Пройшов симпозіум «Наука України в умовах сучасних викликів і загроз: проблеми та пріоритети розвитку»

29 листопада 2022 року під патронатом ЮНЕСКО в Києві відбувся міжнародний симпозіум «Наука України в умовах сучасних викликів і загроз: проблеми та пріоритети розвитку» (подія тривала у змішаному форматі – офлайн і онлайн), організований у межах серії присвячених пам’яті академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона щорічних міжнародних науково-практичних конференцій, що проходять під загальною назвою «Наука – в життя». На продовження цієї традиції під час цьогорічного симпозіуму розглядалися питання розвитку науки у вкрай несприятливих умовах, що загострилися через повномасштабну російську агресію. Організатор заходу – Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України.

Для участі в симпозіумі було запрошено українських та іноземних науковців і організаторів науки, керівників національних галузевих академій наук та інших наукових об’єднань, представників урядових і громадських організацій, ЮНЕСКО, Європейської Комісії та інших міжнародних організацій, що займаються проблемами розвитку науки, поширення й використання її результатів.

Симпозіум відкрив Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній. Він оголосив учасникам заходу привітання від Президента України Володимира Зеленського, в якому висловлено побажання до всієї української наукової спільноти зробити якнайбільше не лише для подолання негативних наслідків війни, а й для розвитку нашої держави.

На симпозіумі обговорювалися такі питання:

наука як перевірений практикою інструмент виходу суспільства з будь-яких екстремальних ситуацій та криз;
проблеми функціонування національної науки в умовах сьогоднішніх викликів та загроз і можливості їх подолання;
особливості державної підтримки науки в кризових умовах: європейський досвід та українські реалії;
шляхи відновлення кадрового потенціалу науки України і можливості входження у глобальні тенденції в галузі людського капіталу;
НАН України в умовах воєнного стану: пошук шляхів оптимізації діяльності на основі власного та світового досвіду;
відкрита наука й відкрита освіта – найкращий засіб ефективної співпраці та подолання кризових явищ у науковій і освітній сферах України.

У вступному слові Президент НАН України торкнувся основних проблем української науки в період воєнного стану, а саме – забезпечення науковими кадрами, відновлення наукової інфраструктури, зруйнованої та пошкодженої внаслідок війни, та її оновлення, скорочення бюджетного фінансування наукових установ.

Віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов докладно ознайомив учасників симпозіуму з кадровими втратами й матеріальними збитками Академії, спричиненими російською військовою агресією, а також розповів про значну міжнародну підтримку й допомогу, що надається як українським ученим, котрі вимушено виїхали з України після початку війни, так і науковцям Академії, які в нелегких умовах продовжують працювати в Україні. Академік Вячеслав Богданов також приділив значну увагу питанню пошуку оптимальної стратегії розвитку НАН України в умовах сучасних викликів, наголосивши на пріоритетності завдань збереження кадрового потенціалу Академії та його розвитку повоєнний період, відбудови інфраструктури наукових установ, оновлення лабораторної бази, розвитку міжнародної співпраці, підтримки досліджень, важливих для безпеки й оборони країни та розвитку стратегічних галузей економіки, а також активізації участі науковців НАН України у підготовці пропозицій щодо заходів із відновлення й розвитку України, пріоритетних реформ, стратегічних ініціатив і проєктів рішень.

Президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАН України і НАПН України Василь Кремень, президент Національної академії медичних наук (НАМН) України академік НАН України та НАМН України Віталій Цимбалюк і виконувач обов’язків президента Національної академії правових наук (НАПрН) України академік НАПрН України Володимир Журавель у своїх доповідях зосередилися на проблемах і найважливіших напрямах діяльності українських національних галузевих академій наук в умовах воєнного стану.

Президент Національної академії наук Грузії академік Гіоргі Квеситадзе присвятив свою доповідь актуальному для України питанню біотехнологій очищення ґрунтів, забруднених вибуховими речовинами.

Президент Академії наук Молдови академік АН Молдови Іон Тігіняну висвітлив проблеми та шляхи розвитку молдовської національної науки в екстремальних умовах пандемії COVID-19.

Виконавчий директор Інституту систем управління Міністерства науки і освіти Республіки Азербайджан член-кореспондент Національної академії наук Азербайджану Амінага Садигов розповів про роль науки у подоланні ключових причин конфліктів.

Група відомих американських дослідників, які входять до складу Робочої групи з відновлення науки і техніки, освіти та технологій в Україні (RESET Ukraine, США), – Рита Колвелл, Герсон Шер і Кеті Кемпбелл – у межах симпозіуму провели інформаційний брифінг стосовно результатів організованого національними академіями науки, техніки та медицини США міжнародного семінару з відновлення досліджень, освіти та інновацій в Україні (захід тривав 21–23 вересня 2022 року).

Значний інтерес викликала доповідь члена Президії Національної академії наук України, академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академіка НАН України Елли Лібанової, котра розповіла про соціальні й демографічні наслідки російської агресії проти України.

Загалом на пленарному засіданні виступило 19 учасників симпозіуму, серед яких – представники наукових установ НАН України й університетів. З використанням платформи ZOOM до заходу долучилися науковці з Азербайджану, Грузії, Китаю, Литви, Молдови, США й України.

За інформацією Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України, прес-служби НАН України.

Фото: Пресслужба НАН України

Читайте також: