За словами заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», виконавчого директора Північного міжрегіонального наукового центру НААН д.е.н. Олександра Нечипоренка у коментарі «Урядовому кур’єру» , за попередніми оцінками науковців, потенційна пряма шкода, якої було завдано вітчизняній сільськогосподарській інфраструктурі та її активам внаслідок повномасштабної агресії рф проти України, перевищує 6 мільярдів доларів.
«Додаткові економічні втрати галузі від війни лише у 2022 році очікуються у розмірі близько 22 мільярдів доларів, а зниження доходів сільського господарства та суміжних секторів — від 10 до 30%. За підсумками 2021 року, частка агропромислового комплексу становила 10,6% національного ВВП. Проте оцінку наслідків бойових дій для аграрної галузі ускладнює нестача аналогії, коли у війну була б залучена країна з настільки масштабним і важливим для світового ринку сільськогосподарським сектором, як Україна», — каже науковець.
У квітні 2022 року український уряд направив до ЄС докладну інформацію, чого потребує сільськогосподарський сектор для відновлення. Координувати очікувану допомогу має Єврокомісія.У квітні 2022 року український уряд направив до ЄС докладну інформацію, чого потребує сільськогосподарський сектор для відновлення. Координувати очікувану допомогу має Єврокомісія.
«Найбільш очікувані витрати міжнародних донорів — це фінансування програм з розмінування території. За оцінками Української асоціації саперів, нині близько 83 тисячі кв. км забруднено різними типами вибухових предметів. До прикладу, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організація ООН (ФАО), вартість розмінування в Хорватії становила близько 1,25 євро за 1 кв. км, вартість знищення однієї складованої протипіхотної міни — 0,56 євро. З огляду на ці витрати вартість заходів з розмінування в Україні лише вказаної площі перевищує 10 мільярдів доларів», — інформує Олександр Нечипоренко.
Відповідно до прогнозів Інституту аграрної економіки, цьогорічне виробництво зернових і зернобобових культур може знизитися до 30% порівняно з 2021 роком. Імовірно, зменшиться виробництво пшениці на 34%, ячменю — на 45%, кукурудзи — на 2 %. Але це ніяк не вплине на задоволення внутрішньої потреби населення у продуктах зернових та зернобобових культур.
До речі, виробництво гречки за рахунок пересівання та зміни структури посівів дасть змогу повністю забезпечили потреби населення та отримати певні залишки.
Щодо технічних та інших сільськогосподарських культур прогнозують скорочення виробництва до 30%, а соняшнику до 34%.«Знов актуальною стає популярна у 1990-ті практика городництва. Дедалі більше громадян згадують про наявність у них земельних ділянок та беруться їх обробляти, щоб виростити базові продукти. У сільській місцевості тренд на самозабезпечення може бути розширено за рахунок утриманням свійської птиці та тварин — аж до великої рогатої худоби», — констатує Олександр Нечипоренко.
Читайте також:
- НАУКОВИЙ ЦЕНТР НА ЛІНІЇ ВОГНЮ
- АН ВИЩОЇ ШКОЛИ ЗАКЛИКАЄ ЗАХИСТИТИ УКРАЇНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ
- ПАРТНЕРИ ОБГОВОРЮЮТЬ ВИКЛИКИ: СЬОГОДНІШНІ І МАЙБУТНІ
- РОСІЙСЬКІ ФЕЙКИ: КУДИ КИЇВ СХОВАВ СВОЮ ЯДЕРНУ БОМБУ?
- ПЛАТФОРМА ПОВОЄННОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
- ЯКІСНИЙ БЕНЗИН ІЗ МАЛОПОТУЖНИХ ГАЗОВИХ РОДОВИЩ
- ТЕХНОЛОГІЧНІ СЕРЦЯ ПОЗНАНІ Й КИЄВА Б’ЮТЬСЯ В УНІСОН
- ВИКЛИКИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ: що пропонують освітяни й науковці?
- ВІРИТИ В СЕБЕ, БАЧИТИ ЦІЛЬ, НЕ БАЧИТИ ПЕРЕШКОД
- Борис КОВАЛЬСЬКИЙ: «СПОРТ І НАУКА СТАЛИ МОЇМ ЖИТТЯМ»