Восени не лише курчат рахують, але й у багатьох інших галузях підбивають підсумки, зокрема, в археології. Причому, якщо птахівництво вже мало залежить від сезону, то археологія лишається більш залежною від пори року. Про визначні знахідки археологічного сезону-2021 «Історичній Свободі» розповів заступник голови правління Спілки археологів України Євген Синиця.
– Чим українську археологічну спільноту потішив 2021 рік? Що з артефактами пізнішої доби?Сенсація європейського рівня! Комарів на Буковині – це пам’ятка періоду Римської імперії, Черняхівської культури
– Тут дійсно сенсація, не побоююся такого слова, європейського рівня! Це роботи моїх колеги, які досліджують Комарів на Буковині. Це пам’ятка періоду Римської імперії, тобто Черняхівської культури. Комарів датується ІІІ-ІV століттями нашої ери.
Ця пам’ятка відома з кінця 1950-х, але останнім часом там відновили роботи. Відома вона насамперед завдяки тому, що там знаходився ремісничий і гончарний центр.Це дуже далеко від лімесу, 300 кілометрів від найближчого кордону Римської імперії
І найголовніше – це єдиний відомий за межами Римської імперії осередок із виготовлення скляних предметів за римськими технологіями: посуду, прикрас і так далі. І це дуже далеко від лімесу, порядку 300 кілометрів від найближчого кордону Римської імперії.
– Лімес – це військовий кордон, де гарнізони римські стояли.
– Так, це укріплений кордон Римської імперії, який розмежовував імперську територію і варварську. І Комарів розташований доволі глибоко на варварській території.Виявили рештки споруд, з такими елементами, які притаманні суто римській будівельній традиції, зокрема гіпокауст. Гіпокауст – це «тепла підлога»
Минулого року, обстежуючи околиці Комарова, знайшли поселення. А цього року вперше там проводили більш-менш значного обсягу роботи на поселені Бузовиця. І сенсаційність полягає в тому, що там виявили рештки споруд, які побудовані за класичною римською технологією з використанням будівельної кераміки, цегли і фасонної цегли зокрема – з такими елементами, які притаманні суто римській будівельній традиції, зокрема гіпокауст так званий.
– Це що таке?
– Гіпокауст – це така система «тепла підлога». Тобто це система опалення, яка використовувалася в римський час. Доволі складна технологічна конструкція, де в якості опалювального елементу була саме підлога, під якою циркулювало прогріте повітря. І це така «фішечка» досить яскрава. Первинно ця система призначалася для використання в лазнях, в термах. А коли римляни потрапили в не дуже приємні з точки зору середземноморської людини умови а-ля Галія або Британія, вони цей технологічний винахід почали використовувати для обігріву житлових приміщень. Вони відомі в ситуаціях, коли немає сумнівів, що це не лазня, а житлова споруда і система опалення помешкання людей.
В принципі, ці роботи тільки почалися. Попервах колеги скептично до розвідкових матеріалів поставилися, але цей рік перевершив сподівання.
– Черняхівська культура – ранньослов’янська чи протослов’янська? Як її охарактеризувати?
– Можна прочитати в підручнику, що вона протослов’янська. Це не зовсім так. Це поліетнічне утворення, де були представники різного населення, яке мешкало на той момент на території України, у тому числі протослов’яни в певних регіонах. Але йдеться про Подністров’я, де, скоріш за все, ми маємо справу з політичним гегемоном, завдяки якому постала Черняхівська культура. Йдеться про германців-готів і, можливо, про якесь фракійське населення, навкруги Карпат яке мешкало. Тобто це теж потребує подальших досліджень і уточнень стосовно цих пам’яток – Комарова і Бузовиці.
– То можна казати, що в ІІІ-ІV століттях мешканці території сучасної України, зокрема Буковини, імпортували не лише якісь предмети, але й запозичували певні технології?В Комарові ми стикаємося з речами, які ще поки що не дуже розуміємо. Це технології, якими римляни дуже неохоче ділилися
– Безумовно. Черняхівську культуру в археологічному вимірі називають «культурою провінційно римських впливів». Тобто йдеться про те, що обличчя цієї культури визначали саме певні предмети, виготовлені за римськими технологіями – кераміка, певні набори прикрас і так далі.
Але в Комарові ми стикаємося з речами, які ще поки що не дуже розуміємо. Маю на увазі, що це технології, якими за нашими поточними уявленнями, римляни дуже неохоче ділилися. Те саме виробництво скла або будівельні технології. І це виглядає дивно.
Колеги робили доповідь ознайомчу, в якій поставили питання, що це, можливо, якась громада, умовно кажучи, римських громадян, які мешкали у варварському оточенні. Ми не дуже розуміємо, на яких умовах і чому? Але вони принесли з собою повноцінний набір побутових уподобань і втілили їх на території, яка чи не за 300 кілометрів від лімесу. У Європі, де старожитності цього часу досліджені досить непогано, таких феноменів немає. І це надзвичайно цікаво.
Читайте також:
- КАШТАН ПЕТРА МОГИЛИ, ДУБ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ…Про дерева поважного віку, їх заповідання, визначення кількості років та лікування. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ОБЕРЕЖНО! ПИТНА ВОДА! Про якість води та пошук виходу з водної кризи. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- І МІЦНІСТЬ ДОРІГ, І ЖИТТЄВА СТІЙКІСТЬ або Хто і як розробляє матеріали для майбутніх супершляхів. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ ЯК ГАСЛО СУЧАСНОЇ НАУКИ. Про діяльність Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ЯКИМИ БУДУТЬ УНІВЕРСИТЕТИ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ? Матеріал Максима СТРІХИ, доктора фізико-математичних наук, професора. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- НАУКОВИЙ ФЛОТ: ДОВГОСТРОКОВА ПРОГРАМА І НОВІ НАЗВИ.Про відродження науково-дослідного флоту України. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- Президент Європейської дослідницької ради Марія ЛЕПТІН: «ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОПОМОЖУТЬ ВИРІШИТИ НАЙВАЖЛИВІШІ ПРОБЛЕМИ НАШОГО ЧАСУ». Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ОСТАННЄ СЛОВО МАЄ БУТИ ЗА ВЧЕНИМИ. Матеріал Вадима ЛОКТЄВА, академіка НАН України. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.
- ЯДЕРНІ ВИКЛИКИ. Як ядерна енергетика впливає на розвиток країни і що наука може запропонувати атомній галузі. Газета “Світ”, № 41 – 42, листопад, 2021 р.