Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України приєднався до Мережі рішень зі сталого розвитку ООН (SDSN UN)

У липні 2022 року Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України приєднався до Мережі рішень зі сталого розвитку ООН (Sustainable Development of Solutions Network for UN – SDSN UN).

Як глобальна ініціатива ООН, Мережа об’єднує зацікавлені організації й установи з метою мобілізації зусиль, наукового і технологічного досвіду для реалізації практичних рішень, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР) і реалізацію Паризької кліматичної угоди. Інструментами реалізації завдань Мережі є інтегровані підходи забезпечення ЦСР через освіту, наукові дослідження, національні політики, глобальну співпрацю.

Діяльність Мережі рішень зі сталого розвитку ООН охоплює такі напрями, як:

1) освіта, ґендерна рівність, соціальний захист (шкільна, дошкільна, вища освіта, професійне навчання, захист прав дітей та працівників);

2) здоров’я і добробут населення (охорона здоров’я, доступ до медичних послуг, поширення здорового способу життя);

3) декарбонізація енергетики і сталий розвиток промисловості (доступ до джерел безпечної енергії, виробництво електроенергії з нульовими викидами вуглецю, енергоефективність, електрифікація, зменшення негативного впливу промисловості на довкілля);

4) стале лісо- та водокористування, продовольча безпека (підтримка ефективних агровиробництв і фермерських господарств, діяльність яких сприяє збереженню біорізноманіття й довкілля загалом; безпека харчових продуктів і регулювання їхнього виробництва; організація стабільних мереж збуту агропродукції; інтегроване земле- та водокористування);

5) сталий розвиток міст і громад (доступ до послуг водозабезпечення, водовідведення, збору й утилізації побутових відходів і транспорту; організація компактних поселень і «розумних» міст);

6) застосування цифрових технологій, що сприяють досягненню ЦСР (розвиток технологій та забезпечення доступу до них; підвищення рівня обізнаності громадян про цифрові технології; безпека кіберпростору).

Задля ефективного управління природними ресурсами Мережа рішень зі сталого розвитку ООН спрямовує зусилля на підвищення ефективності діяльності урядів країн у частині управління й регулювання природокористування, а також перетворення природних активів на рушійну силу забезпечення сталого розвитку й добробуту населення. Це, зокрема, стосується управління земельними ресурсами, гарантування прав власності населення (насамперед сільського) на володіння земельними ділянками, дотримання високих екологічних і соціальних стандартів. Експерти Мережі надають рекомендації щодо створення інституційної основи дотримання таких стандартів за допомогою галузевих нормативів, національного регулювання, ринкових стимулів, глобальних правил. Іншим завданням є пошук шляхів взаємовигідної співпраці між бідними країнами і транснаціональними корпораціями задля сталого використання природних ресурсів.

SDSN UN відіграє важливу роль у популяризації концепції цілковитої декарбонізації економіки, допомагаючи країнам розробляти і впроваджувати стратегії розвитку, що передбачають суттєве скорочення викидів парникових газів. З цією метою Мережа разом зі Всесвітньою радою бізнесу щодо сталого розвитку (WBCSD) й асоціацією «Місцеві органи влади – за сталий розвиток» (ICLEI) проводять щорічну конференцію рішень, які забезпечують нульовий рівень викидів парникових газів.

Консорціум «Nature Map» під керівництвом Мережі розробив інтегровану глобальну карту біорізноманіття, покладів вуглецю та постачання чистої питної води. Карта природи має забезпечити інтеграцію знань про стан природних ресурсів і зміни клімату у процеси ухвалення рішень. Для урядів країн світу такі інтегровані карти виявилися надзвичайно ефективним інструментом – насамперед для розроблення й реалізації заходів боротьби із втратами біорізноманіття і зменшення викидів парникових газів у процесах землекористування. Крім того, картографування запасів вуглецю, біорізноманіття й екосистемних послуг дає країнам змогу розробляти стратегії сталого землекористування до 2030 року (в межах вимог Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату (РКЗК ООН) і Конвенції про біорізноманіття), а урядам і бізнесу – ефективніше співпрацювати.

Мережа здійснює й іншу діяльність, спрямовану на декарбонізацію секторів енергетики, сільського та лісового господарства. Інтеграція цілей збереження біорізноманіття й адаптації до змін клімату в плани управління потребує впровадження нових принципів просторового планування. Це необхідно насамперед задля дотримання балансу між конкурентними способами землекористування (наприклад, ведення сільського господарства, заповідання територій, будівництво інфраструктури тощо). На думку експертів SDSN, стратегії просторового планування мають доповнюватись економічними і фінансовими планами, включати оплату екосистемних послуг, облік природного капіталу, екологічні податкові реформи й інше.

За останні десять років, із 2012 року, відколи Мережа розпочала свою роботу, вона перетворилася на потужний глобальний альянс провідних академічних і освітніх установ, що генерують знання, орієнтовані на сталий розвиток. Створена зусиллями SDSN освітня інституція дає змогу всім охочим отримувати знання про сталий розвиток, зміцнювати практичні навички, співпрацювати з науковцями, викладачами й інтегрувати ідеї сталого розвитку в сучасну освіту. Учасники Мережі можуть використовувати накопичений світовий досвід у викладацькій діяльності, для виконання наукових досліджень, реалізації національних і місцевих проєктів сталого розвитку, отримувати консультації від експертів і поширювати інформацію про власні здобутки, а також брати участь у щорічних заходах – міжнародній конференції зі сталого розвитку й форумі глобальних рішень, співпрацювати з іншими дослідницькими установами, долучатися до проєктів участі місцевих громад у реалізації ЦСР. Задля ефективнішої діяльності Мережі її представники співпрацюють із різними секторами суспільства – сприяють формуванню урядами стратегій сталого розвитку, реалізації бізнесом тематичних проєктів, поширенню громадськими організаціями відповідних знань і досвіду.

Основними інструментами SDSN UN на шляху накопичення й синтезу знань про сталий розвиток є збір первинних даних, аналіз політики, публікація щорічних звітів. Членами Мережі можуть стати лише установи й організації, що генерують знання – виконують наукові дослідження, аналізують і/або збирають дані, надають освітні послуги. Це можуть бути академічні установи, університети, фонди, деякі громадські організації. Згідно зі статутом, учасники Мережі повинні мати глибокий досвід в одній або кількох сферах, пов’язаних зі сталим розвитком. Їхньою основною діяльністю або сферою прикладання значних зусиль має бути пошук і/або реалізація рішень, спрямованих на досягнення ЦСР. Зазвичай це відомі, інституційно розвинені установи, що мають тривалий досвід роботи й належну репутацію.

Поширення ідей сталого розвитку та співпраця з науковими установами, діяльність яких спрямована на їхню (ідей) реалізацію, є основною місією Мережі рішень зі сталого розвитку ООН. Економіка природокористування, природно-техногенна безпека, економічна ефективність використання, охорони, відтворення природно-ресурсного потенціалу, стратегія сталого розвитку України та її регіонів – це ті тематичні напрями діяльності Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, що зумовлюють актуальність його співпраці з Мережею.

В Інституті економіки природокористування та сталого розвитку НАН України з 2011 року виконуються системні дослідження, що стосуються сталого розвитку, підвищення ефективності використання природних ресурсів, зміцнення екологічної безпеки і поліпшення якості середовища проживання населення. Наприклад, наукова робота «Методологічні засади сталого господарювання» (2020–2023 рр.) спрямована на ефективне використання природно-ресурсних активів, обґрунтування принципів функціонування багатоукладних систем господарювання на принципах сталого розвитку й відповідну трансформацію еколого-економічної політики. Метою наукової роботи є вдосконалення стратегій, програм, планів децентралізації управління природними ресурсами в контексті забезпечення сталого розвитку на базі сучасного просторового концепту сталого господарювання в Україні.

У межах теми «Сценарно-синергетичні домінанти екологобезпечного природокористування» (2021-2022 рр.) розробляються класифікаційна структура домінант екологічної безпеки, механізми впровадження екологобезпечного природокористування, соціо-еколого-економічний концепт досягнення екологічної безпеки та його впровадження у практику природокористування шляхом цілеспрямованої трансформації інституціонального середовища.

Розроблення організаційно-економічного механізму ревіталізації малих річок для забезпечення сталого використання водних ресурсів, збереження й відновлення природних водних екосистем здійснюється в межах тематики «Економічні механізми ревіталізації малих річок» (2022–2023 рр.). Крім того, обґрунтовуються принципи і пріоритетні напрями інституційного забезпечення заходів із ревіталізації малих річок у водогосподарську й водоохоронну діяльність; розробляються методичні рекомендації щодо оцінки ефективності використання водних ресурсів в умовах зростання кліматичних ризиків і антропогенного навантаження на водні екосистеми.

Концептуальні засади, змістовні моделі й рекомендації щодо розвитку підприємництва у сфері природокористування в умовах трансформацій простору обґрунтовують виконавці наукової роботи «Потенціал підприємництва у сфері природокористування» (2022–2023 рр.) – з метою формування умов для поліпшення параметрів сталості підприємницької діяльності.

Наукова тематика «Екосистемні платежі як інструмент забезпечення сталого розвитку територій» (2022–2024 рр.) спрямована на формування концепту екосистемних платежів як економічного інструменту, що регулює використання місцевих природних ресурсів. У межах теми розробляються методологічні засади визначення обсягу екосистемних платежів за використання природних ресурсів; надається прогноз економічного ефекту від впровадження екосистемних платежів для розвитку територіальних громад; обґрунтовуються оптимальні схеми платежів залежно від виду екосистем, їхніх послуг і типу територій; надаються науково-практичні рекомендації щодо інституційного забезпечення організації платежів за використання природних ресурсів.

Окрім Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України (Київ), членами Мережі рішень зі сталого розвитку ООН в Україні є Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України (Одеса), Національний університет «Запорізька політехніка» (Запоріжжя), неурядові організації «GoLOCAL» (Київ) і «Жіноча професійна ліга» (Київ).Загалом Мережа включає 1600 учасників зі 137 країн світу і складається з 47 національних і регіональних груп (географічних кластерів), створених задля локалізації зусиль із підтримки ЦСР. Україна, як і Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Румунія, Сербія і Туреччина, належить до чорноморської групи SDSN UN, регіональний офіс якої розташовується при Університеті Аристотеля в Салоніках (Греція). Нині Мережа рішень зі сталого розвитку ООН спрямовує особливу увагу на моніторинг процесів досягнення ЦСР у чорноморському регіоні й підтримку відповідних дослідницьких проєктів.

Читайте також: