«За кістками і різноманіттям птахів можна визначати кліматичні зміни»

Інтерв’ю доктора біологічних наук Леоніда Горобця (Національний науково-природничий музей НАН України). Джерело: онлайн-журнал «The Ukrainians».

Як під час війни живе і працює Національний науково-природничий музей НАН України? Чи населяли колись динозаври територію сучасної України і де їх шукати? Представників яких цікавих викопних видів знаходили в Україні? Що можна дізнатися, досліджуючи рештки давніх птахів? Наскільки точними є наукові реконструкції? Як і чому вже змінився й продовжує змінюватися вид Homosapiens? Про це й інше в інтерв’ю онлайн-журналові «TheUkrainians» розповів старший науковий співробітник відділу палеонтології Національного науково-природничого музею НАН України доктор біологічних наук Леонід Горобець.

«Сфера, якою займаюся, має назву палеоорнітологія (наукове дослідження еволюції птахів та викопних птахів, — TU). Палеоорнітологія як наука активно почала розвиватися приблизно 40 років тому, зооархеологія — 30 років тому. Останні десять років дуже розвивається біоетнографія. Цей напрям — про те, як люди взаємодіяли з живими істотами. В Україні фахівців з усіх цих напрямків — обмаль, а у світі — не більше сотні. <…>

Для мене птахи виявилися дуже цікавим об’єктом дослідження — за їхніми кістками та різноманіттям можна визначати кліматичні зміни. Бо пернаті — найбільш мобільні істоти: якщо погодні умови змінюються, вони просто полишають територію, а не терплять, як це роблять популяції дрібних ссавців».

«Під час мезозою (геологічна ера, яка настала після палеозойської, приблизно 230 мільйонів років тому, — TU) значну територію України вкривав древній океан Тетіс. Його рівень то знижувався, то піднімався, утворюючи острівці. Тоді і Кримські гори, і Карпати були западинами. Цілком можливо, що на них могли мешкати динозаври.

Це могло тривати буквально впродовж тисячі років. Для екосистеми це багато. Натомість для палеонтології, яка досліджує шари, яким мільйони років, — мало. Шар міг просто не зберегтися, але шанс знайти нову знахідку є. У 2012 році в Словаччині неподалік України віднайшли рештки динозаврів. Можливо, колись їх знайдуть на Закарпатті».

«Справжня наукова реконструкція — це кістки тварини, накладені на її силует. Коли ж ми говоримо про реконструкцію зовнішнього вигляду викопної тварини, то це вже радше фантазії авторів. Зараз зображають динозаврів з найрізноманітнішим пір’ям, тому вони на картинках дуже різняться.

Багато сучасних ілюстрацій мають приблизно таку саму достовірність, як картинки драконів у середньовічних рукописах. Або ж картинки середньовічних слонів, які люди малювали тільки з опису, але так ніколи їх і не бачили».

«Аналізуючи зміни, треба чітко розрізняти їхню природу. Є зміни неспадкові, які зумовлює середовище. Яскравий приклад — збільшення м’язів рук у Середньовіччі, коли жінки мусили виконувати важку роботу. Як наслідок — руки були доволі міцні, хоча це, звісно, було нездорово і підривало жіноче здоров’я.

Зараз люди стають вищого зросту, але слабші фізично. Зафіксовано простий тест на визначення сили м’язів передпліччя за допомогою динамометра. Він свідчить, що середній показник порівняно з 19 століттям суттєво знизився. Швидше за все, це спричинили умови, в яких ми живемо. До речі, те саме зі скороченням репродуктивного віку жінки. Найімовірніше, це зумовлює середовище і підвищений рівень стресу сучасної людини. Колись жилось важко, але стабільно, не переймалися тим, де знайти кошти на новий гаджет чи на виплату кредита за квартиру.

Усі ці зміни здебільшого тимчасові, але є такі, що мають спадковий характер. Природа не зупиняється. Зокрема з того, що можемо зараз фіксувати: збільшується рухливість колінного суглоба — ми починаємо швидше бігати. Дедалі частіше з’являються маленькі, менше горошини, кісточки фабела і ціамела, потрібні для того, щоб коліно швидше рухалося.

Зменшується мала гомілкова кістка, необхідна для того, щоб крутити ступнею. Нею крутити було корисно, коли ми лазили по деревах, але для сучасної людини що менш рухлива ступня, то менший ризик її підвернути. Так само меншає щелепа, внаслідок чого зуби мудрості багатьом людям починають заважати. 28 зубів стають нормою, а 34 трапляються дедалі рідше. Крім того, виражена тенденція на зменшення відмінностей між статями. Буває, знаходять череп без певних кісток і за всіма ознаками він мав би належати чоловікові, проте ДНК-аналіз засвідчує, що жінці».

«…у науці не варто очікувати неймовірно великих прибутків. Якщо для людини на першому місці фінансове збагачення, то треба йти в інші сфери діяльності. Хоча це зовсім не означає, що в науці вмреш із голоду. Можна знайти додаткові способи заробітку. Багатьох це обурює, але якщо ваші дослідження не мають практичного застосування, то гроші з неба не впадуть. З-поміж іншого, я займаюся викладанням. Це мені приносить і задоволення, і натхнення писати книжки. Ба більше — фінансово компенсує те, що не додає наука».

Читайте також: