. Хоча такі спроби були в той час, коли ми копали курган. Нам зіпсували елементи кінських поховань. Тоді довелося звернутися за допомогою до міліції. Під час розкопок чергували моторизовані автоматники з вівчаркою. Під їхньою охороною ми без поспіху й детально зафіксували етапи та деталі складного поховального ритуалу. Безпосередньо розкопками кургану керував Юрій Рассамакін. Нині більшість виявлених коштовностей із цього комплексу зберігаються у Скарбниці Національного музею історії України, а інша частина предметів — у Археологічному музеї Інституту археології НАН України, зокрема шабля хана та елементи золототканого одягу».
Віталій Отрощенко також пояснив чому Чингульська Могила досі викликає суперечки серед науковців, ким могла бути похована у кургані шляхетна особа і чи допоможе генетика розкрити загадки археології.
Наостанок археолог зауважив: «Моя перша археологічна практика проходила на Кіровському поселенні доби пізньої бронзи у Східному Криму. Це був 1964 рік, я був студентом. І тоді знайшов бронзовий серп, як тепер знаю, кабаківського типу. Це була перша вагома знахідка в моєму житті. Знахідка бронзової речі в контексті культурного шару бронзового віку. Я тоді хворів, але коли знайшов той серп, миттєво одужав. Нині таких серпів знайдено десятки по всій Лівобережній Україні. Моя спеціалізація — спільноти бронзової доби. Також мене цікавить кіммерійська доба — на стику із бронзою, а ще білозерська культура — доба фінальної бронзи. Свого часу мені пощастило брати участь у її виділенні.
Кожен із п’яти періодів бронзової доби мав специфічні поховальні ритуали. Небіжчики у похованнях здебільшого були зібгані, проте кожен по-своєму, зі своїми ритуальними особливостями. Коли почалися розкопки курганів, ще за часів Російської імперії, ці рештки сприймали без розбору як зібгані та фарбовані кістяки. Але в жорстких дискусіях із колегами ми змогли чимало уточнити та розподілити їх на десятки археологічних культур праісторії.
Мені подобається, коли у похованні й артефактів особливо немає, а ти доводиш, що воно належить до певного періоду за напутньою їжею, за шматком м’яса — воно вже зітліло, але кістки залишаються. За тим, де лежить це м’ясо, з якої частини тіла та якої тварини, за тим, чи була в небіжчика налобна пов’язка, виходимо на культурну атрибуцію комплексу. Із доби бронзи залишилося небагато поховань із інвентарем, тому нам доводиться працювати на нюансах. І коли у вас є вибірка із 100—200 визначених поховань, ці нюанси відображаються статистично. Взагалі, у археології доби бронзи найбільше люблю працювати з небіжчиками. Можна сказати, що археологічну наукову кар’єру я побудував на людських кістяках».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю
За інформацією ресурсу «Суспільне. Культура» та прес-служби НАН України
Читайте також:
ЗАСТРИБНУТИ ДО “НАУКОВОГО ПОТЯГА”: про підписання угоди про участь України в рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» в програмі з досліджень та навчання «Євратом». Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2021 р.
НАУКОВИЙ ТРАФІК І ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ. Про нові «спектральні» канали з великою пропускною здатністю. Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2021 р.
ЧИ ЗАГРОЖУЮТЬ НАМ «ТРОЯНЦІ» І «КЕНТАВРИ»? Яку шкоду «інопланетні гості» – великі і малі космічні тіла – можуть нанести нашій цивілізації? Газета “Світ”, № 37 – 38, жовтень, 2021 р.