Доцент кафедри молекулярної фізіології та біофізики Київського академічного університету, науковий співробітник Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв розповів у своїй статті про дослідження Сванте Паабо – цьогорічного лауреата Нобелівської премії з фізіології або медицини за 2022 рік. Дослідник присвятив своє життя генеалогії людства – дослідженню походження сучасної людини та її найближчих родичів.
Олексій Болдирєв зазначає: «Родинний зв’язок між людьми вже пів століття вміють визначати за допомогою генетичного аналізу: порівнюють послідовності елементів ДНК – нуклеотидів – у геномі різних людей. ДНК виділяють з крові або зі слизової оболонки рота чи носа: багатьом довелося пройти за останні два роки подібну процедуру збирання генетичного матеріалу для визначення вірусу SARS-CoV-2. Але Паабо цікавило інше: чи можна вивчити родинні зв’язки між давно померлими й сучасними людьми? Для цього потрібно якось виділити ДНК із рештків тіл людей з далекого минулого. Паабо почав з єгипетських мумій, фрагменти з яких роздобув у музеї в Східному Берліні. Йому дійсно вдалося виділити непогано збережену ДНК з муміфікованої тканини віком у кілька тисяч років! Добре, а як щодо генів більш давніх родичів? Останні неандертальці, представники іншого виду людей, вимерли приблизно 30 тисяч років тому. Паабо зацікавився питанням, чи можна виділити ДНК з кісток віком у десятки тисяч років. Виявилося, що можна, але постає дві проблеми: цілісність і забруднення. ДНК – дуже довга молекула, і з часом навіть за відсутності пошкоджувальних факторів ламається на дедалі менші шматочки. Що вони менші, то важче їх зібрати знову докупи, щоб прочитати генетичну інформацію, адже фрагменти перемішані. Крім того, стародавні кістки тримають у руках дослідники, а з рук на зразки потрапляє ДНК сучасної людини. Потрібно якось не переплутати старі й нові фрагменти. На вдосконалення методик пішли роки».
Учений пояснює специфіку дослідження ДНК, складність процесу опису різноманіття сучасних ДНК мітохондрій, особливості реконструкції кільцевої ДНК – ті ключові моменти, на яких базується дослідження Сванте Паабо.
Наостанок Олексій Болдирєв підсумовує: «Цінність відкриттів Сванте Паабо, на мою думку, є значно більшою, ніж розуміння генетичних основ хвороб. Вони відповідають нам на центральні питання, які ставить собі кожна людина з самого дитинства: «хто я?», «звідки я?», «хто мої предки?» Чудово, що завдяки новому нобелівському лауреату відповіді на ці питання стали за останні 30 років більш осмисленими та науково обґрунтованими».
Ознайомитися з повним текстом статті можна за посиланням.
Читайте також:
- ЩО РІК БЮДЖЕТНИЙ НАМ ГОТУЄ?
- ВІДНОВЛЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, ОСВІТИ ТА ІННОВАЦІЙ В УКРАЇНІ
- У ЦЕНТРІ УВАГИ – НАУКА, ІННОВАЦІЇ ТА ПІДГОТОВКА ПРОФЕСІОНАЛІВ
- ВЕЛИКЕ ВІДНОВЛЕННЯ: ЗБЕРЕГТИ ТЕПЛО
- ДЕНЬ 2. ВИЩА ОСВІТА ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ
- ВІН ЗАПЛАТИВ ЖИТТЯМ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГІДНОСТІ
- НАУКА, ОСВІТА ТА ІННОВАЦІЇ: ЗМІНИТИСЯ, ЩОБ ВИЖИТИ