При розробці оцінки впливу на довкілля (ОВД) слід усвідомлювати відповідальність і ціну помилки позитивного висновку. Наприклад, дозвіл на масштабний видобуток торфу на болотному масиві Коза-Березина означає, що це торфовище втрачається назавжди і не може бути відновленим.
Шостий звіт Міжурядової групи експертів ООН з питань зміни клімату приділяє особливу увагу збереженню боліт і торфовищ. Адже вони регулюють гідрорежим і є депонентами величезних запасів вуглецю. Площа боліт у світі лише 2,3%, а запаси вуглецю в них становлять 25% вуглецю суші. Тому видобуток торфу та його спалювання – це прямі викиди СО2 в атмосферу. Україна підписала відповідний документ у Глазго, прийняла Стратегію протидії впливу зміні клімату, заявила про Європейський зелений курс, досягнення вуглецевої нейтральності, скорочення використання викопного палива.
Видобуток торфу як паливного матеріалу порушує зобов’язання, суперечить цьому курсу. Протидія негативним змінам клімату повинна забезпечуватися від локального до державного рівня. Вже за надання дозволу на видобування торфу, що порушує прийняті Україною згадані юридичні документи, необхідно притягати до відповідальності.
Коза-Березина – це цілісна болотна екосистема. Рівненська ділянка має статус заповідника з абсолютним режимом охорони. Вона найцінніша, але природа не знає меж. І внаслідок будівництва кар’єра, що прилягатиме до заповідника, суттєво зміниться гідрорежим. При сучасних кліматичних змінах цей тип боліт, що розташований на південній межі свого поширення, чутливий до зовнішнього впливу. Антропогенний вплив у комплексі зі зміною клімату спричинить синергетичний ефект, який ставить під загрозу існування всього масиву.
Коза-Березина – добре збережений, класичний масив мезо- та евтрофних угруповань, який вчені та ентузіасти врятували від тотальної меліорації Полісся. Масив має велику наукову цінність як оселище рідкісних видів рослин і тварин, занесених до «Червоної книги», рослинних угруповань, включених до «Зеленої книги». Тобто, проєкт з видобутку тут торфу спрямований на втрату біотичного різноманіття і є антиекологічним.
Яків ДІДУХ, академік НАНУ, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, член Міжурядової групи експертів ООН з питань зміни клімату
Газета “Світ”, № 3 -4 2022 р.