Перша Нобелівська премія для незалежної України й перший виступ українською на церемонії вручення. Цьогоріч лауреатом стала наша правозахисна організація «Центр громадянських свобод». Реакція у суспільстві була бурхливою, адже наші правозахисники отримали премію разом з російськими й білоруськими. Чим ще запам’ятався цьогорічний «нобелівський сезон»? Вручення цьогорічних премій відбулось у Стокгольмі та Осло. У столиці Швеції було нагороджено лауреатів у галузях медицини, фізики, хімії, літератури та економіки, а в мерії норвезької столиці вручали премію миру.
Два попередні роки церемоній в режимі офлайн не було — через пандемію коронавірусу. Але сьогодні виклики перед людством ще більш глобальні.
«Ми зустрічаємося сьогодні у часи, коли в Європі триває війна, навіть із загрозами застосування ядерної зброї, коли вирують серйозні енергетична та продовольча кризи по всьому світу, коли спостерігаємо дискримінацію, соціальну та економічну нерівність, а також прискорення зміни клімату, і все це вимагає термінового розширення масштабів рішень», — зауважив під час церемонії в Стокгольмі голова правління Нобелівського фонду Карл-Хенрік Хелдін. За його словами, перед лицем цієї безлічі криз і викликів світ потребує відданих науковців, які невпинно шукають правду та розширюють межі наших знань.
ВИЗНАННЯ ЗАСЛУГ ЧИ ВОРОЖИЙ НАРАТИВ?
Декілька слів про наших лауреатів. Центр громадянських свобод був заснований в Києві у 2007 році з метою зміцнення українського громадянського суспільства та тиску на владу, щоб зробити Україну повноцінною демократією. Центр активно виступає за приєднання України до Міжнародного кримінального суду. Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Центр громадянських свобод бере участь у виявленні та документуванні воєнних злочинів російських загарбників проти українського цивільного населення.
Разом з ЦГС лауреатами стали білоруський правозахисник Алесь Біляцький і російська правозахисна організація «Меморіал». Перший був одним з ініціаторів демократичного руху, який виник в середині 1980-х років, заснував організацію «Весна» у 1996 році у відповідь на суперечливі поправки до білоруської конституції, які надали президенту диктаторських повноважень, а нині — після масштабних демонстрацій проти режиму у 2020 році — вже вдруге перебуває у в’язниці. Правозахисна організація «Меморіал», яка була заснована у 1987 році, крім створення центру документації жертв сталінської епохи, зібрала і систематизувала інформацію про політичні репресії та порушення прав людини.
Як зауважують у Нобелівському комітеті, під час чеченських війн «Меморіал» збирав і перевіряв інформацію про зловживання та воєнні злочини, скоєні проти цивільного населення російськими та проросійськими силами. У рамках переслідування «Меморіалу» з боку російського уряду цю організацію спочатку назвали «іноземним агентом».
У грудні 2021 року влада вирішила примусово ліквідувати організацію, а документаційний центр закрити назавжди. Дискусії в нашому суспільстві викликали не безсумнівні заслуги українського Центру громадянських свобод, а той факт, що премію присуджено одночасно й білорусам, і росіянам. Мовляв, у такий спосіб просувається ворожий наратив про «триєдиний братній народ». Лунали й думки, чи не варто не виходити на сцену разом з білорусами й росіянами, і чи не відмовитись від премії взагалі. Дискусії тривають і після урочистого її вручення…
ЦІННОСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТРЕБА ЗАХИЩАТИ
Отже, 10 грудня в Осло очільниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук вийшла на сцену разом з дружиною Алеся Біляцького Наталією Пінчук і очільником «Меморіалу» Яном Рачинським. Але, як повідомляє BBC, наша правозахисниця відмовилася давати інтерв’ю службі разом із Рачинським. Кожен лауреат під час церемонії виступив з промовою.
— Цього року оголошення Нобелівської премії миру чекала вся Україна. Ми розцінюємо її як визнання зусиль всього українського народу, що сміливо виступив проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи, та як відзначення важливості роботи правозахисників у запобіганні воєнній загрозі в усьому світі, — йшлося у виступі Олександри Матвійчук. — Ми пишаємося, що сьогодні вперше українська мова прозвучить на офіційній церемонії.Пані Олександра наголосила, що покоління, які пережили Другу світову війну, змінилися іншими й люди почали сприймати права та свободи як даність. Але вона переконана, що права людини не виборюються раз і назавжди — цінності сучасної цивілізації треба захищати.
Наша лауреатка озвучила низку питань, на які спільно треба шукати рішення. Одне з них — як почати називати речі своїми іменами.
— Люди в Україні як ніхто хочуть миру, — зауважила вона. — Але мир не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю. Тоді це не мир, а окупація. Потрібно перестати маскувати відкладені воєнні загрози під «політичні компроміси». Демократичний світ звик до поступок диктатурам. І тому така важлива готовність українського народу протистояти російському імперіалізму. Ми не залишимо людей на окупованих територіях на смерть і тортури. Життя людей не може бути «політичним компромісом». Боротися за мир — це не піддаватися на тиск агресора, а захищати людей від його жорстокості.
Ще одне питання, яке порушила Олександра Матвійчук — як забезпечити справедливість усім жертвам війни. Ключовий меседж: потрібно створити міжнародний трибунал та притягнути путіна, лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності.
«Так, це сміливий крок, — додала промовиця. — Але ми маємо довести, що верховенство права працює, а правосуддя існує, бодай і відкладене в часі».
Насамкінець Олександра Матвійчук звернулася до людей у різних країнах світу із закликом до солідарності: «Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною».
ПАЛЕОГЕНОМІКА І «КЛІК-ХІМІЯ»
Щодо інших цьогорічних лауреатів, то Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини було присуджено шведському біологу, фахівцю з еволюційної генетики Сванте Паабо. Фундаментальні дослідження науковця дали початок абсолютно новій науковій дисципліні — палеогеноміці.
Як зауважили у Нобелівському комітеті, науковець отримав її за відкриття щодо геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини. Завдяки відкриттям науковця ми тепер розуміємо, що архаїчні послідовності генів наших вимерлих родичів впливають на фізіологію сучасної людини. Одним із таких прикладів є денисівська версія гена EPAS1, яка дає перевагу для виживання на великій висоті та поширена серед сучасних тибетців. Іншими прикладами є гени неандертальців, які впливають на нашу імунну відповідь на різні типи інфекцій.
Лауреатами Нобелівської премії з хімії стали американці Каролін Бертоцці й Баррі Шарплесс, а також данець Мортен Мелдел — за розвиток клік-хімії та біоортогональної хімії. Як зауважують у Нобелівському комітеті, хіміки давно хотіли створювати дедалі складніші молекули, а у фармації це часто пов’язано зі штучним відтворенням природних молекул з лікувальними властивостями.
Баррі Шарплесс, якому нині присудили вже другу Нобелівську премію з хімії, приблизно в 2000 році ввів концепцію клік-хімії, яка описує хімічні реакції, пристосовані для швидкого та надійного отримання хімічних речовин шляхом з’єднання між собою окремих дрібних елементів. Після цього Баррі Шарплес та Мортен Мелдал незалежно один від одного розробили каталізоване міддю азид-алкінове циклоприєднання — хімічну реакцію, яка використовується, зокрема, при розробці фармпрепаратів.
Керолін Бертоцці вивела клік-хімію на новий рівень — розробила клік-реакції, які «працюють» усередині живих організмів. Її біоортогональні реакції протікають без порушення нормальної хімії клітини. Сьогодні ці реакції використовуються у всьому світі для дослідження клітин і біологічних процесів. Використовуючи біоортогональні реакції, дослідники, зокрема, поліпшують націленість препаратів проти раку.
ЗАПЛУТАНІ ФОТОНИ Й КВАНТОВА ІНФОРМАЦІЯ
Нобелівську премію 2022 року з фізики присуджено французу Алану Аспе, американцю Джону Клаузеру та австрійцю Антону Цайлінґеру (до речі, останній — іноземний член Національної академії наук України) — за експерименти з заплутаними фотонами, що дали змогу встановити порушення нерівностей Белла та за піонерську науку про квантову інформацію.
Як розповіли у Нобелівському комітеті, науковці провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, де дві частинки поводяться як одна одиниця навіть коли вони розділені. Їхні результати розчистили шлях для нових технологій, заснованих на квантовій інформації.
Також у Нобелівському комітеті наголошують, що ефекти квантової механіки починають знаходити дедалі ширше застосування — йдеться про квантові комп’ютери, квантові мережі й захищений зв’язок. «Ми бачимо, що робота лауреатів із заплутаними станами має велике значення, навіть за межами фундаментальних питань про інтерпретацію квантової механіки», — каже Андерс Ірбек, голова Нобелівського комітету з фізики.
ЗА МУЖНІСТЬ І КЛІНІЧНУ ГОСТРОТУ
Лауреаткою премії з літератури оголошено французьку письменницю Анні Ерно. Премія присуджена «за мужність і клінічну гостроту, з якою вона розкриває коріння, відчуженість і колективні обмеження особистої памʼяті».
«У своїх творах Ерно послідовно та з різних точок зору розглядає життя, позначене сильними відмінностями щодо статі, мови та класу. Письменниця використовує у своїх роботах необроблений стиль прози у формі щоденника, реєструє суто зовнішні події. Попри свій класичний самобутній стиль, вона заявляє, що вона радше етнолог, ніж письменниця», — зазначили у Нобелівському комітеті.
Книги Анні Ерно, на які звернули увагу у комітеті: «Екстер’єри», «Життя на природі», «Відеокабінети», «Історія жінки», «Професія», «Роки».
БАНКИ Й ФІНАНСОВІ КРИЗИ
Лауреатами Нобелівської премії з економіки 2022 року стали американці — ексголова Федеральної резервної системи Бен Бернанке й економісти Дуглас Даймонд і Філіп Дібвіг. Як зауважують у Шведській королівській академії наук, вони значно поліпшили розуміння ролі банків у економіці, особливо під час фінансових криз. Важливим висновком у дослідженні лауреатів є те, чому важливо уникати банкрутства цих установ.
«Висновки переможців дають нам більше можливостей уникнути у майбутньому як серйозних криз, так і дорогих «рятувальних операцій», — зауважив Торе Еллінгсен, голова Нобелівського комітету з економіки.
Підготував Дмитро ШУЛІКІН
Газета “Світ”, № 47 – 48, грудень 2022 р