Цьогоріч минає 125 років від часу створення Музею хвороб людини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – найбільшого в Україні та одного з трьох найбільших у Європі музеїв цього профілю. Про це ідеться на сторінці соцмережі університету.
Окрім Львова, подібні музеї функціонують на базі клініки Шаріте у Берліні (Німеччина) та Музей Дюпюітрена Паризького університету (Франція). Першим експонатам Музею хвороб людини – близько півтори сотень років. Аналогів деяких експонатів у світі більше ніде немає. «Мертві допомагають живим» – такий напис латинською мовою зустрічає відвідувачів при вході до музею, який розміщений у стінах Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на кафедрі патологічної анатомії та судової медицини. Історія музею хвороб людини нерозривно пов`язана з історією навчального закладу.
У 1784 р., згідно з привілеєм імператора Йосифа ІІ відбулося відновлення у Львові університету з чотирма факультетами: теології, права, філософським і медичним. Були збудовані та почали функціонувати нові навчальні корпуси та клінічні бази Університету, зокрема патологоанатомічний. У 1875 році студентам почали викладати нову дисципліну – патологічну анатомію.
Трохи більше, як за 20 років – у 1896-му в Університеті створено окрему кафедру патологічної анатомії, котру очолив професор Карлового університету у Празі Анджей Обжут (керував кафедрою до 1910 р.). Власне, з цього часу й було розпочато зібрання унікальних експонатів, з яких постав музей. Професор Обжут започаткував роботу Львівської школи патологоанатомів та створив архів протоколів патанатомічних розтинів.
Спеціально для університетських занять був збудований круглий секційний зал у вигляді амфітеатру. Кожен унікальний випадок – органи та їх фрагменти, тіла дітей із вродженими вадами, які померли в утробі матері або невдовзі після пологів – все вміщувалося у спеціальну фіксуючу рідину і ставало експонатом музею. Починаючи з 1920-х рр., коли почала активно розвиватися хірургія, експонатами музею ставали операційні матеріали.
Упродовж більше ста років керівники кафедри робили кроки для поповнення та збереження музею (Здіслав Дмоховський, Вітольд Новіцкі, Михайло Войно-Ясенецький, Євген Пальчевський, Дмитро Зербіно, Юрій Поспішіль). Багато років поспіль музеєм опікувалася доцент Анна Рудницька. Великий внесок у реконструкцію музею хвороб людини зробив його нинішній директор, один із провідних українських вчених у галузі патологічної анатомії, академік НАМН та член-кореспондент НАН України, професор Дмитро Зербіно.
Сьогодні в музеї діє 5 відділів, зокрема, експозиція макропрепаратів, що налічує понад 2 тисячі експонатів та близько 95 тисяч архівних протоколів розтинів за період з 1896 по 2020 роки. Окрім цього, в музеї є велика колекція патогістологічних препаратів, які демонструють мікроскопічний вигляд більшості відомих захворювань – майже 15 тис. одиниць, бібліотека, яка містить унікальні наукові часописи та монографії, а також 2,5 тисячі малюнків, створених на початку XX століття кафедральним художником з метою експозиції на лекціях та практичних заняттях.
Весь музей умовно розділений стендами, на яких згруповані хвороби окремих систем людини. Зокрема окремий стелаж виділений для демонстрації патологій розвитку плодів. Тут є надзвичайно рідкісні плоди: двоголові, циклопи, з різними вадами голови, кінцівок, тіла, органів. Більшість із них дуже давні, вважається, що Анджей Обжут привіз їх у 1896 році з Праги.
Музей має одну з найбільших колекцій двоголових плодів – 8 екземплярів, які становлять величезну цінність для науки. У дитини-циклопа одне очне дно і зовсім відсутній ніс. Є плоди з відсутньою черепною коробкою або й взагалі без голови. Одним з останніх поповнень колекції плодоношення є плід жінки-наркоманки – дитина-русалка (у плоду зрощені ноги). Не так давно у музеї з’явився ще один цікавий експонат. Оперуючи у Львові 12-річну дівчинку з проблемної сім’ї, канадські дитячі хірурги отримали унікальний операційний матеріал – шлунок з волоссям. Протягом багатьох років дівчинка смоктала кінчики свого волосся і воно накопичувалося в животику дитини. На стелажі з легенями представлено близько 20 розрізів, на яких наочно видно найпоширеніші хвороби, що вражають бронхи. Тут представлений рак легень на початковій стадії, коли чітко видно контури пухлини, а також четвертої стадії, коли легеня повністю пронизана метастазами.
З-поміж інших в око відразу впадають червоні легені з великими чорними цятками – це так звані «легені шахтаря», «антракозис пульмоно» – хвороба, що вражає людей, які працюють у шкідливих умовах. Є легеня із наскрізною діркою – каверною. На іншому зразку легеневої тканини майже немає – це відкрита форма туберкульозу.
Тут же зберігаються легені, вражені COVID-19, – одне з останніх поповнень колекції музею.З 1998 року у музеї проводять екскурсії для студентів вищих навчальних закладів і учнів старших класів Львова, області та усієї України. Двері музею відкриті й для туристів, які приїздять сюди з багатьох країн світу – Польщі, Німеччини, Австрії, США та ін.Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 665-р колекції та архів протоколів автопсій Музею хвороб людини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров’я України внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, які є національним надбанням.
Читайте також:
- ПЕРШІ ЛАУРЕАТИ ПРЕМІЇ ІМЕНІ БОРИСА ПАТОНА. Відзначено одинадцять робіт. Газета “Світ”, № 47 – 48, грудень, 2021 р.
- АЙНШТАЙН БИ НАС ПІДТРИМАВ! Звернення до колег-науковців, викладачів, авторів та видавців підручників, наукової і науково-популярної літератури. Газета “Світ”, № 47 – 48, грудень, 2021 р.
- КОГО НАКРИЄ «ДРУГА ХВИЛЯ» ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ? Стаття Бориса ІЛЬЄНКА, вченого секретаря Інституту газу НАН України. Газета “Світ”, № 47 – 48, грудень, 2021 р.
- «УКРАЇНСТВО ВРОСЛО В МЕНЕ ОРГАНІЧНО». Інтелектуальна і світоглядна спадщина Агатангела Кримського. Газета “Світ”, № 47 – 48, грудень, 2021 р.
- ЧИМ БІЛЬША КОРУПЦІЯ, ТИМ ТОВСТІШІ МІНІСТРИ!Дослідження українського вченого Павла Блавацького. Газета “Світ”, № 47 – 48, грудень, 2021 р.