Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України), підготувала вже 53 прогнози від квітня 2020 року. Новий їхній прогноз обіймає період практично до кінця жовтня. Очолює робочу групу –заступник диpектоpа з наукової pоботи ІПММС член-кореспондент НАН України Ігор БРОВЧЕНКО.
Наше інтерв’ю з ним – було на початку пандемії, коли тільки розгорталася перша хвиля. З тих пір прогнози Робочої групи стали певною канонікою, їх часто цитують і враховують у своїх діях урядові структури. В сьогоднішньому інтерв’ю – певний підсумок пройдених етапів, і порівняння, і передбачення із застереженням: ковід сам по собі не зникає, і літня (значною мірою, ще й нинішня) «розслабуха» обертається важкими наслідками і для людей, і для країни.
– Ігоре Олександровичу, наскільки швидко зростає захворюваність людей цієї осені?
– Насправді дуже швидко. Кількість нових випадків хвороби зросла вдвічі за перші 2 тижні жовтня та вп’ятеро за місяць. Кількість позитивних результатів тестів ПЛР збільшилась у 2,1 раза за 14 днів, а нових госпіталізацій – у 1,7 раза. За більшістю показників нинішня коронавірусна хвиля уже перевищила торішню осінню хвилю. Зокрема, смертність уже на 40% більша за пікові значення осені, а загальна кількість зайнятих ліжок у лікарнях вже на третину більша, і продовжує стрімко зростати. Щодня заповнюється більше 1200 ліжок, майже всі з яких обладнані подачею кисню.
При цьому кількість хворих, які потребують кисню, перевищує минулорічний максимум майже в 2,5 раза і до максимуму весни залишилося буквально 2-3 дні (інтерв’ю взято 20 жовтня, – авт.). При цьому третина областей вже перевищила максимуми весни за зайнятістю ліжок.
За нашими очікуваннями досягнення всіх пікових показників весняної хвилі можливе вже за тиждень.
– А що показують регіони?
– Ситуація у регіонах різна за абсолютними показниками, але динаміка більш-менш схожа. У всіх областях спостерігається стабільне збільшення і кількості випадків, і смертності, і зайнятості ліжок. Жодна з областей ще не досягла піку. Нинішню статистику досить сильно спотворили довгі вихідні (14-17 жовтня), що призвело до деякого спаду епідемічних показників, але це викликано лише святковим режимом роботи медичних закладів, а не реальною обстановкою. На цьому тижні очікуємо встановлення абсолютних рекордів щодо нових виявлень, що сягатимуть за 23-26 тисяч випадків на день у п’ятницю-суботу. Рекорд із смертності, на жаль, вже встановлено, 19.10 повідомлено про 538 смертей. Частково це пов’язано із затримкою внесення в базу випадків, що трапилися у вихідні, але все одно цифра дуже велика.
На момент виходу прогнозу у Вінницькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Закарпатській, Полтавській областях та у Києві зайнятих ліжок було менш, ніж 30% від максимумів попередніх двох хвиль. А у Волинській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській та Херсонській областях їхня кількість уже перевищила ці максимуми або впритул до них наблизилась.
Бачимо, що в Україні у попередні дні уже п’ять областей потрапили в «червону» карантинну зону. Найближчими днями очікується, на жаль, потрапляння нових областей до червоних зон. Конкретні дати залежать від здатності медичної системи швидко розгортати нові ліжка. Деяким областям вже досить довго вдається уникати критеріїв червоної зони завдяки швидкому збільшенню виділених ліжок з киснем. При цьому справжня кількість та якість резервних ліжок викликає запитання.
Від початку жовтня ситуація різко погіршувалась у всіх регіонах. Найвищі темпи госпіталізації спостерігались на сході та півдні країни, а також на Житомирщині, Сумщині й у Чернівецькій області, яка межує з Румунією, де захворюваність зараз вища, ніж в Україні. У Чернівецькій області найбільша (після Луганської області) кількість летальних випадків у розрахунку на 100 тис. населення.
Найзагрозливішою, з погляду доступності обладнаного ліжкового фонду в лікарнях і показників смертності, є ситуація у Запорізькій, Одеській, Луганській, Чернівецькій, Житомирській та Харківській областях.
-А столиця?
– Захворюваність у столиці дещо нижча, ніж загалом по країні. Але, з огляду на те, що кількість позитивних тестів тут зростала несподівано швидко, що свідчить про велику частку приватних лабораторій та тестування не за місцем проживання, це може свідчити про приховане зростання захворюваності. Щодня в Києві фіксується приблизно вдвічі більше позитивних ПЛР тестів, ніж офіційно виявляється випадків захворювань.
Зайнятість ліжок в Києві почала стрімко зростати останніми днями, тому, на жаль, слід очікувати, що Київ чекає доля інших регіонів, можливо з невеликою затримкою в часі.
– Чи простежується вікова відмінність при захворюванні штамом «дельта»?
– Так, нинішня захворюваність серед дітей та молоді у вікових категоріях від нуля до 9 і 10–19 років перевищила максимальні значення за весь час пандемії, хоча кількість госпіталізацій поки що нижча від такого максимуму. Досвід інших країн також засвідчує, що під час цієї хвилі діти є активними учасниками епідемічного процесу. Вони не тільки хворіють частіше, але й ефективно заражають інші вікові групи. Тому перехід на дистанційну форму навчання та вакцинація дітей, молодших за 18 років, є зараз необхідним
–Як відбувалося відстеження усіх цих процесів?
-Ми зараз використовуємо дві моделі: статистичну модель Prophet та розроблену нами ще минулого року модель SEIR класу. Обидві моделі зараз непогано описують і передбачають на кілька тижнів динаміку і кількість захворювань, враховуючи тижневі коливання статистичних даних. Настання пікового періоду (що хвилює всіх найбільше) такими моделями передбачити дуже важко. Настання піку залежить не тільки від кількості перехворілих та/або вакцинованих (а реальна кількість перехворілих відома дуже приблизно, а також якість та тривалість імунітету після хвороби та щеплення ще вивчається), а також від особистої дисциплінованості людей та запроваджених правил та обмежень. Крім того, існує ймовірність того, що незабаром буде досягнуто верхню межу можливих виявлень (через обмеженість ресурсів лабораторій) та кількості госпіталізацій (через обмеження кількості ліжкового фонду) і ці фактори будуть впливати на офіційну статистику. Реальну ситуацію більш об’єктивно можна буде оцінити лише за два місяці, коли стане відома офіційна кількість померлих з усіх причин за даними Держстату.
Те, що нас очікує в найближчому майбутньому, можна також намагатися оцінити, спостерігаючи за динамікою Румунії та Болгарії. В цих країнах схожа динаміка та схожі (низькі) рівні охоплення вакцинацією. Румунія, до прикладу, вже значно перевищила всі свої історичні рекорди і пікового періоду ще не досягла.
– Який висновок ви хотіли б зробити з проведеного аналізу та від чого застерегти людей? І чи буде в країні загальний локдаун?
– Локдаун встановлюємо не ми. Вже 6 областей перейшли в червону зону, найближчим часом цей список буде значно розширений. Багато буде залежати від режимів роботи начальних закладів, а також від поведінки кожного з нас. Зараз необхідно бути якомога обережнішими та вакцинуватися всім, хто ще цього не зробив.
Розпитувала Лариса ОСТРОЛУЦЬКА
Газета “Світ”, № 39 – 40 жовтень 2021 р.