Готуємось до перепису
Реальні відомості про чисельність і склад населення країни є необхідною передумовою ефективного управління державою, формування й реалізації виваженої політики, прогнозування подальших змін. Про це, як повідомляє прес-служба Національної академії наук України, йшлося на спільному засідання президії НАН та колегії Державної служби статистики. Зокрема, було заслухано доповіді академіка НАН України Елли Лібанової та голови Державної служби статистики України Ігоря Вернера щодо питання наукового забезпечення проведення перепису населення у 2023 році.
Як ішлося на засіданні, необхідність міжнародних порівнянь і розрахунків потребує порівняльних даних по кожній країні – саме тому ООН рекомендує проводити переписи населення у так званих раундах нульового року: 2000-х, 2010-х, 2020-х. Україна провела свій перший і поки що єдиний перепис у 2001 році – раунді 2000-х, тож тепер має надолужити втрачену інформацію шляхом проведення перепису у 2023 році – у раунді 2020-х.
Інформаційна цінність перепису населення здебільшого залежить від повноти розроблення програми перепису, що передбачає складання переліку запитань, за якими здійснюється опитування населення, узгодження його з зацікавленими міністерствами та відомствами, виокремлення із великої кількості запитань основних, відповіді на які створять національне інформаційне поле і забезпечать коректне міжнародне порівняння. На додачу до традиційних питань особливості сучасної ситуації обумовлюють низку нових. Зокрема, про чисельність та склад внутрішньо переміщених осіб, їхні умови життя, статус на ринку праці, джерела доходів тощо (через події в Криму і на Донбасі), про зайнятість населення, житлові умови, визначення статусу інвалідності тощо.
За результати виступів і обговорення було погоджено проєкт програми Всеукраїнського перепису населення 2023 року.
Для стимулювання інноваційної діяльності
Затверджено план заходів на 2021 – 2023 роки з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року. Відповідне рішення, як повідомляє Урядовий портал, було ухвалено на засіданні Кабміну 9 грудня.
План передбачає заходи для створення сприятливого нормативно-правового середовища для розвитку інновацій, інноваційної інфраструктури та культури підприємництва. Серед них – внесення змін до Бюджетного кодексу щодо стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ, а також перегляд пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності.
Розвиток інноваційної інфраструктури включатиме розширення мережі регіональних центрів трансферу технологій, запровадження експериментального проєкту щодо розширення мережі стартап – школа – інкубатор – акселератор на базі закладів вищої освіти та наукових установ, а також надання підтримки ЗВО та науковим установам для здійснення інноваційної діяльності. Також серед пріоритетних напрямів – стимулювання інновацій та проєктів на базі відкритих даних, цифровізація, зокрема розроблення онлайн-курсів з цифрової грамотності для різних верств населення. Задля успішної комунікації усіх учасників інноваційного процесу передбачається створення вебсайту інтелектуальної власності.
Науковці – Президентському університету
Інститут молекулярної біології та генетики НАН України днями став робочим майданчиком для обговорення нагальних проблем біотехнологічної науки і освіти та перспектив залучення установи у систему майбутнього Президентського університету. Про це повідомляє сторінка інституту у Facebook.
Робоча група, яка працює над проєктом «Президентський університет», ознайомилась з потенціалом та основними науковими напрямами інституту. Зокрема, гості відвідали наукові лабораторії й оглянули новітнє обладнання для біотехнологічних досліджень та розробок інституту зі створення тест-систем для ПЛР-діагностики COVID-19 та інших інфекційних захворювань, оглянули спектр інноваційних розробок у галузі біомолекулярної електроніки, поспілкувалися з науковцями відділу біомедичної хімії, які мають величезний досвід не лише в розробці нових лікарських препаратів, а й їх доведення до виробництва тощо.
На зустрічі були присутні керівництво ІМБГ та науковці, які залучені до викладання на кафедрі молекулярної біології і біотехнології Київського академічного університету, що віднедавна діє в стінах інституту. З робочою групою вони поділилися своїм баченням проблеми реалізації наукових розробок, а також обговорили питання, які турбують всіх: активна міграція мотивованої молоді, залучення молоді до наукових проєктів, створення креативного та відкритого середовища, яке могло би зацікавити абітурієнтів долучатися до найактуальніших наукових проєктів.
Відтепер – Українська аерокосмічна асоціація
Асоціація підприємств авіаційної промисловості «Укравіапром» відтепер стала Українською аерокосмічною асоціацією. Також до її складу прийняли нових учасників. Такі рішення, як повідомляє wing.com.uа, було прийнято на зборах асоціації, що відбулись у Києві.
З доповіддю щодо поточної ситуації у галузі виступив президент асоціації Віктор Попов. Зокрема, він зауважив, що однією з ключових подій останнього часу для галузі є контракт між ДП «Антонов» і Міністерством оборони України на будівництво трьох літаків Ан-178.
З промовами виступили: генеральний директор ДП «Антонов» Сергій Бичков, директор, генеральний конструктор ДП «Івченко-Прогрес» Ігор Кравченко, директор з корпоративних прав АТ «Мотор Січ» Володимир Семенов, заступник Голови ДКАУ Володимир Міхєєв, голова Профспілки працівників авіабудування та машинобудування України Ярема Жугаєвич.
Збори ухвалили резолюцію, обрали раду та ревізійну комісію асоціації, а також ухвалили рішення про перейменування асоціації. Головою ради було обрано Сергія Бичкова. Серед нових учасників асоціації – ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», АТ «Хартрон», АТ «Київський радіозавод» та інші провідні підприємства.
Добірку підготував Дмитро ШУЛІКІН
Газета “Світ”, № 47 – 48, грудень, 2021 р.