Нобелівський комітет з фізики присудив премію 2022 року за «експерименти з заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформаційній науці». Премію розділили між собою фізики Ален Аспе, Джон Клаузер і Антон Цайлінґер. У чому полягає суть цих досліджень та яке вони мають значення для науки та світу? Про це та історичну дискусію між класичною та квантовою фізикою розповідає провідний науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН Українидоктор з природничих наук Андрій Семенов.
Учений пояснює до чого тут інтелектуальна баталія між Нільсом Бором та Альбертом Айнштайном, як у 1964 році Джон Белл елегантно формалізував цю дискусію та хто перший зробив крок назустріч експериментальній перевірці порушень нерівностей Белла.
Андрій Семенов зазначає: «Дослідження професорів Аспе, Клаузера та Цайлінґера дозволяють створити на практиці такі технології передавання даних, що їхня безпека буде гарантуватися законами квантової механіки. Певні типи відповідних протоколів використовують саме порушення нерівностей Белла, тобто недетерміністичність нашого світу. Квантова криптографія вже сьогодні є комерційною технологією. Вона працює у глобальних масштабах. Наприклад, у 2017 році за її допомогою було встановлено квантовий захищений відеозв’язок між китайською та австрійською академіями наук. Сигнал квантового світла розповсюджувався за допомогою китайського супутника «Micius». Наразі триває активний розвиток та дослідження квантових мереж і безпеки передавання інформації».
Повний текст статті за посиланням.
Читайте також: